Куницька Анастасія Володимирівна

Анастасія Куницька; Куницька Анастасія Володимирівна
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	1998; с. Урзуф, Мангушська селищна рада, Маріупольський район, Донецька область, Україна
Смерть	3 травня 2022; м. Маріуполь, Донецька область; (загинула в ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2019—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Національна гвардія
Формування	Полк «Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анастасія Володимирівна Куницька — старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни, що загинула в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куницька.

Життєпис ред.

Анастасія Куницька народилася 1998 року в Урзуфі Мангушської селищної ради на Донеччині. З часом вона переїхала до Маріуполя, а військову службу проходила на основній базі полку «Азов» — в рідному Урзуфі. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебувала у Маріуполі. З часом вона опинилася в одному з бункерів «Азовсталі». Разом з іншими жінками вона мала можливість покинути завод та вийти з «Азовсталі», але вона відмовилась: «Поки Влад тут, я не вийду!» Анастасія Куницька загинула в ніч з 2 на 3 травня 2022 року в результаті авіанальоту на «Азовсталь» разом з психологінею полку Наталею Луговською. Указом президента № 367/2022 24 травня 2022 року Наталія Луговська була посмертно нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. Тіло загиблої мають ще ввезти на підконтрольну територію України^[1]^[2]^[3].

Родина ред.

На службі в полку «Азов» Анастасія Куницька в 2019 році познайомилася з Владиславом Оксеньчуком (позивний «Дезмонд»), який приїхав на Донеччину з Ковеля Волинської області. Він — майстер спорту України з легкої атлетики, парамедик. З «Азовсталі» у травні 2022 року потрапив у полон, перебуває на тимчасово окупованій території. У загиблої залишилася мама^[1].

Нагороди ред.

Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4]

Примітки ред.

↑ ^а ^б Курацановська, Ганна. Кохаю до смерті. 23-річна Анастасія з «Азову» загинула в Маріуполі, її любий Влад — в полоні. Свої.city (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
↑ 23-річна Настя з «Азову» загинула в Маріуполі, її коханий Влад — в полоні. https://www.myglamwish.com (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
↑ Ковельчанин з полку «Азов» зустрів свою любов у Маріуполі. https://kovel.media (укр.). 29 червня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
↑ Президент підписав ще кілька указів про відзначення військових державними нагородами. Новости Житомира (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

Джерела ред.

Указ Президента України від 24 травня 2022 року № 367/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[Анастасія_з_«Азову»_загинула-1] а ^б Курацановська, Ганна. Кохаю до смерті. 23-річна Анастасія з «Азову» загинула в Маріуполі, її любий Влад — в полоні. Свої.city (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.

[2] 23-річна Настя з «Азову» загинула в Маріуполі, її коханий Влад — в полоні. https://www.myglamwish.com (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.

[3] Ковельчанин з полку «Азов» зустрів свою любов у Маріуполі. https://kovel.media (укр.). 29 червня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[відзначив_26_травня-4] Президент підписав ще кілька указів про відзначення військових державними нагородами. Новости Житомира (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]