Кузнєцов Ігор Русланович

Ігор Кузнєцов; Кузнєцов Ігор Русланович
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	12 грудня 1991; Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, Україна
Смерть	13 липня 2022 (30 років); поблизу м. Сіверськ, Бахмутський район, Донецька область; (загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ігор Русланович Кузнєцов — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнєцов.

Життєпис ред.

Ігор Кузнєцов народився 12 грудня 1991 року в місті Верхньодніпровськ Кам'янського району на Дніпропетровщині. Брав участь у бойових діях АТО на сході України з 2014 року, зокрема у боях за Піски та Авдіївку. Спочатку — у складі добровольчого батальйону. Потім підписав контракт із ЗСУ. Наприкінці 2021 року здобув фах оператора безпілотника та став десантником. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав військову посаду командира відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь у боях на Харківщині, Сумщині та Запоріжжі. Загинув Ігор Кузнєцов 13 липня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу РСЗВ під час виконання бойового завдання поблизу міста Сіверськ Бахмутського району на Донеччині. Чин прощання та панахида за загиблим відбувся 18 липня 2022 року біля Будинку Культури і місті Верхньодніпровську Кам'янського району на Дніпропетровщині. Поховали загиблого в селі Рубанівське Васильківського району Дніпропетровської області на території Свято-Покровського храму^[1]^[2]^[3]^[4]^[5] Мріяв стати вчителем математики.

Нагороди ред.

орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки ред.

↑ Прощання та панахида за загиблим воїном КУЗНЄЦОВИМ Ігорем Руслановичем. https://vdn.otg.dp.gov.ua (укр.). 17 липня 2022. Процитовано 17 січня 2023.
↑ Прощання та панахида за загиблим воїном КУЗНЄЦОВИМ Ігорем Руслановичем . vdn.otg.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.
↑ Иванчук, Дмитро (20 липня 2022). У Верхньодніпровську на Дніпропетровщині попрощалися із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим - Новини Дніпра. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
↑ Вважав за честь захищати країну: у Верхньодніпровську попрощалися із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим - ДніпроОДА. adm.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.
↑ Вважав за честь захищати країну: вшануймо хвилиною мовчання військовослужбовця Ігоря Кузнєцова. Вільне радіо. 12 вересня 2022. Процитовано 25 січня 2023.

Джерела ред.

Указ Президента України від 5 квітня 2022 року № 214/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Прощання та панахида за загиблим воїном КУЗНЄЦОВИМ Ігорем Руслановичем. https://vdn.otg.dp.gov.ua (укр.). 17 липня 2022. Процитовано 17 січня 2023.

[2] Прощання та панахида за загиблим воїном КУЗНЄЦОВИМ Ігорем Руслановичем . vdn.otg.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.

[3] Иванчук, Дмитро (20 липня 2022). У Верхньодніпровську на Дніпропетровщині попрощалися із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим - Новини Дніпра. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Процитовано 25 січня 2023.

[4] Вважав за честь захищати країну: у Верхньодніпровську попрощалися із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим - ДніпроОДА. adm.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.

[5] Вважав за честь захищати країну: вшануймо хвилиною мовчання військовослужбовця Ігоря Кузнєцова. Вільне радіо. 12 вересня 2022. Процитовано 25 січня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]