Курка моамбе
Курка моамбе (фр. poulet à la moambe, или poulet moambe, порт. moamba de galinha) — куряча страва, популярна в Центральній Африки, вважається національною стравою Анголи та Демократичної Республіки Конго. Моамбе — соус з оплодня пальмових горіхів і пальмової олії. Він є важливим інгредієнтом рагу та соусів в африканській кухні.
| Походження | Центральна Африка, Демократична Республіка Конго, Ангола |
|---|---|
| Необхідні компоненти | Муамба (страва) і курятина |
Страва готується з курки, спецій і пальмової олії, щоб отримати консистенцію, що нагадує стью. У Конго та Центральній Африці існує низка місцевих або регіональних варіацій; страва відома і поза континентом.
Приготування ред.
Пуле моамбе (по-французьки «курка в соусі з пальмової олії»)[1] готується шляхом тушкування курки в моамбі (пальмовій олії) та шпинаті[2], а потім приправляється такими спеціями, як пірі-пірі або червоний перець. Зазвичай її подають з солодкою картоплею, коричневою цибулею, яйцями звареними круто і соусом з подрібнених пальмових горіхів.[3][4]. До курки моамбе також можна додати рис або пасту з маніоки[5][6]. Курку можна замінити качкою чи рибою[4][7].
Популярність ред.
Курка моамбе вважаються національною стравою в Демократичній Республіці Конго[8]. Це також вважається національною стравою Габона, де вона відома як poulet nyembwe, і в Анголі, де вона відома як moamba de galinha[5], хоча ангольська страва має «чисто бразильське» походження[9]. Це звичайна домашня страва в Бельгії[10]. Курку моамба по-ангольськи можна знайти в Португалії[11].
Примітки ред.
- ↑ Jeanne Jacob; Michael Ashkenazi (15 січня 2014). The World Cookbook: The Greatest Recipes from Around the Globe, 2nd Edition [4 Volumes]: The Greatest Recipes from Around the Globe. ABC-CLIO. с. 473. ISBN 978-1-61069-469-8. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Bob Swain; Paula Snyder (1991). Through Africa: The Overlanders' Guide. Bradt Publications. с. 73. ISBN 978-0-946983-65-0. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ The Belgian Congo Today. 1952. с. 522. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ а б Ken Albala (2011). Food Cultures of the World Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 37. ISBN 978-0-313-37626-9. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ а б Hobbs, Jane-Anne (12 липня 2017). 15 of Africa's favorite dishes. CNN Travel. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ William LeMaire (8 січня 2014). Crosscultural Doctoring: On and Off the Beaten Path. BookCountry. с. 27. ISBN 978-1-4630-0341-8. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Nelson Doubleday; C. Earl Cooley (1979). Encyclopedia of World Travel. Doubleday. с. 359. ISBN 978-0-385-14669-2. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Lucy M. Long (17 липня 2015). Ethnic American Food Today: A Cultural Encyclopedia. Rowman & Littlefield Publishers. с. 157. ISBN 978-1-4422-2731-6. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Alan Davidson (2002). The Penguin Companion to Food. Penguin Books. с. 24. ISBN 978-0-14-200163-9. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Diana Miryong Natermann (2018). Pursuing Whiteness in the Colonies: Private Memories from the Congo Freestate and German East Africa (1884-1914). Waxmann Verlag. с. 185. ISBN 978-3-8309-8690-4. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Darwin Porter (1970). Frommer's Portugal. Macmillan USA. с. 100. ISBN 978-0-471-77124-1. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.