Користувач:Thorn0/Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Туреччини
http://gki.com.ua/files/uploads/documents/Norms/Ukrgeodesykart_norms/59.pdf
ІНСТРУКЦІЯ З ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ І ТЕРМІНІВ ТУРЕЧЧИНИ
(Затверджено наказом Державної служби геодезії, картографії та кадастру від 22 червня 2007 р. № 59)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ред.1.1. За правилами цієї інструкції передаються географічні назви Туреччини. Інструкцію також можна застосовувати при передачі турецьких назв за межами Туреччини.
1.2. Географічні назви Туреччини, за винятком традиційних (див. п. 5), передаються українською мовою згідно з цією інструкцією за фонетико-графічним принципом (відповідно до літературної вимови турецької мови – фонетика, згідно з написанням – графіка).
1.3. Географічні назви Туреччини передаються таким чином: турецькі – за цією інструкцією, іншомовні (арабські, курдські, перські та ін.) – за правилами відповідних інструкцій.
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ
ред.2.1. Турецька мова належить до тюркських мов. Від 1928 року (рік проведення мовної реформи) використовується латинський алфавіт, до цього вживалося персько-арабське письмо.
2.2. У турецькій мові розрізняють дві основні групи діалектів: східноанатолійську (говір м. Анкари, що належить до цієї групи, ліг в основу сучасної літературної турецької мови) і західну, або дунайсько-турецьку.
2.3. Турецька абетка складається з таких 29 літер: Aa, Bb, Cc, Çç, Dd, Ee, Ff, Gg, Ğğ, Hh, Іı, İi, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Öö, Pp, Rr, Ss, Şş, Tt, Uu, Üü, Vv, Yy, Zz, у тому числі 8 голосних – Aa, Ee, Іı, Ii, Oo, Öö, Uu, Üü (голосні переднього ряду – е, і, ö, ü та голосні заднього ряду – а, ı, o, u).
2.4. Крім того, є знак ^, який ставиться над голосними літерами a, i, u (â, î, û) у назвах здебільшого арабського або перського походження як покажчик пом'якшення попередніх приголосних g, k, l або для умовного позначення довготи цих голосних, що у транскрипції не відображається.
2.5. Передача голосних
ред.| № з/п | Турецька літера чи сполучення літер | Передача українською мовою | Позиція у слові | Приклади | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | а | а | Adana – Адана
Ankara – Анкара Haran – Гаран |
||
| 2. | â | я | після приголосних g, k, l | Ekâsor – Екясор
Gâvurölen – Ґявуролен Kâhta – Кягта Balâ – Баля |
|
| а | в інших випадках | Mânisa – Маніса | |||
| 3. | е | е | Elbistan – Ельбістан
Kocaeli – Коджаелі Develi – Девелі Edirne – Едірне Gelibolu – Ґеліболу |
||
| 4. | i | i | Ikizre – Ікізре
Mersin (Içel) – Мерсін (Ічель) Sivrihisar – Сіврігісар |
||
| 5. | î | і | Şarkî Karaağaç – Шаркі-Караагач | у географічних назвах трапляється рідко | |
| 6. | ı | и | Ishaklı – Исгакли
Isasor – Исасор Çayırhan – Чайирган Balıklı – Баликли Pınarbaşı – Пинарбаши Aydın – Айдин Fakılı – Факили Sandıklı – Сандикли Sarıkamış – Сарикамиш |
||
| 7. | о | о | Domaniç – Доманіч
Obur – Oбур Oltu – Oлту |
||
| 8. | ö | о | на початку слова | Ödemiş – Одеміш
Özburun – Озбурун |
у складних назвах на стику слів після голосних та після приголосного l, коли йому передують голосні заднього ряду (a, ı, o, u), ö передається черезо, а після решти приголосних, у тому числі після l, коли йому передують голосні переднього ряду (e, i, ö, ü), через ьо:
Kızılöküz – Кизилокюз Sekiören – Секіорен Gâvurölen – Ґявуролен Yeşilöküz – Єшільокюз |
| ьо | у середині слова | Gönen – Ґьонен
Inegöl – Інеґьоль Palandöken – Паландьокен | |||
| 9. | u | y | Burdur – Бурдур
Urfa – Урфа |
||
| 10. | ü | у | на початку слова | Ürgüp – Урґюп
Üsküdar – Ускюдар |
у складних назвах на стику слів після голосних і приголосного l у твердому варіанті ü передається через у, а після решти приголосних, у тому числі l у м'якому варіанті, через ю:
Piskalaülya – Піскалаулья Söğütlüülya – Сьогютлюулья Kızılüzüm – Кизилузюм, але: Taşlıçayülya – Ташличайюлья |
| ю | у середині і наприкінці слова | Ebemü – Ебемю
