Лазаренко Олег Анатолійович
Лазаренко Олег Анатолійович (24 листопада 1961, Харків) — сучасний український художник, живописець, основоположник художньо-технічного прийому написання картин — «мозаїчний кольоропис»[1], заслужений художник України (2015). Роботи художника зберігаються в престижних художніх колекціях України та зарубіжжя[2]
| Лазаренко Олег Анатолійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
24 листопада 1961 (62 роки) Харків | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Біографія ред.
1961-го 24 листопада в місті Харків народився Олег Лазаренко в сім'ї Анатолія Дмитровича Лазаренка та Галини Андріївни Лазаренко. Батько працював на Харківському електро-механічному заводі. Мати працювала конструктором і технологом на Харківському авіаційному заводі. Дід по батьківській лінії — Дмитро Васильович Лазаренко (кавалер Георгіївського хреста) пройшов фінську і Велику вітчизняну війни, битву на Малій землі, закінчив війну під Прагою. Дід Андрій Миколайович по материнській лінії, звільняв Харків і закінчив війну в Західній Європі.
У 1975–1977 Олег Лазаренко навчався в Дитячій художній школі ім. І.Рєпіна. Перші вчителі М. Г. Безнощенко-Лучковська, І. Е. Кабиш Л. А Малик. По закінченню закінчив дворічні курси, лекції з історії світового живопису і курси з живопису (викладач А. М. Константинопольський) і малюнку (В.Шаламов) в ДК ХЕМЗ.
В 1978 поступив в Харківський художній інститут нині Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Викладачі: кольорознавство Шапошников М. А., живопис- Шевченко Н. К., В.Чаус, малюнок С. Н. Солодовник, Хованов, Константинопольський А. М., основи композиції Дьяченко Ю. Г., дизайн Письмовий Г.С, Бойчук А.В, Даниленко В. Я. Єлька Н.І Рогулін В. Я. Керівником дипломного проєкт був А.Ш еховцов.
В 1982 у стажування в Німеччині м. Галле, у вищій школі Дизайну і мистецтв.
Працював у Харкові у Всесоюзному науково-дослідному інституті технічної естетики художником-конструктором. Художником відображені багато видних особистостей та громадських діячів України: (портрет Т.Г. Шевченко, С. Сапеляк, Казимир Малевич, Лесь Курбас, Максиміліан Волошин, Григорій Сковорода[3], Богдан Хмельницкий, С.І.Васильківський та ін.)
Він — один із засновників і активних учасників Спілки дизайнерів України, творець експозицій та виставок сучасного мистецтва за кордоном, співавтор масштабних мистецьких проєктів «Цивілізація любові», «Апостольське запричастя», що отримав високе благословення від патріархів Української Православної Церкви.
З 1989-го член Харківської організації Спілки дизайнерів України.
Учасник творчої групи «Слобожанське буриме»[4][5][6].
Лауреат творчої премії в галузі дизайну ім. В. Д. Єрмілова Харківського міськвиконкому 2001 року.
В 1998 р. ексклюзивна художня техніка «мозаїчної поліхромографії» в художніх роботах Олега Лазаренка занесена в книгу рекордів Харкова.
Галерея. Виставка картин у Полтаві. Березень 2015 року ред.
Галерея. "Асиметрія сюрреалізму". Травень 2019 року ред.
Відзнаки і нагороди ред.
Література ред.
- Книга "Олег Лазаренко. Живопис "( ISBN 978-617-578-080-0 ) Харків 2013 включає в себе альбом каталог художніх робіт і збірник статей про творчість Олега Анатолійовича Лазаренко:
- В. Г. Грицаненко, заслужений художник України, професор Харківської національної академії культури України «Про творчість О.Лазаренка»
- Андрій Корнєв культуролог, викладач кафедри Теорії й історії мистецтва Харківської державної академії дизайну та мистецтв «Нотатки в стилі „буриме“»
- В. С. Нємцова кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології НЮАУ ім. Ярослава Мудрого «Синтез дизайну та живопису: мозаїчна кольоропис Олега Лазаренка»
- О. Й. Денисенко мистецтвознавець, зав. відділенням Харківського художнього музею «Творчість Олега Лазаренка»
- Олександр Бойчук професор, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України[7]
- Наталія Титаренко мистецтвознавець «Духовний світ, втілений у геометричні форми»
- С.Сапеляк лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка «святоапостольского запричастя маляра Олега Лазаренка»
Примітки ред.
- ↑ [1][недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Еженедельник 2000. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 1 березня 2015.
- ↑ Україну об'єднає Сковорода | Рідна країна. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 1 березня 2015.
- ↑ Статья "ВИЗУАЛЬНЫЕ ПАРАДОКСЫ: ГРУППА "БУРИМЕ " Немцова В. С. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 1 березня 2015.
- ↑ Искусство на четверых. Харьковские художники реализуют идеи Винсента ван Гога — Еженедельник «Объектив-но» — Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив»<!. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2015.
- ↑ Феномен «Слобожанского буриме» · Вечерний Харьков<!. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 1 березня 2015.
- ↑ Дизайн-студия Авторский Стиль<!. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 1 березня 2015.
Джерела ред.
- сайт члена Союзу Дизайнерів України/
- виставка в Полтавському музеї, 2012/ [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.],
- колекція картин О.Лазаренка в музеї сучасного мистецтва в Джерсі-Сіті/ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- виставка в Коктебелі/ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- виставка в Луганську/,
- виставка в Луганську/
- виставка в галереї «Palladium» Харків/
- о встрече О. Лазаренко и А.Глезера /
- очерк-эссе о художниках группы «Буриме»/ [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]