Вікіпедія

Кумлська в'язниця

Кумлська в'язниця, відома як бункер Кумла, є закритою в'язницею за межами Кумли. В'язниця є найбільшою у Швеції і разом з деякими іншими в'язницями, єдиними установами в Швеції, які пропонують найвищий клас безпеки. У Кумлі є також державна виправна установа для чоловіків. До виправної установи йдуть всі, хто засуджений до чотирьох років позбавлення волі або більше. Там проводять ретельне розслідування, перш ніж особи розміщуються на Кумлі або в будь-якій іншій установі в Швеції.

Кумлська в'язниця
Географічні координати 59°07′08″ пн. ш. 15°07′38″ сх. д. / 59.119063890027774733° пн. ш. 15.12741667002777746° сх. д. / 59.119063890027774733; 15.12741667002777746Координати: 59°07′08″ пн. ш. 15°07′38″ сх. д. / 59.119063890027774733° пн. ш. 15.12741667002777746° сх. д. / 59.119063890027774733; 15.12741667002777746
Дата відкриття 1965
Керуюча організація Swedish Prison and Probation Serviced
Країна  Швеція
Регіон Кумла (комуна)

Історія ред.

 
Форма в'язничної стіни в бетоні, 16 вересня 1964 року.

Установа була побудована в 1965 році, і мала тоді 435 місць. У 1960-х роках Кумла спонукала великі протести своїми високими стінами, довгими системами водопропускних труб і своїм механізованим спостереженням. Стіни зігнуті всередину, що унеможливлює втечу ув'язнених.

Масова втеча в 1972 році ред.

У ніч 18 серпня 1972 року між 3 ранку і 4 ранку вночі, 15 ув'язнених втекли з Кумли, яка вважалася найбільш безпечною від втеч в'язницею. Серед тих хто втік, деякі вважалися найбільш злочинними особами Швеції. Серед них були зокрема, Ларс-Інге Свартенбрандт, Міро Барешич[1] і Ніссе Пістоль.[2] Одним з факторів, що сприяв втечі, було те, що відділ охорони цілодобово не контролювався охоронцями. Замість цього, охоронці патрулювали звичайні відділення на регулярній основі протягом ночі.[3]

Поліція змогла заявити на ранній стадії, що 15 дверей кліток не були зламаними, а були відкриті ключем. Проте, не було доведено, як власне двері відмикнули. Одна з теорій полягає в тому, що ув'язнені зробили власні ключі, зробивши знімок ключів охорони. Інша теорія полягає в тому, що ключі були придбані в'язничним охоронцем. Щоб досягти успіху у відкритті дверей, ув'язнений зумів обдурити охоронців, що він вже замкнений. Потім він сховався, поки не завершився обхід, а потім відкрив камери інших. Загалом було відкрито 20 камер, але п'ять ув'язнених вирішили залишитися, частково тому, що їм не вистачало часу на звільнення.[3] Втеча викликала величезний поліцейський рейд. Усі 15 втікачів зрештою були захоплені поліцією.

Втеча 1991 року ред.

9 травня 1991 року Мартен Іманді та Іоан Урсут втекли з Кумли. Обидвох помістили у в'язничний відділ охорони.[4]

2000-і роки ред.

Наразі триває розширення в'язниці. Нові відділи охорони в Кумлі були побудовані в результаті декількох втеч, що сталися в 2004 році. У січні 2004 року троє озброєних людей звільнили трьох ув'язнених, включаючи Даніеля Майорану.

Сьогодні в'язниця має 463 місця для ув'язнених і налічує 450 співробітників.

Відомі в'язні ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Löfgren, Nina (9 april 2009). 40 år bakom lås och bom. Rapport. Sveriges Television. Архів оригіналу за 12 april 2009. Процитовано 18 augusti 2011. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 20 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Ökände "Nisse Pistol" hjärnan bakom många rån. 11 februari 2011. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 20 червня 2019.
  3. ↑ а б Massrymning från Kumlabunkern. P4 Örebro. Sveriges Radio. 15 januari 2009. Архів оригіналу за 2 februari 2011. Процитовано 17 augusti 2011. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 20 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Sverige. Rymningsutredningen (2005). Säkert inlåst?: en granskning av rymningarna från Kumla, Hall, Norrtälje och Mariefred 2004 : betänkande. Statens offentliga utredningar, 0375-250X ; 2005:6. Stockholm: Fritzes offentliga publikationer. с. 54. ISBN 91-38-22294-9. LIBRIS: 9819284.
  5. ↑ Klart: Terrordömde Akilov får avtjäna sitt straff på Kumlas säkerhetsavdelning (швед.). 21 липня 2018. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  6. ↑ Hans varumärke – Jackie. 10 april 2008. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 20 червня 2019.
  7. ↑ а б в г д е ж и Kumlabunkern kan läggas ner. 26 juni 1999. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  8. ↑ Knutbypastorn gift – bakom Kumlas galler. 21 juli 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2008. Процитовано 20 червня 2019.
  9. ↑ Ligaledaren rymde med Tony Olsson. 28 jul 2004. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  10. ↑ Dissection - Biography. Metal Storm (engelska) . Процитовано 6 februari 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 20 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Tony Olsson: Ge mig 35 år. 6 februari 2009. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 20 червня 2019.
  12. ↑ Nya böcker låter männen förklara. 24 augusti 2009.
  13. ↑ а б Kumlabunkern tycks byggd enligt envägsteorin. 20 januari 2004. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 20 червня 2019.

Зовнішні посилання ред.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кумлська_в%27язниця&oldid=40425080