Кяо Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Кяо (18 січня 1924(19240118), місто Петроград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — 25 березня 1989, місто Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, секретар ЦК КП Естонії, 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1978—1985 роках. Депутат Верховної ради Естонської РСР 6—10-го скликань.

Кяо Володимир Олександрович
Народився	18 січня 1924(1924-01-18) Петроград, РСФРР, СРСР
Помер	25 березня 1989(1989-03-25) (65 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Національність	естонець
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині службовців — вихідців із Естонії: батько походив із Сааремаа, а мати із Пярнуми. У 1930 році родина переїхала до Москви, де в 1941 Володимир Кяо закінчив середню школу.

У 1941—1944 роках — студент Московського верстато-приладобудівного інституту, здобув спеціальність інженер-механік.

У 1944—1945 роках працював майстром, старшим майстром на заводі «Фрезер» міста Москви.

У 1946—1949 роках — начальник цеху, головний механік радіоелектронного заводу «Пунане РЕТ» у місті Таллінні.

У 1949—1951 роках — директор заводу «Кунстсарветехасед» у місті Таллінні.

Член ВКП(б) з 1950 року.

У 1951—1955 роках — директор машинобудівного заводу «Ільмаріне» в місті Таллінні.

У 1955—1956 роках — міністр текстильної промисловості Естонської РСР. У 1956–1957 роках — міністр легкої промисловості Естонської РСР.

У 1957–1965 роках — заступник, 1-й заступник голови Ради народного господарства Естонської РСР.

У 1965–1975 роках — міністр місцевої промисловості Естонської РСР.

У 1975 — серпні 1978 року — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

29 серпня 1978 — 9 квітня 1983 року — секретар ЦК КП Естонії з питань промисловості.

У квітні 1983 — 1985 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

З 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Таллінні.

Помер 25 березня 1989 року. Похований 30 березня 1989 року на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Нагороди

• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Заслужений працівник промисловості Естонської РСР

Джерела

• Секретариат ЦК КП(б)-КП Эстонии (рос.)
• Депутаты Верховного Совета Эстонской ССР. 10-й созыв. Таллин, 1980. (рос.)