Красноармєйський Юрій Леонідович
Ю́рій Леоні́дович Красноармє́йський — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Юрій Красноармєйський Красноармєйський Юрій Леонідович | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Національність | українець |
Псевдо | «Сєпар» |
Військова служба | |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Юрій Красноармєйський народився та проживав у Лисичанську на Луганщині. Добровільно був мобілізований на початку вересня 2014 року в ході АТО на сході України. Після навчальної військової підготовка брав участь у військових діях у складі 128-ої окремої гірничо-піхотної бригади (в/ч А1556), зокрема в боях за місто Дебальцеве. Він знищив вогнем з РПГ-7В танк противника, перебивши йому гусеницю, та БМП з командиром ворога, який керував атакою, на борту[1].
У культурі ред.
Є одним із героїв документальної стрічки «Перехрестя Балу» (режисер — Євгеній Коваленко, сценарій Георгія Спасокукоцького та Володимира Патоли), знятої у 2017 році[2].
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки ред.
- ↑ Патола, Володимир (18 лютого 2022). Дебальцеве: гідність, мужність, досвід. https://armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Національний музей історії України у Другій світовій війні. warmuseum.kyiv.ua (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ Президент відзначив військовослужбовців державними нагородами. https://armyinform.com.ua (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 7 квітня 2022 року № 220/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |