Вікіпедія

Кікбол

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Кікбол - гра нагадує бейсбол, її винайшли в США в першій половині 20-го століття. Як у бейсболі, одна команда намагається виграти, при цьому його гравці повертають м'яч від бази до поля (а там навколо бази), тим часом як інша команда намагається зупинити їх, помічаючи їхній "аут" з м'ячем, перш ніж вони зможуть повернутися на домашню базу. Замість відбивання маленького жорсткого м'яча биткої гравці відбивають великий напомпований гумовий м'яч, що дозволяє грати в кікбол й маленьким дітям. Як у бейсболі, гру розділено на періоди ("інінги"), в яких команди по черзі атакують - відбивають м'яч ногою в поле та захищаються - ловлять його в полі. Команда з найбільшою кількістю пробіжок після певної кількості подач здобуває перемогу.

Гра дорослих у кікбол

Кікбол - популярний у США, здебільшого серед молоді та дітей шкільного віку, командна гра для спортивних майданчиків. Відсутність специфічного для бейсболу встаткування та спеціалізації за позиціями на полі, (наприклад, подавача ("пітчера")), робить гру доступним перехідним містком в інші види спорту. Кікбол менш популярний серед дорослих, які віддають перевагу аналогічним іграм, на кшталт софтболу та бейсболу.

"Гра, напевно, приносить однакову радість дітям, дає краще зрозуміти національні ігри (Бейсбол), й водночас дає їм вправи, які не надто жорстокі та сповнені веселощів." [1]

Історія

ред.

Кікбол, спочатку називали "Копаний Бейсбол", його винайшов ще 1917 року Ніколас Сьюз, Керівник ігрових майданчиків Парку Цинциннаті в Цинциннаті, штат Огайо [2] . Сьюз представив свій перший документований огляд гри, яка містила 12 правил, і схему поля в «Книзі ігрових майданчиків» (англ. The Playground Book ), виданої 1917 року. У цій книзі гру називають "копаний бейсбол" [3] .

 
Приклад старовинного м'яча для кікболу. Цей м'яч виготовлений фірмою Спортивні товари Хатч Інк. Цинциннаті, штат Огайо, США.

У 1920-1921 роках "кікбол" використовувався викладачами фізичної культури в державних школах, щоб навчити юнаків та дівчат азів бейсболу. Того часу використовували футбольний або волейбольний м'яч. У грі брало участь від десяти до тридцяти гравців на полі, що мало нейтральну зону, куди не входять, поки м'яч буде відбитий. Там не було подавача ("пітчера"), оскільки м'яч мав вибиватися із домашньої зони, кола розміром 3 фути. М'яч мав пройти за 5-футову лінію. Команди мали змінюватися місцями тільки після того, як усі члени команди подали м'яч [4]

 
Гра в Мадісоні, штат Вісконсін, 2006.
 
Дівчата грають у кікбол у Центральному парку, Нью-Йорк, 1973 року.

Того часу в кікбол грали на полі для бейсболу, але відмінність полягала в тому, що була лише одна база, що відповідає другій базі в бейсболі. На базі могло бути кілька гравців, але всім потрібно було встигнути додому до останньої подачі й порядок подачі зберігався [5] .

Так само були дві позиції короткої зупинки гравця (перебіжчика базами): одна між 1 і 2, і між 2-ю та 3-ю. Домашня база позначалася на землі прямокутником 3 на 4 фути. [6] .

У публікації квітня 1922 року Даніель Чейз, керівник фізичного виховання штату Нью-Йорк Департаменту освіти, описує найбільш ранні записи про гру дорослих у кікбол. Ця гра відбулася на конференції сільських вчителів у Mooers Форкс, округ Клінтон, Нью-Йорк, де Даніель навчав ігор, яких учителі повинні навчати своїх учнів. У них не було м'яча, вони зробили його зі старої панчохи та ганчірки. Окружність м'яча була приблизно 7 до 8 дюймів, його перев'язували старим шнурком. Створення цього імпровізованого м'яча продемонстрував сільським вчителям містер Бреддок Велсом. Педагоги отримали номери для створення команди; непарні для однієї команди та парні для іншої. Капітани команд вибирали коледж для назви кожної команди. Непарні номери вибрали Йель, а парні Прінстон. Гра в «Копаний Бейсбол» була останньою грою на конференції, щоб визначити чемпіона дня. Для кожної команди увійшло по 10 гравців, а з решти організували групи підтримки. Першим вдарив Йель. На полі не було подавача ("пітчера"), але були дуже короткі зупинки між першою та другою базами. Чейз згадував, що того дня через спеку зіграли лище три періоди, і Йель здобув перемогу з рахунком 3 - 2. Групи підтримки показали відмінну спортивну майстерність, неупереджено аплодуючи всім, хто добре грає [7] .

