Краснозерський район
Краснозерський район — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.
| Краснозерський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Краснозёрский район | |||||
| |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Новосибірська область | ||||
| Утворений: | в 1925 році | ||||
| Населення: | 30 831 чоловік | ||||
| Площа: | 5330 км² | ||||
| Густота населення: | 5,78 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 7-38357 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | робітниче селище Краснозерське | ||||
| Влада | |||||
| Голова місцевої думи: | Олександр Вікторович Баєв | ||||
.png)
.png)
Адміністративний центр — робітниче селище Краснозерське.
Географія ред.
Район розташований на південному заході Новосибірської області. Межує з Кочковським, Доволенським, Здвінським і Карасуцьким районами Новосибірської області, на півдні з Алтайським краєм.
Територія району за даними на 2008 рік — 533 тис. га, в тому числі сільгоспугіддя — 432,3 тис. га (є найбільшим сільськогосподарським районом області) (81,1 % всієї площі)[1]. Територією району протікає річка Карасук, є великі запаси цегляної глини.
Історія ред.
Карасуцький район був утворений 24 вересня 1924 року зі центром в с. Карасук.
10 квітня 1933 року с. Карасук було перейменоване в Краснозерське, а район — в Краснозерський
28 вересня 1937 року переданий в Алтайський край. 13 серпня 1944 року переданий в Новосибірську область.
Економіка ред.
Економіка району представлена 8 великими і середніми промисловими підприємствами, на частку яких припадає понад 12 % загального обсягу випуску продукції, товарів і послуг району. У галузевій структурі промислового виробництва значна частка припадає на харчову промисловість (87 %). Основними промисловими підприємствами району є: ЗАТ «Краснозерський пивкомбінат ОПС», ТОВ «Краснозерський м'ясокомбінат».
Сільськогосподарським виробництвом займаються 24 акціонерних товариства, 4 сільськогосподарських кооперативи, 205 селянських (фермерських) господарств. Серед найбільш великих і успішно працюють: ЗАТ «Новомайське», яке спеціалізується на виробництві зерна і молока, і ТОВ «Рубін», яке спеціалізується на вирощуванні зерна. Широко відоме за межами району підприємство Госплемзавод ОПХ «Садовського», яке займається розведенням висококласної канадської породи герефордів, також у господарстві розвинене рибництво.
Транспорт ред.
Протяжність автомобільних доріг — 604 км, з них з твердим покриттям — 399 км.
Населення ред.
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2002[2] | 2009[3] | 2010[4] | 2011[4] | 2012[5] | 2013[6] | 2014[7] |
| 38 836 | ↘37 901 | ↘37 777 | ↘32 387 | ↘31 942 | ↘31 539 | ↘31 176 |
| 2015[8] | 2016[9] | 2017[10] | 2018[11] | 2019[12] | ||
| ↘30 831 | ↘30 530 | ↘30 266 | ↘29 938 | ↘29 457 | ||
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Примітки ред.
- ↑ База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 5 листопада 2009.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ а б Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.