Вікіпедія

Крістінн Грабнссон

Крістінн Грабнссон (нар. 25 червня 1962(1962червня25)) — ісландський журналіст-розслідувач, головний редактор WikiLeaks з 2018 року[2][3][4]. З 2010 до 2017 рік він був речником WikiLeaks[5], з 2018 року обіймає посаду головного редактора WikiLeaks[6].

Крістінн Грабнссон
Народився 25 червня 1962(1962-06-25)[1] (61 рік)
Рейк'явік, Ісландія
Країна  Ісландія
Діяльність журналіст
Знання мов ісландська
Посада головний редактор і речник
IMDb ID 2620592

Кар'єра ред.

Він працював у різних газетах Ісландії та вів телевізійну програму «Kompás» на ісландському каналі Stöð 2, де він з командою часто викривали злочинну діяльність і корупцію серед високопосадовців. У лютому 2009 року під час розслідування зв'язку між ісландським Kaupthing Bank з Робертом і Вінсентом Ченгізами програму було знято з ефіру, а Крістінна з командою звільнили[7].

Невдовзі після цього Крістінн отримав роботу в RÚV (Ісландська національна служба телерадіомовлення). У серпні 2009 року він працював над історією про кредитний портфель «Kaupthing», яку тоді ж опублікували на WikiLeaks. Банк отримав розпорядження, видане офісом шерифа Рейк'явіка, яке забороняло RÚV повідомляти про кредитний портфель[8]. Пізніше постанову про заборону скасували[9].

У квітні 2010 року він прилетів до Багдада для інтерв'ю з дітьми-жертвами військового нападу «Супровідні вбивства», відео якого опублікували на WikiLeaks[10]. Він також допоміг створити відео, вигравши нагороду «Ісландський журналіст» за 2010 рік[11]. Контракт Крістінна з RÚV закінчився у липні 2010 року[12].

З 2010 року він співпрацював з WikiLeaks як представник організації, коли у засновника Джуліана Ассанжа почалися проблеми з законом. Він назвав напади на WikiLeaks MasterCard, Visa та інших представників у грудні 2010 року «приватизацією цензури»[13]. У 2012 році, як представник WikiLeaks, він захищав організацію на вебсайті шведського телебачення від, за його словами, наклепницької кампанії шведського таблоїда «Expressen»[14].

Національна спілка журналістів Ісландії тричі називала Крістінна ісландським журналістом року, у 2004, 2007 та 2010 роках[15].

На початку 2017 року Крістінн заявив, що більше не є прессекретарем WikiLeaks[16][17].

26 вересня 2018 року було оголошено, що Джуліан Ассанж призначив Крістінна Грабнссона головним редактором WikiLeaks, оскільки Ассанж тривалий період не мав доступу до інтернету. За повідомленням WikiLeaks, Ассанж залишається видавцем[18].

Примітки ред.

  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Wikieaks takes swipe at the famously secret Vatican. The Washington Post. 18 січня 2019.
  3. ↑ WikiLeaks names one-time spokesman as editor-in-chief. AP NEWS (англ.). 20 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
  4. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. WikiLeaks names new editor-in-chief as Julian Assange sits in Ecuadorian Embassy | DW | 26.09.2018. DW.COM (брит.). Процитовано 13 березня 2022.
  5. ↑ Andy Greenberg (7 грудня 2010). Meet The New Public Face of WikiLeaks: Kristinn Hrafnsson. Forbes. Процитовано 17 січня 2011.
  6. ↑ WikiLeaks names new editor-in-chief – DW – 09/27/2018. dw.com (англ.). Процитовано 25 квітня 2023.
  7. ↑ Victor-M Amela; Ima Sanchiz; Lluis Amiguet (17 червня 2011). Vivimos asediados por la Administración de EE.UU [We live under siege by U.S. Government]. La Vanguardia (ісп.). Barcelona. Процитовано 6 вересня 2013.
  8. ↑ Hafsteinn Gunnar Hauksson (1 серпня 2009). Kaupþing fékk lögbann á umfjöllun RÚV [Kaupþing receives an injunction on the RÚV coverage]. Vísir (ісл.). Reykjavík. Процитовано 6 вересня 2013.
  9. ↑ Jón Hákon Halldórsson (4 серпня 2009). Lögbanni aflétt af fréttaflutningi RÚV [Injunction lifted on news reporting by RÚV]. Vísir (ісл.). Reykjavík. Процитовано 6 вересня 2013.
  10. ↑ Greenberg, Andy. Meet The New Public Face Of WikiLeaks: Kristinn Hrafnsson. Forbes (англ.). Процитовано 13 березня 2022.
  11. ↑ WikiLeaks spokesman wins Journalist of the Year in Iceland. Times of Malta (en-gb) . Процитовано 13 березня 2022.
  12. ↑ Kristinn Hrafnsson rekinn af Ríkisútvarpinu [Kristinn Hrafnsson fired by the National Broadcasting Service]. Pressan (ісл.). Reykjavík. 27 липня 2010. Процитовано 6 вересня 2013.
  13. ↑ WikiLeaks Rep in Iceland Requests Government Support. Iceland Review. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 29 March 2012. Процитовано 17 січня 2011.
  14. ↑ Wikileaks: Vi tänker inte smutskasta Sverige [WikiLeaks: We do not intend to denigrate Sweden]. Debatt (швед.). 5 березня 2012. Архів оригіналу за 14 June 2012. Процитовано 6 вересня 2013.
  15. ↑ WikiLeaks spokesman wins Journalist of the Year in Iceland. The Times. Valletta, Malta. AFP. 4 березня 2011. Процитовано 6 вересня 2013.
  16. ↑ Lang, Jeffrey. Wikileaks loses spokesman leaving Julian Assange alone facing eviction. 1 Mar 2017. Архів оригіналу за 9 August 2017. Процитовано 27 вересня 2018.
  17. ↑ From Iceland — Former Wikileaks Spokesperson On Manning Sentence Commute: "Victory For Justice". The Reykjavik Grapevine (амер.). 18 січня 2017. Процитовано 22 квітня 2023.
  18. ↑ Bridge, Mark (27 вересня 2018). Loss of internet forces Assange to step down from Wikileaks editor role. The Times. Процитовано 11 квітня 2019.  (необхідна підписка)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістінн_Грабнссон&oldid=41209134