Костянтин Далассен

Костянтин Далассен
Народився	970/980
Помер	після 1042
Країна	Візантійська імперія
Діяльність	військовослужбовець, посадова особа
Учасник	Battle of Azazd
Посада	дука
Термін	1024—1025 роки
Попередник	Михайло Койтоніт
Наступник	Михайло Спондил
Конфесія	православ'я
Рід	Далассени
Батько	Даміан Далассен
Брати, сестри	Феофілакт Далассен і Роман Далассен
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Костянтин Далассен (*Κωνσταντίνος Δαλασσηνός, 970/980 —після 1042) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис ред.

Походив з провінційного роду Далассенів. Старший син Даміана Далассени, дуки Антіохії. Народився між 965 та 970 роками. 998 року разом з батьком та братами брав участь у битві при Апамеї проти військ Фатимідського халіфату. Візантійці зазнали поразки, Даміан далассен загинув, а Костянтин з братом Феофілактом потрапив у полон. Невдовзі їх було продано Джейшу аль-Самсалі, одному з очільників фатімідського війська. Після цього до 1008 року мешкав у в'язниці Каїру, поки Костянтина разом з братом не було викуплено.

У 1010-х роках брав участь у військових діях проти Болгаріської^{[уточнити]} держави. У 1021 році звитяжив у війні проти Георгія I, царя Грузії. Після поразки останнього було утворено фему Іберія.

У 1024 році Костянтина Далассена призначено дукою Антіохії з титулом патрикія. У 1025 році після перебрання влади Костянтином VIII набув найвищої ваги. Імператор довіряв Далассену, якого розглядав як свого спадкоємця. Костянтин VIII заповів, щоб Костянтин Далассен оженився на його доньці Зої. Втім поки Далассен дістався до столиці імперії радники Костянтина VIII переконали того влаштувати шлюб з Романом Аргиром. Євнухи бажали мати на троні більш слабкого володаря. Костянтину Далассену було наказано повернутися до Антіохії.

У 1030 році брав участь у великому поході імператора Романа III проти Алеппо, яке завершилося поразкою у битві при Азазі. Костянтин Далассен не виконав наказ імператора надати допомогу авангардному загону Льва Хіросфакта, який потрапив у засідку. Замість цього повернувся до основних сил.

За часів правління імператора Михайла IV фактично очолив опозицію до імператора. Далассена підтримувала значна частина знаті, синклітиків, населення Костянтинополя. Його підтримував впливовий військовик Костянтин Дука.

Така ситуація викликала занепокоєння Михайла IV. Тому його брат Іоанн Орфанотроф під гарантію безпеки запросив Костянтин Далассена до столиці. Той прибув у 1034 року до Костянтинополя. Але, коли того ж року в Антіохії спалахнуло повстання проти дуки Никити, брата імператора, Далассена було схоплено та ув'язнено До 1039 року усіх його родичів та союзників було заслано.

Спочатку Костянтина Далассена було відправлено до острова Принкіпо в Мармуровому морі. Потім переведно до в'язниці в столиці імперії. Планувалася призначити Далассена на чолі війська проти Абхазії, але імператор Михайло IV не погодився з цим.

У 1041 році після сходження на трон Михайла V Костянтина Далассена було звишено (?) стати ченцем, але він отримав свободу пересування. У 1042 році після повалення Михайла V фактична влада перейшла до Зої, доньці Костянтина VIII. Було вирішено обрати їй чоловіка. Спочатку було викликано Костянтина Далассена, але його незалежна вдача, сильний характер не сподобався імператриці. Тому вибір впав на Костянтина Мономаха. Подальша доля Далассена не відома.

Родина ред.

донька (ім'я невідоме), дружина Костянтина Дуки, візантійського імператор
Феодор, протоновеліссім

Джерела ред.

Cheynet, Jean-Claude; Vannier, Jean-François (1986). Études Prosopographiques. Paris: Publications de la Sorbonne. ISBN 978-2-85944-110-4.
Norwich, John (1991). Byzantium: The Apogee. London: Penguin. ISBN 0-670-80252-2.
Franz Dölger: Regesten der Kaiserurkunden des Oströmischen Reiches von 565—1453. Teil 1, Halbband 2: Regesten von 867—1025. 2. Auflage neu bearbeitet von Andreas E. Müller. C. H. Beck, München 2003, ISBN 3-406-51351-4, Nr. 817c.
Wortley, John, ed. (2010), John Skylitzes: A Synopsis of Byzantine History, 811—1057, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-76705-7