Королівська оранка
Королівська оранка (кхмер. ព្រះរាជពិធីបុណ្យច្រត់ព្រះនង្គ័ល, латиніз. Preah Reach Pithi Chrot Preah Neangkol; тай. พระราชพิธีจรดพระนังคัลแรกนาขวัญ, латиніз. Phra Ratcha Phithi Charot Phra Nangkhan Raek Na Khwan) — ритуал в Азії, яким розпочинають сезон вирощування рису. Походить з Індії. Королі орали землю перед початком сезону дощів, таким чином демонструючи свій зв'язок з селянами і магічну силу викликання дощу.
| Лойкратхонг | |
|---|---|
 | |
| Ким святкується | усіма буддистами |
 Королівська оранка у Вікісховищі | |
М'янма ред.
Церемонію проводили на початку буддистського посту з часів Паганського царства до усунення монархії 1885 року. Король орав поле двома білими биками з золотими прикрасами у той час як жерці умилостливлювали бога дощу မိုးခေါင်ကျော်စွာ (Moe Khaung Kyawzwa). Згодом церемонія переплітається з буддизмом. За легендами Сідхартха здійснив першу королівську оранку в дитинстві.[1]
Таїланд ред.
Вперше зафіксований у часи королівства Сукхотай. До сьогодні ритуал здійснюють щороку у травні. Точну дату визначає брахманський священик. Повна назва тай. พระราชพิธีจรดพระนังคัลแรกนาขวัญ перекладається як «королівська церемонія орання, що сприяє початку сезону вирощування рису». У Великому палаці королівська родина оре землю двома білими биками та дерев'яним плугом. У фіналі церемонії бикам подають їжу: рис, кукурудзу, зелені боби, сезам, свіжу траву, воду і рисове віскі. Залежно від того, що обирає тварина — астрологи роблять передбачення щодо погоди у майбутньому сезоні.
З 1957 року цей день є офіційним вихідним. В останні роки на церемонії головує принц Маха Вачиралонгкорн.
Камбоджа ред.
Ритуал здійснюється королем Сіамоні Нородом та прем'єр-міністром.
Японія ред.
Церемоніальне засівання рису є одним із обов'язків імператора.[2]
Примітки ред.
- ↑ Khin Maung Nyunt (July 1997). «Lehtun Mingala (The Royal Ploughing Ceremony)». Myanmar Perspectives 3 (7). Archived from the original on October 6, 1999.
- ↑ Gohan: Standard White Rice. Kanako's Kitchen. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016.