Американський кореспондент Другої Світової війни Ерні Пайл повідомляв про гру солдатів США під час Туніської компанії у 1942—1943 роках [8] .

«Кікбол» був висунутий як неформальна гра для солдатів армійським департаментом США на початку 1943 року. Окрім того, «Кікбол» пропагувався як неформальна гра для солдат Міністерством армії США ще з 1943 року. У цьому складнішому варіанті гри всі вдари мали бути на лицьову лінію поля, а повертати вибитий м'яч назад захисники повинні були за допомогою послідовних передач усім гравцям баз перш ніж повернути його додому. [9]

Поле

ред.

Гра, зазвичай, точиться на софтбольному майданчику з напомпованим гумовим м'ячем від 8,5 до 16 дюймів діаметром. Як у бейсболі/софтболі, для гри використовують 3 бази, гірку для подавача ("пітчера"), та домашню базу. Подекуди, у менш формальній грі, поле не обмежене парканом, як у софтболі або бейсболі, а відкрите. Правила можуть зазнавати змін залежно від розмірів майданчика. Так само можна грати на прямокутному асфальтованому майданчику, розкресленому крейдою чи фарбою.

Популярність

ред.

У Сполучених Штатах кікбол раніше вважали здебільшого грою для дітей, хоча нині у багатьох містах США з'явилися дорослі кікбольні ліги. Гра набула популярності в 1970-х роках [10] .

За межами США кікбол популярний серед молоді в Південній Кореї. Там його назва balyagu [발야구 (бейсбол ногами)], він головний елемент в PE-класах у рамках початкової школи. Кікбол відомий у деяких регіонах Канади як "Футбол-Бейсбол" або "Каліфорнійський кікбол". В Японії в Кікбол грають учні молодшої школи, гра має назву キックベース(Kickbase)[11]. В Англії на уроках фізичної культури в школах часто використовують подібну гру, назва якої 'Футбол-Гилка', це поєднання футболу та гилки [12]. Кікбол це найбільш популярна гра серед жінок у Ліберії, де його часто називають «африканським бейсболом»[13].

У культурі

ред.

У мультсеріалі Фінес і Ферб кікбол це гра, успіх в якій важливий для самореалізації головного антигероя, злого вченого Хайнца Фуфелшмертца .

У мультсеріалі "Ми звичайні ведмеді" (We bare bears)? у серії 35 сезон 3, у кікбол грають дві команди юних рейнджерів. У грі можна помітити подібність кікболу та бейсболу.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Play, Comprising Games for the Kindergarten, Playground, Schoolroom and College. — Little, Brown, 1920. — С. 71—72.
  2. ↑ The Playground. — Playground and Recreation Association of America, 1969. — С. 240.
  3. ↑ The Playground Book. — Cincinnati Board of Education (Ohio), Cincinnati (Ohio). Board of Park Commissioners, 1917. — С. 82—83.
  4. ↑ Mind and Body – A Monthly Journal devoted to Phycical Education Vol 27. — The Mind and Body Publish Company, 1921. — С. 205—206.
  5. ↑ University of the State of New York Bulletin, Issue 724. — fortnightly, 1920. — С. 131—132.
  6. ↑ School, Church, and Home Games. — Association Press, 1922. — С. 41.
  7. ↑ The Instructor, Volume 31. — F.A. Owen Publishing Company, 1922. — С. 26.
  8. ↑ Here Is Your War; Story of G.I. Joe. — H. Holt, New York, 1943. — С. 28. — ISBN 9780803287778.
  9. ↑ Informal games for soldiers. — U.S. government printing office, 1943. — С. 6.
  10. ↑ Parker, Suzi (25 серпня 2013). The Zombies and Non-Prophets of Little Rock. Al Jazeera. New York City. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
  11. ↑ 21 kick Baseball. Toyama Prefectural Board of Education. Процитовано 14 листопада 2013.
  12. ↑ secondary Intra-school/Level 1 Resource (PDF). Your School Games. Архів (PDF) оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  13. ↑ Либерийский кикбол. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.

Зовнішні посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кікбол