Кубанська ГЕС-2

Кубанська ГЕС-2 або Куршавська ГЕС-2 — ГЕС, у складі Кубанського каскаду ГЕС. Розташована у селищі Ударний Прикубанського району, на 76-му км Великого Ставропольського каналу. ГЕС почали будувати у 1963 . Перші 2 гідроагрегати були пущені в 1967, ще один — у 1968. Здано в експлуатацію в 1971. У 1977–1983 роках гідротурбіни були замінені. ГЕС побудована за дериваційной схемою, на 2013 рік є найпотужнішою ГЕС Кубанського каскаду.

Кубанська ГЕС-2
Вид з нижнього б'єфу
44°20′41″ пн. ш. 42°30′00″ сх. д.
Країна	Росія
Стан	діюча
Річка	Великий Ставропольський канал
Каскад	Кубанський каскад ГЕС
Початок будівництва	1963
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1967-1969
Основні характеристики
Установлена потужність	184  МВт
Середнє річне виробництво	582,2  млн кВт·год
Тип ГЕС	дереваційна
Розрахований напір	118,4  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	радіально-осьові
Кількість та марка турбін	4хРО170/638аВМ-250
Кількість та марка гідрогенераторів	ВГС 525/150-20
Потужність гідроагрегатів	4х46  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Власник	РусГидро
Кубанська ГЕС-2
Мапа
Кубанська ГЕС-2 у Вікісховищі

Склад споруд ГЕС:

• басейн добового регулювання;
• водоприймач;
• напірні трубопроводи;
• будівля ГЕС;
• відвідний канал;
• компенсаційне водосховище;
• шлюз-регулятор № 3 на Великому Ставропольському каналі;
• ВРП 110 кВ;
• ВРУ 330 кВ.

Потужність ГЕС — 184 МВт, середньорічне виробництво — 582 200 000 кВт·год У будівлі ГЕС встановлено 4 радіально-осьові гідроагрегати РО170/638аВМ-250 потужністю по 46 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 118,4 м. Виробник гідротурбін — харківське підприємство «Турбоатом», генераторів — «Уралелектротяжмаш».

Існують плани збільшення об'єму басейну добового регулювання ГЕС-2 до 2,6 млн м³, що дасть можливість продовження роботи ГЕС на 1 годину в піковий період. Також існують проектні опрацювання по збільшенню потужності ГЕС на 200 МВт з установкою додаткових гідроагрегатів.

Ресурси Інтернету

• Кубанська ГЕС-2^{[недоступне посилання з липня 2019]}