Котенко Павло Ігорович
український військовик
Павло́ І́горович Коте́нко — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Павло Ігорович Котенко | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 9 липня 1990 (33 роки) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Освіта
ред.- 2008—2012 — Академія сухопутних військ ім. Сагайдачного, спеціальність «Управління діями підрозділів танкових військ».
- 2015—2016 — Львівська політехніка
Служба в ЗСУ
ред.У 2012—2015 роках був командиром взводу у Львові.
2014 року брав участь у бойових діях в складі 25-ї бригади, поранений. Терористи полонили та перевезли до Ростовської області.
Станом на грудень 2015 року — викладач циклової комісії технічної підготовки, відділення підготовки водіїв та механіків-водіїв, 184-й навчальний центр.
Робота
ред.- Січень 2015 — квітень 2016—184 Навчальний Центр ЗСУ, Львів (професійна підготовка військовослужбовців)
- Серпень 2017 — лютий 2018 — юрист.
- З лютого 2018 року працює помічником адвоката в київському адвокатському об'єднанні[1].
Нагороди
ред.За мужність і героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки
ред.- ↑ Резюме «Юрист». www.work.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
Джерела
ред.- Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старший лейтенант Котенко Павло Ігорович [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Полонені буремного Сходу: «Права людини там — порожній звук» [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- У 184-му Навчальному центрі понад півтори тисячі строковиків та контрактників склали Військову присягу [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]