Ла́рви (лат. larva):

  • римський варіант однієї з численних назв страхіть, відьом, упирів тощо, які існували в уяві стародавніх римлян, а також душі померлих, що не можуть знайти спокою. Ларви жили в Аїді; вночі вони з'являлися на землі і переслідували людей, які їх образили. Віра в ларв сягає примітивних анімістичних уявлень. Щоб відкупитися від ларв, батько сім'ї босий виходив за поріг будинку й дев'ять разів кидав через плече чорний біб. Цей звичай свідчить про збереження в римській релігії елементів первісної магії
  • маски на обличчя, якими користувалися не тільки в театральних виставах, а й під час урочистостей, процесій, містерій тощо.

Література ред.