Курода Сейкі

Курода Сейкі (яп. 黒田 清輝, 9 серпня 1866 —15 липня 1924) — японський художник періоду Мейдзі.

Курода Сейкі
黒田 清輝
При народженні	Сінтаро
Народження	9 серпня 1866(18660809) Каґосіма
Смерть	15 липня 1924
	Токіо
Поховання	Hasederad
Національність	японець
Країна	Японія
Жанр	імпресіонізм
Навчання	Tokyo School of Foreign Languagesd, Kōjimachi Elementary Schoold і Університет Нісегакуся
Діяльність	художник, політик
Напрямок	Pleinairismed і Yōgad
Вчитель	Рафаель Коллен
Відомі учні	Окада Сабуросуке, Поль Жакуле, Ōta Kijirōd, Kobayashi Mangod, Nagahara Kōtarōd і Hiromitsu Nakazawad
Працівник	Tokyo Academy of Fine Artsd, Tokyo University of Commerced і Академія мистецтв Японії
Член	Hakubakaid
Твори	Maikod, Lakeside і Wisdom, Impression, Sentimentd
Родичі	Kuroda Kiyotsunad
Роботи в колекції	Artizon Museumd, Токійський національний музей, Kagoshima City Museum of Artd, Seikadō Bunko Libraryd, The University Art Museum, Tokyo University of the Artsd, Reimeikan, Kagoshima Prefectural Center for Historical Materiald, Woodone Museum of Artd і Hiroshima Museum of Artd
Нагороди
Курода Сейкі у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Народився 1866 року у містечку Каґосіма, в родині самурая Куроди Кійокане й Ейко. Отримав ім'я Сінтаро. 1871 році всиновлено стрийком Куродою Кійоцуною. Останній був заможним аристократом, також на той час відігравав значну роль у політичному житті та проведенні реформ за західним зразком. 1877 року змінив ім'я на Кійотеро, а 1878 року отримав нове ім'я — Сейкі. Уже в ранньому віці Сейко вивчав малюнок олівцем і акварель у художника Хосода Суеджі.

Поступив до Токійської школи. Протягом 2 років вивчав англійську мову в рамках підготовки до вступу до університету. Потім вирішив вчити французьку мову. У 17 років він поступив на підготовчі курси французької мови для абітурієнтів, а 1883 року його було прийнято до школи іноземних мов. Коли в 1884 році шварга Курода Сейкі було призначено на посаду в японському посольстві у Франції, було вирішено, що Сейкі повинен супроводжувати його до Парижу, щоб вступити там до університету і вивчати право.

Навчання і Парижі

У 1884 році поступив до Паризького університету, де вивчав юриспруденцію. Втім поступово зрозумів, що бажає вивчати живопис. Ще студентом юридичного факультету Курода Сейкі відвідував студію художника Рафаеля Коллена, у якого брав уроки живопису в Академії Колароссі. У 1886 році Курода проводить літо в подорожі Бельгією і Нідерландами, в 1887 році — знову мандрував Бельгією, а потім північною Францією. У жовтні того ж року залишає юридичний факультет і зосереджується на вивченні живопису.

У травні 1888 року Курода Сейкі відвідав село Грез-сюр-Луан, де знаходилася «колонія» художників, в якій об'єдналися митці зі Сполучених Штатів Америки та Північної Європи. У червні 1890 року переїхав з Парижа до Грез-сюр-Луан, де перебував декілька років. Тут він знайшов натхнення в пейзажі, а також познайомився з Марією Білла, яка стала однією з кращих моделей художника.

З 1891 року виставляв свої твори в салоні Товариства французьких художників. Навесні 1892 року бере участь у Четвертій виставці Мейдзі Бідзуцу-кай в Японії. Влітку того ж року перебирається до Бельгії. У 1893 році Курода Сейкі повернувся до Парижу, де плідно працює. Невдовзі, того ж року через США повертається до Японії.

Повернення до Японії

Незабаром після прибуття додому здійснює поїздку до Кіото, щоб познайомитися з традиційним японським живописом, який погано знав. Невдовзі став одним з активних популяризаторів західного мистецтва. У жовтні 1894 року починає давати уроки в школі Тенсін Додзьо. Активно виступав з лекціями із західного мистецтва, викладав живопис. Знаність отримав у 1895 році, представивши на щорічній весняній виставці в Кіото картину «Ранковий туалет» (створено у Парижі, загинула під час Другої світової війни), де художник зобразив оголену молоду панні, яка розчісує довге волосся перед дзеркалом. Вона викликала скандал і широкі дискусії. В листопаді того ж року Курода Сейкі бере участь у китайсько-японській війні. Після повернення з війни 1895 року допомагає організувати Четверту промислову виставку в Кіото.

