Критика практичного розуму
Критика практичного розуму (нім. Kritik der praktischen Vernunft) — праця Іммануїла Канта присвячена моральній філософії, яка була опублікована у 1788 році.
Автор | Іммануїл Кант |
---|---|
Мова | німецька |
Тема | Етика Іммануїла Канта |
Жанр | есей |
Видано | 1788 |
Попередній твір | Критика чистого розуму |
Наступний твір | Critique of Judgmentd |
У «Гутенберзі» | 5683 |
Зміст
ред.Друга велика критична робота Канта і «продовження» «Критики чистого розуму» (1781—1787), яка відмовляється від аналізу розуму в його спекулятивному використанні й зосереджується на його практичному застосуванні. Тому це стосується площини практичних операцій, а не теоретичних знань. Вона матиме визначальний вплив у царині етики та моральної філософії. Однією з помітних новацій «Критики практичного розуму» порівняно з «Основам метафізики моралі»[en] (1785) є поява поняття faktum (неемпіричного факту) морального закону, який нав'язується розуму навіть попри те, що він не може бути виведений аналітично з позитивного поняття свободи та гідності, оскільки останні ми пізнаємо через моральний закон, а не навпаки (§ 7 розділу І).
Розділи
ред.
|
Знамениті цитати
ред.Наприкінці книги міститься одна з найвідоміших цитат Канта, яка також є одним з рідкісних моментів його лірики, і яка в кінцевому підсумку буде викарбувана на його надгробку:
«Дві речі наповнюють серце все новим і все більшим захопленням і шануванням, коли до них прив'язуються і до них застосовуються роздуми: зоряне небо наді мною і моральний закон всередині мене.» - Іммануїл Кант, Критика практичного розуму.
Український переклад
ред.- Іммануїл Кант. Критика практичного розуму. Переклад з німецької: Ігор Бурковський. Київ: Юніверс, 2004. 240 с.
Покликання
ред.- (укр.) Критика практичного розуму Толока
- (нім.) Kritik der praktischen Vernunft Проєкт Ґутенберґ
- (фр.) Kant — critique de la raison pratique Cours de l'UNI GE.