Кота-Маруду — округ на півночі Сабагу в Малайзії, один з трьох округів підрозділу Кудат[en], на південному березі затоки Маруду. Адміністративним центром округу є містечко Кота-Маруду.

Кота-Маруду
Країна  Малайзія[1]
Регіон Kudat Divisiond
Населення
 - повне
Площа
 - повна 1917 км²
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кота-Маруду

Площа округу складає 19,17 км².

Географія ред.

Округ займає південь підрозділу Кудат. Має вихід до затоки Маруду та невелику берегову лінію Південнокитайського моря. Берег затоки заболочений, вкритий манграми. Прибережні зарості багаті на рибу та креветок.

В окрузі протікає чимало невеликих річок, серед яких основними є Манггаріс, Лангкон, Сунгой, Рагарох, Бонган-Ракіт, Таритіпан, Расак, Тандек, Ракіт, Сумбілінган.[2]

Через округ проходять дві основні автомобільні дороги. Одна з'єднує Кота-Кінабалу та Кота-Белуд з Кудатом, а друга відгалужується від першої та веде до Кота-Маруду та Пітаса.

Історія ред.

Відоме як брунейське володіння з XVI століття. «Генеалогія правителів Брунею» повідомляє, що одній із принцес 8-й султан Брунею Саїф Ріджал надав у володіння 6 територій, в тому числі й Маруду[3].

На початку XIX століття на території округу існувала напівнезалежна держава Сяріфа Османа[4]. Джеймс Брук називав регіон піратським та работоргівельним центром. Натомість сучасна малайська історіографія стверджує, що режим Сяріфа чи Сяріфів був протодержавою, яка підтримувала лад і торгівлю на території сучасного Сабагу. За різними версіями Сяріф був одружений на представниці королівської родини Брунею чи Сулу. Імовірно, що він визнавав себе васалом султана Сулу.

У серпні 1845 року за рекомендацією Джеймса Брука, а також за іншими джерелами брунейського султана Омара Алі Саїфуддіна II британська ескадра під командою адмірала Томаса Кокрейна атакувала форт Кота-Маруду та знищила його захисників.[5]

Населення ред.

Населення на 2010 рік складало 72,9 тисяч осіб.[6]

Округ характеризується великим різноманіттям мов, частина з яких є ендемічними для регіону. Усі мови належать до західної підгрупи малайсько-полінезійських мов, переважно до дусунських мов[en]. Поширеною є центрально-дусунська мова[en]. Серед місцевих мешканців — талантанги, 800—1000 осіб з яких розмовляють мовою гаро, або кота-маруду-талантанг[en]. На півдні округу та в північному селищі Паронг, заснованому переселенцями з півдня, приблизно 1250 осіб спілкуються мовою кота-маруду-тінагас. На південному сході округу мешкають носії мови сонсогон. Деяка частина мешканців поблизу автодороги Кота-Белуд — Кудат спілкуються мовою тебілунг[7]

Основне заняття населення — рибальство.[6]

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Aris, A. Z., Lim, W. Y., Praveena, S. M., Yusoff, M. K., Ramli, M. F., & Juahir, H. (2014). Water quality status of selected rivers in Kota Marudu, Sabah, Malaysia and its suitability for usage. Sains Malaysiana, 43(3), 377-388(англ.)
  3. Ooi Keat Gin (14 грудня 2015). Brunei – History, Islam, Society and Contemporary Issues. Routledge. с. 58. ISBN 978-1-317-65998-3.(англ.)
  4. David Thien.Sabah's history told by a German author [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Dayli Express, July 28, 2019(англ.)
  5. Rozan Yunos. A Battle on the Coast of Borneo. The Brunei Times on 10 April 2016(англ.)
  6. а б Ismail, I., Arshad, F. M., Noh, K. M., Yew, T. S., Ishan, Z. M., & Darham, S. Co-management Arrangements for Kota Marudu, Sabah. [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.] ECOSEAS2010: Extended Abstract — II100930(англ.)
  7. Darrell T. Tryon (1 червня 2011). Comparative Austronesian Dictionary: An Introduction to Austronesian Studies. Walter de Gruyter. с. 156, 187, 250. ISBN 978-3-11-088401-2.