Вікіпедія

Крістіан Гуркюфф

французький футболіст і тренер

Крістіан Гуркюфф (фр. Christian Gourcuff, нар. 5 квітня 1955, Анвек) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Крістіан Гуркюфф
Особисті дані
Повне ім'я Крістіан Жан Гуркюфф[1]
Народження 5 квітня 1955(1955-04-05) (70 років)
  Анвек, Франція
Громадянство  Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972–1974 Франція «Ренн»  ? (?)
1974–1978 Франція «Берне»[fr] ? (?)
1978–1980 Франція «Генгам»  ? (?)
1980–1981 Франція «Руан»  ? (?)
1981–1982 Швейцарія «Ла Шо-де-Фон»  ? (?)
1982–1986 Франція «Лор'ян»  ? (?)
1986–1989 Франція «Ле-Ман»  ? (?)
1989 Канада «Монреаль Супра» 6 (0)
1989–1991 Франція «Пон-л'Аббе»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1988 Бретань 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1986 Франція «Лор'ян»
1986–1989 Франція «Ле-Ман»
1989–1991 Франція «Пон-л'Аббе»
1991–2001 Франція «Лор'ян»
2001–2002 Франція «Ренн»
2002–2003 Катар «Аль-Гарафа»
2003–2014 Франція «Лор'ян»
2014–2016 Алжир Алжир
2016–2017 Франція «Ренн»
2018–2019 Катар «Аль-Гарафа»
2019–2020 Франція «Нант»
Звання, нагороди
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

ред.

У дорослому футболі дебютував 1972 року виступами за команду «Ренн», в якій провів два сезони. Згодом грав у складі команд «Берне», «Генгам», «Руан», після чого виступав у Швейцарії за «Ла Шо-де-Фон».

У 1982 році Крістіан підписав контракт з клубом «Лор'ян», де став граючим тренером у віці 27 років. Під його керівництвом клуб дійшов до другого дивізіону за чотири сезони. Але незабаром Крістіан пішов у «Ле-Ман», що грав в третьому дивізіоні, де виступав так само як граючий тренер. Крістіан омолодив команду і вивів її також до другого дивізіону. Втім повернення до Ліги 2 після 17-річної перерви виявилось невдалим і Крістіан Гуркюфф був звільнений від своїх обов'язків у січні 1989 року.

Гуркюфф зіграв один матч за збірну Бретані в 1988 році. Це була гра проти Сполучених Штатів у приміщенні, і завершилась з рахунком 6:2 на користь Бретані[2]. А наступного року француз недовго грав за «Монреаль Супра», який виступав у Канадській футбольній лізі[en][3]. Після цього він повернувся до тренерської діяльності і працював граючим тренером в аматорському клубі «Пон-л'Аббе».

 
Крістіан Гуркюфф під час роботи з «Лор'яном». 2010 рік.

У 1991 році Крістіана Гуркюффа знову покликали очолити «Лор'ян», який грав у третьому дивізіоні. Він вивів клуб до Дивізіону 2 у своєму першому сезоні в клубі, але не клуб зумів там залишитися у наступному розіграші. Тим не менш Крістіан залишився у команді і 1995 року посів з нею перше місце і знову підвищився у класі. Цього разу тренеру вдалося втримати команду у другому дивізіоні, а у 1998 році, зайнявши друге місце, Гуркюфф вивів «Лор'ян» вперше у своїй історії у вищий дивізіон, за що вдруге отримав звання найкращого тренера Дивізіону 2. З еліти клуб відразу вилетів, посівши шістнадцяте місце в чемпіонаті, але повернувся через два роки, знову посівши друге місце в Дивізіоні 2. Несподівано для багатьох, він покинув «Лор'ян» у цей момент після десяти років роботи, щоб приєднатися до іншого клубу вищого дивізіону, «Ренна», і таким чином упустив найбільший успіх «Лор'яна» в історії, який стався у сезоні 2001/02, коли вони виграли Кубок Франції.

В травні 2002 року Гуркюфф очолив катарський клуб «Аль-Гарафа», з яким став віце-чемпіоном Катару та фіналістом Кубка наслідного принца Катару, після чого повернувся до Франції, де протягом наступних одинадцяти років знову тренував «Лор'ян»[4]. Він знову вивів їх у Лігу 1 у 2006 році[5], де клубу та його тренеру вперше вдалося не вилетіти одразу після сезону на найвищому рівні. Лише після сезону 2013/14 через постійні розбіжності з новим президентом клубу Лоїком Фері, в тому числі продаж бьез згоди тренера перспективного півзахисника Маріо Леміна, Гуркюфф покинув «Лор'ян»[6], провівши на тренерській лавці клубу понад 400 ігор.