Gümüşane – Ґюмюшане Müstecip – Мюстеджіп | |||
| 11. | û | ю | Tavsalahûseyman –Тавсалагюсейман | у географічних назвах, як правило, не трапляється |
2.6. Передача приголосних
ред.| № з/п | Турецька літера чи сполучення літер | Передача українською мовою | Позиція у слові | Приклади | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 12. | b | б | Beyviran – Бейвіран | ||
| 13. | c | дж | Ceyhan – Джейган
Micingert – Міджінґерт |
||
| 14. | ç | ч | Çankırı – Чанкири | ||
| 15. | d | д | Denizli – Денізлі | ||
| 16. | f | ф | Foça – Фоча | ||
| 17. | g | ґ | Giresun – Ґіресун | ||
| 18. | ğ | г | після голосних заднього ряду a, ı, o, u | Ağrı – Агри
Karabağ – Карабаг |
ніколи не буває на початку слова |
| й | після голосних переднього ряду e, i, ö, ü | Söğütüülya – Сьойютлюулья
Ereğli – Ерейлі | |||
| ği | ї | Topalyiğit – Топал'їїт | |||
| 19. | h | г | Hatay – Гатай | ||
| 20. | j | ж | Bojdar – Бождар
Mijin – Міжін |
||
| 21. | k | к | Kayseri – Кайсері | ||
| 22. | l | ль | після голосних переднього ряду (е, і, ö, ü) перед приголосними або наприкінці слова | Silvan – Сільван
Akgöl – Акґьоль Gültepe – Ґюльтепе Içel – Ічель |
y назвах арабського походження можлива передача l через ль після голосних заднього ряду а та u:
Kemal – Кемаль Cemal – Джемаль |
| л | в інших випадках | Alyan – Ал'ян Balıkesir – Баликесір
Bankal – Банкал Lapseki – Лапсекі Oltu – Олту | |||
| 23. | m | м | Manisa – Маніса | ||
| 24. | n | н | Nazilli – Назіллі | ||
| 25. | p | п | Pasinler – Пасінлер | ||
| 26. | r | р | Rize – Різе | ||
| 27. | s | с | Sivas – Сівас | ||
| 28. | ş | ш | Şile – Шіле | ||
| 29. | t | т | Başkent – Башкент
Murat – Мурат Tokat – Токат Akçaabât – Акчаабат Eceabât – Еджеабат |
||
| 30. | v | в | Vezirköprü – Везіркьопрю | ||
| 31. | y | й | Aydın – Айдин
Azdavay – Аздавай |
про передачу у в буквосполученнях уа, уе, уі, уı, уо, уö, уu, yü див. пп. 32 – 36 інструкції | |
| 32. | ya | я | на початку слова і після голосних | Yavuzkemal – Явузкемаль
Bayat – Баят |
|
| ья | після приголосних, якщо їм передують
голосні переднього ряду е, і, ö, ü |
Gölyaka – Ґьольяка | |||
| 'я | після приголосних, якщо їм передують голосні заднього ряду а, ı, o, u | Soryana – Сор'яна
Alyan – Ал'ян Balya – Бал'я | |||
| 33. | ye | є | на початку слова і після голосних | Yeşildere – Єшільдере | |
| ьє | після приголосних, якщо їм передують голосні переднього ряду е, і, ö, ü | Belyeri – Бельєрі
Etyemez – Етьємез | |||
| 'є | після приголосних, якщо їм передують голосні заднього ряду а, ı, о, u | Arapyeni – Арап'єні | |||
| 34. | yi | ї | на початку слова і після голосних | Yirce Dağları – гори Їрдже
Seyitgazi – Сеїтґазі |
|
| ьї | після приголосних, якщо їм передують голосні переднього ряду е, і, ö, ü | ||||
| 'ї | після приголосних, якщо їм передують голосні заднього ряду а, ı, о, u | Topalyiğit – Топал'їїт | |||
| yı | йи | Yıldızım – Йилдизим
Çayırhan – Чайирган | |||
| 35. | yo, yö | йо | Yoncalı – Йонджали
Yörük – Йорюк Yağcıyök – Ягджийок Afyon Karahisar – Афйон-Карагісар |
||
| 36. | уu, yü | ю | на початку слова і після голосних | Yukarı Sarıkamış – Юкари-Сарикамиш
Yüksekkum – Юксеккум Koyuncular – Коюнджулар |
|
| 'ю | після приголосних, якщо їм передують голосні заднього ряду а, ı, о, u | Topulyurt – Топул'юрт | |||
| ью | після приголосних, якщо їм передують голосні переднього ряду e, i, ö, ü | Yeşilyuva – Єшільюва
Esenyurt – Ecеньюрт Günyüzü – Ґюньюзю | |||
| 37. | z | з | Zile – Зіле |
3. НАГОЛОС
ред.3.1. Наголос у турецьких назвах, як правило, падає на останній склад слова:
Beyviran – Бейвірáн
Denizli – Денізлí
Sivas – Сівáс
4. ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ І НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ І СКЛАДЕНИХ НАЗВ
ред.4.1. Якщо турецька географічна назва разом із терміном (озеро, річка, гора, мис і т.п.) в оригіналі пишеться разом, то українською мовою вона також передається разом, коли ж назва турецькою мовою пишеться окремо, то в українському написанні вона передається через дефіс.
