Критичність ядерного реактора

Критичність — це стан ядерного реактора, в якому ланцюгова ядерна реакція є самопідтримуваною, тобто коли реактивність дорівнює нулю. У надкритичних станах реактивність більше нуля.[1]

Застосування ред.

Критичність — це нормальний робочий стан ядерного реактора, в якому ядерне паливо підтримує ланцюгову реакцію поділу. Реактор досягає критичності (і вважається критичним), коли кожен поділ вивільняє достатню кількість нейтронів для підтримки поточної серії ядерних реакцій.[2]

Міжнародне агентство з атомної енергії визначає дату першої критичності як дату, коли реактор вперше стає критичним.[3] Це важлива віха в будівництві та введенні в експлуатацію атомної електростанції .

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Criticality (PDF). IAEA Safety Glossary. International Atomic Energy Agency. 2007. с. 46. Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2020. Процитовано 17 лютого 2014.
  2. Criticality. Glossary. US Nuclear Regulatory Commission. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
  3. First Criticality Date. Glossary. International Atomic Energy Agency. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 17 лютого 2014.