Курбанов Рахманкул Курбанович

Рахманкул Курбанович Курба́нов (25 липня 1912(19120725), село Карабаг Бухарського емірату, тепер Камашинського району Кашкадар'їнської області, Узбекистан — 9 червня 2012, Узбекистан) — радянський державний діяч, голова Ради міністрів Узбецької РСР, 1-й секретар Кашкадар'їнського та Андижанського обкомів КП Узбекистану. Член Бюро ЦК КП Узбекистану в 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4—8-го скликань. Кандидат економічних наук (1966).

Курбанов Рахманкул
Народився25 липня 1912(1912-07-25)
село Карабаг Бухарського емірату, тепер Камашинського району Кашкадар'їнської області, Узбекистан
Помер9 червня 2012(2012-06-09) (99 років)
Узбекистан
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР, Узбекистан Узбекистан
Національністьузбек
Діяльністьекономіст, політик
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінькандидат економічних наук
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»

Життєпис

ред.

Народився в родині заможного дехканина.

У липні 1926 — серпні 1928 року — секретар Карабагської сільської ради Яккабазького району Узбецької РСР.

З серпня 1928 по липень 1931 року навчався в Каршинському педагогічному технікумі Узбецької РСР.

У липні 1931 — липні 1932 року — учитель, інспектор (методист) Яккабазького районного відділу народної освіти.

У липні 1932 — 1933 року — секретар Яккабазького районного комітету ЛКСМ Узбекистану.

У 1933—1937 роках — студент Бухарського педагогічного інституту.

У 1937—1938 роках — науковий співробітник Бухарського педагогічного інституту.

У 1938—1939 роках — завідувач навчальної частини (заступник директора) педагогічного училища № 17 міста Карші Бухарської області.

У липні 1939 — лютому 1941 року — завідувач Каршинського міського відділу народної освіти Бухарської області.

Член ВКП(б) з липня 1940 року.

У лютому 1941 — грудні 1942 року — завідувач Сурхандар'їнського обласного відділу народної освіти.

У грудні 1942 — лютому 1943 року — 2-й секретар Термезького районного комітету КП(б) Узбекистану Сурхандар'їнської області.

У лютому — червні 1943 року — 1-й секретар Кашкадар'їнського обласного комітету ЛКСМ Узбекистану.

У червні 1943 — жовтні 1946 року — 3-й секретар Кашкадар'їнського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

У жовтні 1946 — 1949 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У липні 1949 — січні 1951 року — 1-й секретар Чинабадського районного комітету КП(б) Узбекистану Андижанської області.

У січні 1951 — січні 1952 року — 1-й секретар Ізбаскентського районного комітету КП(б) Узбекистану Андижанської області.

У січні 1952 — січні 1956 року — 1-й секретар Кашкадар'їнського обласного комітету КП Узбекистану.

У січні 1956 — вересні 1961 року — 1-й секретар Анжижанського обласного комітету КП Узбекистану.

27 вересня 1961 — 20 лютого 1971 року — голова Ради міністрів Узбецької РСР.

У 1971—1975 роках — 1-й заступник міністра радгоспів Узбецької РСР.

З березня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Ташкенті.

У 1975 році заарештований і засуджений. У 1975 році виключений з партії рішенням КПК при ЦК КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 жовтня 1977 року звільнений від відбування покарання. 30 липня 1979 року Верховним судом Узбецької РСР повністю реабілітований.

З 1979 року — 1-й заступник директора тресту «Каршицілинбавовна» управління «Каршибуд» Узбецької РСР.

Потім — на пенсії. Помер 9 червня 2012 року в Узбекистані.

Дружина

ред.

Дружина — Аміна Абдуллаєва.

Діти: Лідія, Бахтіяр, Фіруза, Фазілат.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.