Притулок на Костричі

Притулок на Костричі
Назва	Притулок на Костричі
Розташування	48°11′12″N 24°36′56″E
Збудовано	1933-35
Зруйновано	в ході ІІ СВ
Стіни	дерев'яні
Опалення	пічне
Збудував	ZHP
Власник	Спілка польських пластунів (ZHP)
Кількість кімнат	12
Поверховість	підвал, 1 поверх + піддашшя
Вода	водогін
Ліжкомісця	49
Туалет	так
Особливості	Збереглися руїни, була господарська хатина поруч
	Притулок на Костричі у Вікісховищі

Притулок на Костричі ― неіснуючий харцерський (скаутський) гірський притулок.

Історія ред.

Вид на будівлю з півдня

Будівництво пластунського притулку розпочато в травні 1934 р. за проєктом інженера Єжи Антонія Жуковського. Земельну ділянку в 0,5 га придбано за 300 злотих (за іншими даними ― 200) у власника Костричі ― Сорохманюка з Яблуниці. Будівництво оплачувало Товариство Будівництва пластових притулків (Towarzystwo Budowy Harcerskich Schronisk Turystycznych). Керівником товариства була Яніна Світальська, дружина колишнього прем'єра та маршалка сейму Казимира Світальського.

Урочисте відкриття відбулося 15 грудня 1935 р., в якому взяв участь тоді ще автор-початківець Чеслав Центкевич. Освячення притулку здійснив священник з Ворохти. Найшвидший шлях виходу до притулку був з Ворохти вузькоколійкою до ур. Озірний, звідки ще потрібно було йти пішки.

Протягом 1938-39 рр. в притулку господарювала іновроцлавська пластунка Барбара Літвіцька (Barbara Litwicka), що замінила перед 2СВ Яніну (Janina Zięba) зі Старого Сонча.

Притулок спалено під час бойових дій 1939-1945 рр., збереглися руїни.

Опис будівлі ред.

Камін оздоблений гуцульськими кахлями

Як і притулок на Кукулі, будівля мала форму гуцульської ґражди. Загальна площа приміщень 354 м² та об'єм ― 1207 м³. Електропостачання здійснювалось генератором, було облаштовано каналізацію, тепле водопостачання з душовими.

На першому поверсі були два покої на 8 і 12 осіб, велика вітальня і одночасно їдальня з каміном, оздобленого кахлями з гуцульськими візерунками, а також дві кімнати для господаря.

У цокольній частині були три покої (дві по 8 і 10-місна), душові та туалети М/Ж.

У піддаховій частині три маленькі неопалювані кімнатки: дві двомісні та одна ― одномісна.

Фотографії ред.

Вид з північного сходу
Руїни притулку в наш час
Руїни притулку в наш час

Джерела ред.

Jerzy Kapłon. Schronisko harcerskie na Kostrzycy. „Gazeta Górska”. R. XXIV, wiosna 2016, ss. 28-29. Kraków: Centralny Ośrodek Turystyki Górskiej PTTK. ISSN 1231-7101.
Halina Iwaszkiewiczówna. Wspomnienie z otwarcia jednego z wielu Czarnohorskich schronisk.... „Tygodnik Kobiety”. styczeń, 1936. - [1] [Архівовано 15 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Schronisko na forum - karpatywschodnie.pl [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
Спогади скаутки-харцерки з відкриття притулку на Костричі