Кравченко Василь Федорович

Кравченко Василь Федорович (23 червня 192121 листопада 1960) — молодший лейтенант гвардії Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Кравченко Василь Федорович
Народження 23 червня 1921(1921-06-23)
с. Погребище, Бердичівський повіт, Київська губернія, УРСР (нині: Вінницька область, Україна)
Смерть 21 листопада 1960(1960-11-21) (39 років)
м. Сизрань, Самарська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Приналежність Прапор СРСР (1923—1955) СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 19401945
Звання Молодший лейтенант
Війни / битви Друга світова війна
Німецько-радянська війна
Нагороди

Герой Радянського Союзу

Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
CMNS: Кравченко Василь Федорович у Вікісховищі

Біографія ред.

Василь Кравченко народився 23 червня 1921 року в селі Погребище (нині — місто в Вінницькій області, Україна). Після закінчення шести класів школи працював цукроваром. У 1940 році Кравченко мобілізований до лав Робітничо-селянської Червоної Армії. З травня 1942 року — на фронтах Німецько-радянської війни. У 1943 році Кравченко закінчив курси молодших лейтенантів. До січня 1945 молодший лейтенант гвардії Василь Кравченко командував взводом автоматників 66-ї гвардійської танкової бригади 12-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту. Відзначився під час Вісло-Одерської операції[1].

У січні 1945 року взвод Кравченко, беручи участь в боях, знищив велику кількість ворожих солдатів і офіцерів, звільнив з концентраційного табору більш ніж 170 громадян СРСР і захопив ешелон з військовим вантажем. 2 лютого 1945 року Кравченко отримав важке поранення[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 молодший лейтенант гвардії Василь Кравченко відначений званням Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[1].

Після закінчення війни Кравченко був звільнений в запас. Проживав в Сизрані, працював в тресті їдалень. Раптово помер 21 листопада 1960 року[1].

Крім того, нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня й низкою медалей[1].

Примітки ред.

  1. а б в г д Кравченко Василий Фёдорович (рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2013-9-9. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)

Література ред.