19 липня 2014 року Гуркюфф був офіційно призначений новим тренером національної збірної Алжиру, змінивши Вахіда Халілходжича[7]. Алжир виграв свої перші чотири ігри під керівництвом нового тренера і вийшов на Кубок африканських націй 2015 року в Екваторіальній Гвінеї[8]. Там алжирці під керівництвом Крістіана дійшли до чвертьфіналу, де програли Кот-д'Івуару (1:3), майбутньому переможцю турніру. Незважаючи на те, що Гуркюфф вивів Алжир і на наступний континентальний турнір 2017 року, посівши перше місце у групі відбору, у квітні 2016 року він передчасно розірвав свій контракт з асоціацією. Цей крок він пояснив тим, що в 61 рік його знову потягнуло до щоденної роботи в клубній команді[9].

10 травня 2016 року Крістіан очолив «Ренн», куди повернувся через чотирнадцять років після його звільнення з бретонського клубу[10]. Після першого сезону, який команда під керівництвом Гуркюффа закінчила на дев'ятому місці в чемпіонаті, команда розпочала сезон 2017/18 з труднощами, здобувши лише одну перемогу в перших 9 турах, що опустило її в зону вильоту, хоча згодом вони здобули 3 перемоги поспіль, які дозволили піднятися на 10 місце. Тим не менш 7 листопада 2017 року, через 3 дні після призначення Олів'є Летанга новим президентом «Рена», Гуркюфф покинув посаду, оскільки новий керівник хотів бачити іншого керманича[11].

У сезоні 2018/19 Гуркюфф знову тренував катарський клуб «Аль-Гарафа»[12], а 8 серпня 2019 року очолив «Нант»[13]. Його дебют на тренерській лаві в новому клубі відбувся лише через 3 дні, в грі проти «Лілля», і завершився поразкою 1:2. Проте команді вдалося виграти 5 із наступних 7 матчів Ліги 1. В результаті 23 грудня 2019 року, привівши «Нант» до 5 місця в кінці першого кола чемпіонату, він продовжив свій контракт з клубом ще на рік[14]. Друга половина сезону виявилась не такою вдалою і його команда закінчила чемпіонат лише на 13-й позиції. Так само клуб не демонстрував високих результатів і наступного сезону, через що 8 грудня 2020 року він був звільнений після домашньої поразки від «Страсбурга» з рахунком 0:4, здобувши лише 13 очок у перших 13 турах Ліги 1 2020/21[15].

Особисте життя

ред.

Його син Йоанн[16] також став футболістом і представляв Францію на чемпіонаті світу 2010 року.

У березні 2013 року Крістіану Гуркюффу присвоєно звання Кавалера Почесного легіону[1].

Досягнення

ред.
Тренер
«Аль-Гарафа»: 2018/19

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Décret du 29 mars 2013 portant promotion et nomination [Decree of 29 March 2013 on promotion and appointment]. Journal Officiel de la République Française (фр.). 2013 (77): 5480. 31 березня 2013. PREX1307219D. Процитовано 25 серпня 2019.
  2. ↑ Bervas, Loïc (2013). Christian Gourcuff : un autre regard sur le football [Christian Gourcuff: another look on football] (фр.). Liv'éditions. ISBN 978-2844972637.
  3. ↑ Christian Gourcuff soccer statistics on StatsCrew.com.
  4. ↑ Ivorian signs in France. bbc.co.uk. 22 грудня 2003. Процитовано 6 січня 2023.
  5. ↑ Lorient monte en Ligue 1. Libération (фр.). Процитовано 6 січня 2023.
  6. ↑ à 17h31, Par Ronan Tésorière Le 15 mai 2014 (15 травня 2014). VIDEO. Ligue 1. Christian Gourcuff dit adieu à Lorient. leparisien.fr (fr-FR) . Процитовано 6 січня 2023.
  7. ↑ FUSSBALL-WM-total - Alles zur Fußball-Weltmeisterschaft 2014: Neuer Trainer für Algerien. www.fussball-wm-total.de. Процитовано 6 січня 2023.
  8. ↑ France Football vom 21. Oktober 2014, S. 11.
  9. ↑ Gourcuff espère Nantes. In: France Football, 5. April 2016, S. 10.
  10. ↑ Christian Gourcuff sur le banc de Rennes (Officiel). L'Équipe (фр.). Процитовано 6 січня 2023.
  11. ↑ Christian Gourcuff, 18 mois sans éclat. L'Équipe (fr-FR) . Процитовано 6 січня 2023.
  12. ↑ Christian Gourcuff nouvel entraîneur d'Al Gharafa. L'Équipe (фр.). Процитовано 6 січня 2023.
  13. ↑ Dev, Paul. OFFICIEL - Christian Gourcuff nommé entraîneur au FC Nantes. France Football (фр.). Процитовано 6 січня 2023.
  14. ↑ Nantes : Christian Gourcuff prolonge jusqu'en 2021. L'Équipe (фр.). Процитовано 6 січня 2023.
  15. ↑ El Nantes destituye a su entrenador Christian Gourcuff. Mundo Deportivo (ісп.). 8 грудня 2020. Процитовано 6 січня 2023.
  16. ↑ Christian Gourcuff, au nom du père, le fils (Partie 1/4) - Toute l'Information du Football sur Clash Foot - Sport. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 15 січня 2010.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістіан_Гуркюфф&oldid=45073276