Відкрити головне меню

«Королі Літа» (англ. The Kings of Summer) — незалежна американська комедія режисера Джордана Воґта-Робертса. Прем'єра стрічки відбулася на 29-ому щорічному кінофестивалі «Санденс» в 2013 році[2].

Королі літа Picto infobox cinema.png
The Kings of Summer
Королі літа постер.jpg
Жанр Комедія, драма
Режисер Джордан Воґт-Робертс
Продюсер Пітер Сараф
Тайлер Девідсон
Джон Годжес
Ендрю Брікман
Джордан Воґт-Робертс та інші
Сценарист Кріс Ґалетта
У головних
ролях
Нік Робінсон
Габріель Бассо
Мойзес Аріас
Нік Офферман
Ерін Моріарті
Крейг Каковскі
Вільям Сонні
Оператор Росс Рідж
Композитор Раян Міллер
Монтаж Терел Гібсон
Кінокомпанія Big Beach Films
Low Spark Films
Дистриб'ютор CBS Films
Тривалість 95 хв./02:35
Мова англійська
Країна США
Рік 2013
Дата виходу 19 січня 2013
Касові збори 1 315 590 $[1]
IMDb ID 2179116
Рейтинг IMDb: 7.2/10 зірок
thekingsofsummermovie.com

СюжетРедагувати

 
Режисер фільму на кінофестивалі Санденс у 2013 році

Джо (Нік Робінсон) на межі дорослого життя, він розчарований спробами його батька, Френка (Нік Офферман), керувати його життям. Визнавши себе вільним раз і назавжди, він тікає на галявину в лісі зі своїм найкращим другом Патріком (Габріель Бассо), якого також нудило від життя з набридливими батьками, і дивним хлопцем на ім'я Біяджо (Мойзес Аріас), який просто приєднався до них. Джо пропонує побудувати там будинок, подалі від відповідальності і батьків. Після того, як їх імпровізоване житло було збудоване, троє молодих людей стають господарями своєї долі. Джо і Біяджо — мисливці, а Патрік — збирач. Незабаром хлопців оголошують зниклими безвісти.

Коли Джо запрошує свою подругу Келлі (Ерін Моріарті) приїхати подивитися на будинок, який вони збудували, між Патріком і Джо виникає конфлікт. Причиною є Келлі, яка симпатизує Патріку і хлопець і дівчина починають більш ніж дружні відносини. Після напруженої гри в монополію, Джо називає Келлі раковою пухлиною, що зруйнувала їхній гармонійний світ і в розпачі виганяє її та Патріка з барлоги. Біяджо хоче зостатися, але Джо наполягає, щоб він залишив його наодинці.

Джо й надалі живе на самоті в лісі. Гроші швидко закінчились і підлітку доводиться вбити кролика, щоб поїсти. Не позбавившись належним чином від нутрощів тваринки він приваблює до свого будинку змію. Вчасно не побачивши її, Джо опиняється у пастці між змією та стіною і так засинає.

Тим часом Келлі йде до Френка, щоб відвести його до сина. Прийшовши на галявину вони мало не стають жертвами отруйної змії, яка з'явилася напередодні ввечері. Але з'являється Біяджо, який намагається їх врятувати, проте отримує укус в ногу, через що непритомніє. Френк відвозить його до лікарні. Пізніше Біяджо приходить до тями.

У роляхРедагувати

Актор Роль
Нік Робінсон Джо Джо
Габріель Бассо Патрік Патрік
Мойзес Аріас Біаджо Біаджо
Нік Офферман Френк Френк
Ерін Моріарті Келлі Келлі
Юджин Кордеро Колін Колін
Томас Мідлдіч Коп Коп
Елісон Брі Хезер Хезер
Марк Івен Джексон Містер Кінан Містер Кінан
Меган Маллаллі Місіс Кінан Місіс Кінан

ВідгукиРедагувати

Фільм отримав схвальні відгуки. Наразі фільм має 75% на сайті Rotten Tomatoes[3]. Оцінка на IMDB становить 7,2 з 10. На сайті Metacritic фільм отримав непогану оцінку від кінокритиків (61 бала зі 100 на основі 33 оглядів) і від простих глядачів (7,7 з 10).[4]

ДеталіРедагувати

  • На кінофестивалі Санденс фільм був показаний під назвою «Іграшковий будинок», вже пізніше назву було змінено на «Королі літа».
  • Нік Офферман (батько Джо) і Меган Маллаллі (мати Патріка) в реальному житті є чоловіком і дружиною.
  • Стрічка стала дебютною для Джордана Воґта-Робертса.
  • Сценарій Кріса Ґалетти був у чорному списку (як найкращий нереалізований сценарій) в 2009 році.
  • На українських теренах картина в прокат не виходила.

ПриміткиРедагувати

  1. The Kings of Summer (2013). Box Office Mojo. 25 липня 2013. Процитовано 12 лютого 2015. 
  2. Sundance London Festival 2013: The Kings of Summer. telegraph. By David Gritten. 25 квітня 2013. Процитовано 12 лютого 2015. 
  3. The Kings of Summer (2013). Rotten Tomatoes. Процитовано 12 лютого 2015. 
  4. The Kings of Summer. Metacritic. Процитовано 12 лютого 2015. 

ПосиланняРедагувати