Щогодинна молитва святителя Йоасафа (Горленка)

Щогодинна молитва святителя Йоасафа (Горленка)— позалітургійна авторська подвижницька молитва, авторство якої пов'язане з подвижницькою діяльністю святителя Йоасафа (Горленка).

Логотип Вікіджерел

У Вікіджерелах є повний текст Щогодинної молитви святителя Йоасафа Горленко

Історія виникнення

Точну дату виникнення тексту не встановлено, найчастіше автори книг про Йоасафа хронологічно відносять цей текст до останнього (білгородського) періоду життя святителя (1748—1754 роки).

Богословський аналіз

Текст Щогодинної молитви святителя Йоасафа (Горленка) докладно аналізувався В. Д. Жеваховим та С. А. Нілусом у книзі «Молитва святителя Іоасафа Білгородського і всієї Росії чудотворця (1705—1754): досвід короткого коментаря», яка витримала три видання. У своєму аналізі, опублікованому в 1912—1915 роках у цій книзі, В.Д.Жевахов підкреслював ряд подвижницьких символів, що застосовувалися Йоасафом в нічному молитовному подвигу:

• Текст молитви складається з двох пропозицій, обидві з яких — прохання, що відображають світогляд і настрій святителя, характеризують його особистість.
• Перше з прохань характеризує усвідомлення Йоасафом спокутної ролі земного життя Христа, а також необхідність особистої участі святителя у справі його власного духовного спасіння, про погляд на Христа як на «Примирителя з Правосуддям Божим», розуміння сили Христа як джерела милосердя та божественної Правди
• Друге прохання присвячене подяці Христа Йоасафом, зверненню глибокої подяки святителя за межі земного життя християнина. На думку В.Д.Жевахова, святитель бачив і глибоко сумував про те, що людство не вдячне Христу за його спокутну жертву, і з такою ж скорботою стежив за своїм і єпархіальним духовним життям. У той же час, усвідомлюючи, що земна мандрівка закінчується разом зі смертю, Йоасаф просить Христа прийняти його дух не заради нього самого, а заради молитов Пречистої Богоматері
• Завершуючи свій аналіз, В. Д. Жевахов піднімає перед віруючими ключові значення Щогодинної молитви — почуття подяки до Христа за його спокутні страждання, усвідомлення земного життя як шляху мандрівок до Царства Небесного, а также вопросам чувства долга перед всеми сторонами подвига, та значення фрази «Ми — Христові люди».

Відображення в музиці

Починаючи з 1909 року (за іншими даними — з 1907), до тексту Щогодинної молитви Іоасафа Білгородського стали виявляти увагу російські композитори, як церковні, так і академічні. Поява цих духовно-музичних позалітургійних творів, що за часом збіглася з активною діяльністю композиторів Нового напряму російської духовної музики, стала початком розвитку нового позалітургійного жанру російської церковної музики. За богослужінням співу на текст Щогодинної молитви можуть виконуватися на Літургії 4 (17) вересня та 10 (23) грудня після причетного вірша.

До появи шуканих творів у Російській імперії та на території сучасної України нi було зафіксовано випадків створення духовно-музичних творів на тексти авторських подвижницьких молитов. Також час створення цих творів, як і процес канонізації святителя Йоасафа, протікало паралельно розвитку творчості композиторів Нового напряму російської духовної музики, при цьому естетичні основи обох напрямків композиторської діяльності взаємоперетиналися.

Структура духовно-музичних творів на текст Щогодинної молитви здебільшого спирається на структуру тексту, описану В.Д.Жеваховим:

• У зв'язку з виданням А. І. Маляревським у Санкт-Петербурзі книги «Святитель Йоасаф, єпископ Бєлгородський. Читання зі світловими картинами для шкіл і народу», в якій виконання хорових партитур на текст молитви рекомендувалося як методичне вказівки до читання книги, на цей текст були написані твори священика Д. В. Аллеманова (1909), А. К. Лядова (1910, перекладено в 2010-ті ігуменією Єлисаветою (Жегалової)) і регента Казанського собору Санкт-Петербурга В. А. Фатєєва (1910)
• У 1912 році в Києві, з нагоди виходу книги В. Д. Жевахова з коментарем тексту молитви, в ній була опублікована партитура композитора – уродженця сучасної Полтавської області України О. П. Орловського. У тому ж році Жевахов дав цензурний дозвіл на видання ще трьох творів Орловського.
• Серед представників Троїце-Сергієвої Лаври свої партитури на текст Щогодинної молитви створили уродженець сучасної Черкаської області України ієромонах Натанаїл (Бачкало) (1913)

• 
  О. П. Орловський (1912)

Примітки

Література

• Жевахов В. Д., Нилус С. А. Святитель Иоасаф Белгородский и всея России чудотворец. (1705-1754) : Его ежечас. молитва : (Крат. коммент.) / Составитель кн. В.Д. Жевахов. [Дух божий, явно почивший на отце Сарафиме Саровском в беседе его о цели христианской жизни с симбирским помещиком и совестным судьёй, Николаем Александровичем Мотовиловым : (Из рукопис. воспоминаний Н.А. Мотовилова) Очерк С.А. Нилуса]. — 3-е вид. — Київ : тип. Киево-Печер. Усп. лавры, 1915. — 15 с., 2-3 с., 4 л. ил. : портр., нот с.(рос.)
• Маляревский А. И. Святитель Иоасаф, епископ Белгородский. Чтение со световыми картинами для школ и народа. — 3-е вид. — СПб : типография Кружка почитателей святителя, 1911. — 92, 4 л. нот: ил. с.(рос.)