Краснянська ГЕС — діюча мала гідроелектростанція у Закарпатській області. Розташована на потічку Красношурка[1], притоці Тересви, біля села Красна Тячівського району.

Краснянська ГЕС
48°24′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 48.400° пн. ш. 23.883° сх. д. / 48.400; 23.883Координати: 48°24′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 48.400° пн. ш. 23.883° сх. д. / 48.400; 23.883
КраїнаУкраїна Україна
Стандіюча
РічкаКрасношурка, притока р.Тересва
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2011, 2013
Основні характеристики
Установлена потужність1,16  МВт
Тип ГЕСдериваційна змішаного типу
Характеристики обладнання
Тип турбінрадіально-осьові
Кількість та марка турбін1 ФГ-3
Витрата через турбіни2,2  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторівасинхроний генератор АГ (Р=800 кВт, U=10 кВ, n=758об/хв)
ВласникПП «Укрелектробуд»
Краснянська ГЕС. Карта розташування: Україна
Краснянська ГЕС
Краснянська ГЕС
Мапа
Мапа

Опис

ред.

Краснянська ГЕС збудована у січні 2011 року[2]. Власник — ПП «Укрелектробуд», яке є складоворю енергетичної компанії «Ренер»[3]. Потужність Краснянська ГЕС у 2011 році становить 0,8 МВт. У липні 2013 року було добудовано ще одну турбіну потужністю 0,3 МВт. Робота гідроелектростанції запрограмована на програмованому логічному контролері, станція працює в повністю автономному режимі, також передбачено ручний режим роботи.

Краснянська ГЕС є дериваційною змішаного типу, де окрім деривації використовується ще підпірна гребля. Довжина деривації становить 1850 м, діаметр трубопроводу— 1,2 м.

  Зовнішні відеофайли
  Краснянська МГЕС

Екологія

ред.

Краснянська ГЕС побудована без проходження процедури оцінки впливу на навколишнє природне середовище та без погоджень із Закарпатським облводгоспом та Головним держуправлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області.

Основні екологічні проблеми[4]:

  • істотна шкода екосистемі гірської річки;
  • знищення оселищ червонокнижних видів риб, створення перешкод для міграції риби (форель струмкова, харіус європейський)[5];
  • фрагментація річкової екосистеми, створення збіднених киснем річкових ділянок[6];
  • надмірний забір води;
  • замулюванн русла.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Немиш, Любов. Міні-ГЕС у селі Красна чи є користь громаді. http://transkarpatia.net (українська) . Архів оригіналу за 16 серпня 2016.
  2. ГЕС-турне по-українськи: про що мовчать закарпатські журналісти?. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  3. «Ренер». Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  4. Карта ГЕС в Українських Карпатах. Мала ГЕС Білин. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  5. Хто заробляє за «зеленим тарифом» на річках Закарпаття?. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  6. Після греблі — тільки каміння[недоступне посилання]

Посилання

ред.