Кілдер-Вотер
| Кілдер-Вотер | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°11′ пн. ш. 2°30′ зх. д. / 55.183° пн. ш. 2.500° зх. д.Координати: 55°11′ пн. ш. 2°30′ зх. д. / 55.183° пн. ш. 2.500° зх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Розташування | Нортамберленд | |||
| Висота над р. м. | 184 м | |||
| Довжина | 9,09 км | |||
| Ширина | 3,2 км | |||
| Площа | 10,86 км² | |||
| Об'єм | 0,2 км³, 200 000 000 000 л і 200 000 000 кубічний метр | |||
| Довжина берегової лінії | 44,3 км | |||
| Виливається | River North Tyned[1] | |||
  Кілдер-Вотер Кілдер-Вотер (Велика Британія) | ||||
| ||||
 Кілдер-Вотер у Вікісховищі | ||||
Кілдер-Вотер (англ. Kielder Water) — велике водосховище в Нортумберленді в Північно-Східній Англії. Це найбільше штучне озеро у Сполученому Королівстві за об'ємом води. Воно оточене лісом Кілдер, одним із найбільших штучних лісів у Європі. Проєкт був спланований наприкінці 1960-х років, щоб задовольнити очікуване зростання попиту на воду для підтримки бурхливого зростання промисловості Великої Британії.
Кілдер-Вотер належить компанії «Northumbrian Water» і вміщує 200 мільярдів літрів (44 мільярди галонів, або 0,2 кубічних км), що робить його найбільшим штучним водосховищем у Великій Британії за ємкістю (водосховище Ратленд-Вотер є найбільшим за площею поверхні).
Максимальна глибина водосховища — 52 метри (170 футів), довжина берегової лінії — 44,3 км (27,5 миль).
Будівництво
ред.
Після того, як у 1974 році проєкт був схвалений парламентом, у 1975 році почалися роботи з будівництва водосховища та дамби в селищі Ярроу в долині Кілдер. Водосховище й дамба були спроєктовані для «Northumbrian Water» із залученням спеціалістів інженерно-будівельної фірми «Батбі, Шоу і Мортон» (англ. «Babtie, Shaw and Morton»).[2][3][4] Архітектурна фірма «Фредерік Гібберд і партнери» (англ. «Frederick Gibberd & Partners») відповідала за архітектурні аспекти.[5] Земляні роботи та будівництво інфраструктури велося спільно з компаніями AMEC та «Balfour Beatty».[6]
Будівництво водосховища призвело до втрати численних ферм і школи. До забудови в районі проживало близько 95 осіб.[7] Також була демонтована лінія Залізниці прикордонних графств.
Роботи були завершені в 1981 році. Наступного року королева Єлизавета II офіційно відкрила об'єкт. Долина заповнилася водою за два роки.
Гідроелектростанція
ред.На Кілдер-Вотер також розташована найбільша в Англії гідроелектростанція, відкрита королевою Єлизаветою II 26 травня 1982 року. Вона теж належить компанії «Northumbrian Water». У грудні 2005 року компанія «RWE Npower Renewables» купила права на експлуатацію електростанції та продаж виробленої нею електроенергії з контрактом до 2025 року. Після підписання угоди турбіни були відремонтовані в 2005—2006 роках, що підвищило ефективність виробництва електроенергії. Також були оновлені засоби управління, після чого з'явилась можливість керувати виробництвом із Долгаррога в Уельсі.
Електростанція виробляє електроенергію за допомогою подвійних турбін потужністю 6 мегават. У середньому виробляти 20 000 МВт-год електроенергії на рік.
Галерея
ред.-
Ліс і водосховище (листопад 2006) -
Башта водоскиду (квітень 2010) -
Дамба (серпень 2010)
_-_geograph.org.uk_-_2374401.jpg)
Примітки
ред.- ↑ https://explore.osmaps.com/pin?lat=55.185269&lon=-2.457203&zoom=12.0000&overlays=&style=Standard&type=2d
- ↑ Coats, D.J. and Ruffle, N.J. (1982) «The Kielder Water Scheme» Proc. Instn. Civ. Engrs, Part 1, Vol 72, May, 135—147.
- ↑ Coats, D.J. and Rocke, G. (1982) «The Kielder Headworks» Proc. Instn. Civ. Engrs, Part 1, Vol 72, May, 149—176.
- ↑ Coats, D.J., Berry, N.S.M.B. and Banks, D.J. (1982) «The Kielder Transfer Works» Proc. Instn. Civ. Engrs, Part 1, Vol 72, May, 177—208.
- ↑ North Tyne – Kielder Reservoir. Bridges on the Tyne. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Kielder Dam. University of Newcastle upon Tyne. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Kielder Water reservoir project (Hansard, 20 March 1973). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
Посилання
ред.- Kielder Waterside [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)