Відкрити головне меню

Кушта́н Дмитро Павлович — український археолог, кандидат історичних наук (2007), начальник археологічної інспекції управління культури і туризму Черкаської обласної державної адміністрації, голова черкаського регіонального відділення Національної спілки археологів України[1], старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України, учасник різних наукових конференцій.

Куштан Дмитро Павлович
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання місто Черкаси
Діяльність археолог
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Звання кандидат історичних наук

Зміст

БіографіяРедагувати

1997 року у складі Черкаської лісостепової археологічної експедиції займався археологічними розкопками давніх курганів поблизу смт Драбів Черкаської області[2]. У 2000-2003 роках вів розкопки могильника черняхівської культури в межах міста Черкаси[3].

Працював науковим співробітником відділу первісної археології Кримського філіалу Інституту археології НАН України[4]. 2007 року отримав звання кандидата історичних наук. 2008 року керував розкопками замчища Хмельницького у Суботові Чигиринського району[5].

У березні 2015 року брав участь у конференції «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні»[6], у травні 2016 року — у XIV Міжнародній науковій конференції «Церква — наука — суспільство: питання взаємодії»[7] (2016).

Наукова діяльністьРедагувати

Дмитро Павлович є співавтором (разом з Валерієм Ластовським) книги «Археологія та рання історія Черкас»[8], у якій разом з колегою відкидають панівну раніше версію про те, що Черкаси виникли у кінці XIII століття, і стверджують, що за результатами археологічних розкопок місто виникло як литовський прикордонний замок у другій половині XIV століття, а походження назви слід шукати не в азійських коріннях, а у древніх європейських мовах[9].

РоботиРедагувати

  • Населення південної частини Лісостепового Подніпров'я за доби пізньої бронзи: дисерт. канд. іст. наук: 07.00.04 / Куштан Дмитро Павлович; НАН України, Інститут археології. — К., 2007. — 180 арк. + дод. (арк. 182—397). — арк. 348—394

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати