Кун-Даму (*д/н — 2370 до н. е. або 2270 роках до н. е.) — малікум (цар-жрець) Ебли в 2400—2370 роках до н. е. (за іншою хронологією панував у 2276—2270 роках до н. е.) Ім'я перекладається як «Підіймись Даму».

Кун-Даму

Життєпис ред.

Стосовно часу панування тривають дискусії. За однією версією, що прив'язана до періоду панування Са'уму, царя Марі, з яким малікуми Ебли вели війни. Відповідно до неї Кун-Даму панував після цього маріотського володаря. Згідно з цим час володарювання припадає на 2400—2370 роки до н. е. Відповідно до часу, прив'язаного до протистояння з Аккадською державою часів Саргонідів, то Кун-Даму панував в 2270-х роках до н. е. Також одні вчені відносять Уун-Даму до періоду Першого царства Марі (3000—2300 до н. е.), а інші до Другого царства (2300—2000/1950 до н. е.) Проте цьому протирічить згадка, що Еблу захопили та сплюндрували аккадські війська Саргона Давнього або Нарам-Суена близько 2250 року до н. е. Тому можливо Кун-Даму належавдо Другої династії Першого царства.

Вважається, що Кун-Даму вдало воював проти держави Марі, в якої відвоював землі, втрачені його попередником Ешар-Маліком. Згодом підкорив область з містом Халап, значно просунувшись на північ. Тут прикордонними містами стали Сам'ал і Урса'ум. На півдні просунувся до міста Катна. Встановлено торгівельні відносини змістами Бібл і Угарит. Через біблських купців відбувалася торгівля з Єгиптом, угаритських - Аласією для отримання міді.

Також відомо про культ Кун-Даму, що тривався 30 років. З огляду на це висувається теорія, що Кун-Даму панував 30 років, оскільки малікум Ебли обожнювалися.

Йому спадкував син Адуб-Даму, який панував нетривалий час — від 3 до 6 років. Трон перейшов до іншого сина або онука Іґріш-Халапа.

Джерела ред.

  • Cyrus Herzl Gordon; Gary Rendsburg; Nathan H. Winter (2002). Eblaitica: Essays on the Ebla Archives and Eblaite Language, Volume 4. p. 219. ISBN 9781575060606.
  • Archi, Alfonso (2010). «Hadda of Ḫalab and his Temple in the Ebla Period». IRAQ. Cambridge University Press — On Behalf of The British Institute for the Study of Iraq (Gertrude Bell Memorial). 72: In Honour of the Seventieth Birthday of Professor David Hawkins. ISSN 0021-0889