Кінцевий діастолічний об’єм

У фізіології серцево-судинної системи, кінцевий діастолічний об’єм (КДО) – це об’єм крові в правому та/або лівому шлуночках при кінцевому навантаженні або заповненні (діастола) чи кількість крові в шлуночках безпосередньо перед систолою.

Інакше – кінцевий діастолічний об’єм, це об’єм шлуночка в кінці діастоли. Серцеве скорочення пов’язане з цим об’ємом, фактично відповідне до закону Франка-Старлінга, чим більше цей об’єм, тим дужче розтягуються міоцити, забезпечуючи більшу силу скорочення під час систоли.

Кінцевий діастолічний об’єм становить приблизно 110-120 мл. Під час систоли спорожнення як правого, так і лівого шлуночка викликає зменшення цього об’єму приблизно на 70 мл. Ця величина називається систолічним ходом, а частина кінцевого діастолічного об’єму, що викидається, називається фракцією викиду, яка повинна бути більше 50%, щоби бути визначеною як нормальна. Об’єм крові, що залишився в кожному шлуночку, називається кінцевим систолічним.

Лікарі використовують кінцевий діастолічний об’єм, щоб оцінити об’єм попереднього наповнення серця.