Крекінг-установка в Дзержинську

Крекінг-установка в Дзержинську – колишнє нафтохімічне виробництво у Нижегородській області Росії.

Дзержинськ

Район розташування майданчику

В 1939 році у Дзержинську почав роботу завод хлорної хімії, головною продукцією якого була хімічна зброя. Втім, одночасно запустили виробництво дихлоретану, що міг використовуватись як для виробництва вибухівки, так і для продукування полівінілхлориду (виробництво цього полімеру стартувало в 1944-му). Дихлоретан отримували реакцією хлору та етилену, при цьому джерелом останнього було розділення пірогазу, що надходив з розташованого за два десятки кілометрів на схід у Горькому майданчику заводів «Нафтогаз» (спеціалізувались на виробництві мастильних матеріалів та авіаційного пального). Для подачі пірогазу проклали трубопровід Горький – Ігумново та запустили Горьківську компресорну станцію.

В часи радянсько-германської війни дзержинський завод почав використовувати пропілен (ще один компонент пірогазу) для продукування ізопропілового спирту (кумолу), який з 1949-го споживало запущене в Дзержинську виробництво фенолу та ацетону.

В подальшому завод отримав власне піролізне виробництво олефінів ЕП-30 («етилен-пропілен») – таке позначення в радянській хімічній промисловості мали установки, потужність яких по найбільш масовому продукту – етилену – становила 30 тисяч тон на рік. Як сировину для піролізу використовували керосин, а виділення олефінів з піролізних газів провадив все той же запущений в 1939 році цех.

В 1960-му в цеху розділення пірогазу стався вибух, що призвів до сильних руйнувань та загибелі 24 осіб. Втім, піролізна установка відновила роботу вже за півроку.

В 1982-му в Дзержинську запустили потужний комплекс з виробництва оксиду етилену та гліколей. Втім, сировину для нього подали по етиленопроводу Кстово – Дзержинськ, тоді як застаріла піролізна установка в Дзержинську була зупинена.