1896 року призначається директором новоствореного Відділення західного живопису в Токійській школі образотворчих мистецтв. Того ж року з групою однодумців заснував товариство «Білий кінь» (Хакубакай) для представлення пленерного живопису. Того ж року було проведено першу виставку робіт членів Товариства. На щорічних виставках (загалом їх відбулося 13) цього товариства демонструвалися роботи японських «західників», переважно імпресіоністичного спрямування. У травні 1896 рокупочинає викладати в Імператорській академії мистецтв, а у 1898 році стає в ній професором.

Кар'єра

У травні 1900 року художник переїздить до Європи, де в липні представляє свої 5 робіт на Паризькій Всесвітній виставці. На початку 1901 року здійснює подорож Італією, Німеччиною та Великою Британією, а 15 травня того ж року повертається до Японії. У 1907 році члени групи Хакубанай, зокрема й Курода Сейкі, беруть участь у першій виставці «Бантен», організованої Міністерством освіти. Сам Сейкі виступив також в ролі члена журі виставки. Подальша участь в роботі цих виставок призвело до розпуску «Білого коня» у 1911 році. Вважається, що причиною цього поєднання Курода Сейкі участі в товаристі й діяльності в журі.

У 1910 році призначається придворним живописцем при імператорському дворі, ставши першим сучасним художником, який досяг такої гідності. Разом зтим він став членом Імператорської ради з питань мистецтва. З цього часу і до кінця свого життя Курода Сейкі не міг займатися творчою діяльністю настільки, скільки бажав.

У 1920 році отримав місце в Палаті перів Японії, успадкувавши ще у 1917 році після смерті названого батька титул віконта (сісяку). У 1922—1924 роках на посаді президента очолював Імператорську академію мистецтв. Також був членом імператорського комітету мистецтв і професором Токійської художньої школи. У лютому 1922 року його було нагороджено хрестом Командора Чорної зірки, а 1923 року — орденом Почесного легіону Франції, в травні 1924 року — Великим хрестом Дракона Аннама. Помер Курода Сейкі 1924 року.

Творчість

«Хризантеми»

Незважаючи на те, що за стилістикою свого живопису він дотримувався імпресіонізму, який був у той час широко поширений в Європі, водночас одним з основних образів в його картинах були саме традиційні японські мотиви.

Курода Сейкі був одним з найбільших японських майстрів, які працювали в так званій манері йога — «західного живопису». Перші роботи відбивають вплив французького живопису — «Читання» (1890—1891 роки), «Кухарка» (1891—1892 роки), «Хризантеми і європейські жінки» (1891 рік). Стилістично він продовжував традиції Едуара Мане, барбізонської школи. Також працював в манерах від реалізму до ар-нуво.

В «японський період» для мистецтва Курода Сейкі стає характерним поєднання імпресіоністської техніки з романтичною, іноді надмірно афектованою патетикою. Такий, зокрема, портрет молодої жінки — «Біля озера» (1897 рік), де дівчина з віялом, водний спокій і прибережні пагорби — все це традиційні мотиви національного живопису, але написані вони з використанням досвіду пленерного живопису. За цю картину Сейкі отримав срібну медаль на Паризькій всесвітній виставці 1900 року.

Серед інших найвідоміших робіт — «Майко» (1893 рік), триптих «Мудрість — Враження — Почуття» (1900 рік).

Джерела

• Kawakita, Michiaki (1974). Modern currents in Japanese art: The Heibonsha survey of Japanese art — Vol. 24. [S.l.]: Weatherhill. 39 páginas. ISBN 0-8348-1028-X
• Japan Foundation (Hrsg.): Japanische Malerei im westlichen Stil, 19. Und 20. Jahrhundert. Ausstellungskatalog, Köln, 1985.
• Buckland, Rosina (2008). Traveling Bunjin to imperial household artist: Taki Katei (1830—1901) and the transformation of literati painting in late nineteenth-century Japan. ProQuest. p. 224. ISBN 0-549-79448-4.