Кривопорозька ГЕС — гідроелектростанція у Карелії. Знаходячись між Білопорозькою ГЕС (вище по течії) та Підужемською ГЕС (48 МВт), входить до складу каскаду на річці Кем, яка впадає до протоки Західна Соловецька Салма (Біле море).

Кривопорозька ГЕС
65°02′00″ пн. ш. 33°40′03″ сх. д. / 65.0334166700277762629° пн. ш. 33.667527780027775464° сх. д. / 65.0334166700277762629; 33.667527780027775464Координати: 65°02′00″ пн. ш. 33°40′03″ сх. д. / 65.0334166700277762629° пн. ш. 33.667527780027775464° сх. д. / 65.0334166700277762629; 33.667527780027775464
КраїнаРосія Росія
Стандіюча
РічкаКем
КаскадКемський каскад
Початок будівництва1977
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19901991
Основні характеристики
Установлена потужність180  МВт
Середнє річне виробництво479  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір26  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін4 ПЛ 40/587-А-500
Витрата через турбіни4х194  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів4 ВГС 850/104-44
Потужність гідроагрегатів4х45  МВт
Основні споруди
Тип гребліземляна + бетонна
Висота греблі31  м
Довжина греблі1275 + 61  м
ЛЕП220
ВласникТГК-1
Кривопорозька ГЕС. Карта розташування: Росія
Кривопорозька ГЕС
Кривопорозька ГЕС
Мапа
Мапа

У межах проєкту річку перекрили земляною греблею висотою 31 метр та довжиною 1275 метрів, у яку інтегрована бетонна водопропускна секція довжиною 61 метр. Ця споруда утримує витягнуте по долині Кемі на 27 км водосховище з площею поверхні 69,9 км2 та об'ємом 566 млн м3 (корисний об'єм 67 млн м3).

Пригреблевий машинний зал обладнали чотирма турбінами типу Каплан потужністю по 45 МВт. Вони використовують напір у 26 метрів та забезпечують виробництво 479 млн кВт·год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному каналу довжиною 0,7 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ[1][2].

Примітки

ред.
  1. ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГИЯ. ГИДРОЭЛЕКТРОСТАНЦИИ РОССИИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2019.
  2. Кривопорожское водохранилище. russiaregions.ru. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.