Наприклад:
Karacaviran – Караджавіран
Armuteli – Армутелі
Çukurhisar – Чукургісар
Kullartatları – Куллартатлари
Aşağılahan – Ашагилаган
Ortahanak – Ортаганак
Eskimalatya – Ескімалат'я
Mustafakemalpaşa – Мустафакемальпаша
Şebinkarahisar – Шебінкарагісар
Küçükdere – Кючюкдере
Büyüksu – Бююксу
але:
Yukarı Yahya – Юкари-Яг'я
Büyük Kızılcık – Бююк-Кизилджик
Küçük Çekmece – Кючюк-Чекмедже
Yeni Foça – Єні-Фоча
4.2. Географічні терміни, тобто слова, які пояснюють рід об'єкта (гора, мис, озеро, острів тощо), при передачі українською мовою транслітеруються, якщо вони входять до складу назви, тобто, коли турецька назва пишеться разом. Якщо ж географічний термін не входить до складу географічної назви, тобто турецька назва пишеться окремо, то географічний термін перекладається і не транслітерується, за винятком слова ırmak, яке передається через дефіс і з великої літери:
Akdağ – г. Акдаг
Acıgöl – оз. Аджиґьоль
İnceburun – м. Інджебурун
Yassıada – о. Яссиада
Üçada – о-ви Учада
Karadere suyu – р. Карадере,
Kızıl Іrmak – р. Кизил-Ирмак
Van gölü – оз. Ван
Canik dağları – гори Джанік.
Перелік географічних термінів подано у Додатку 1.
5. ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ
ред.5.1. Географічні назви, наведені у поданому переліку, передаються на картах за традиційно усталеним написанням, що не відповідає правилам передачі за цією інструкцію.
| Турецьке написання | Передача за інструкцією | Традиційна назва |
| Anadolu | Анадолу | Анатолія |
| Büyük Ağrı Dağı | Бююк-Агри, г. | Великий Арарат, г. |
| Büyük Menderes N. | Бююк-Мендерес, р. | Великий Мендерес, р. |
| Çanakkale Boğazı | Чанаккале, прот. | Дарданелли, прот. |
| Dicle Nehri | Діджле, р. | Тіґр, р. |
| Fırat Nehri | Фират, р. | Євфрат, р. |
| Gelibolu yarımadası | Ґеліболу, п-ів | Ґалліпольський п-ів |
| Gemlik körfezi | Ґемлік, зат. | Ґемліцька зат. |
| Haliç | Галіч, бух. | Золотий Ріг, бух. |
| İstanbul | Істанбул | Стамбул |
| Karadeniz Вoğazı | Караденіз, прот. | Босфор, прот. |
| İzmir körfezi | Ізмір, зат. | Ізмірська зат. |
| İzmit körfezi | Ізміт, зат. | Ізмітська зат. |
| Кuruçay | Куручай, р. | Кура, р. |
| Küçük Ağrı Dağı | Кючюк-Агри, г. | Малий Арарат, г. |
| Küçük Menderes N. | Кючюк-Мендерес, р. | Малий Мендерес, р. |
| Mersin körfezi | Мерсін, зат. | Мерсінська затока |
| Saros körfezi | Сарос, зат. | Сароська затока |
| Toros dağları | Торос, гори | Тавр, гори |
П р и м і т к а. Назви окремих частин гірської системи Тавр передаються завжди у формі українського прикметника, узгодженого зі словом “Тавр”: Вірменський (Східний) Тавр, Внутрішній Тавр, Західний Тавр тощо.
Голова Державної служби геодезії, картографії та кадастру І. Д. Макаренко
Додаток 1 до п. 4 інструкції. Перелік географічних термінів та інших слів, що входять до складу географічних назв Туреччини
ред.| Турецьке написання | Передача українською мовою | Значення |
| 1 | 2 | 3 |
| аbât | абат | упорядкований, населений; місто |
| acı | аджи | гіркий |
| аda (sı) | ада | острів |
| adalar (ı) | адалар | острови; архіпелаг |
| ağa (sı) | aга | пан |
| ağaç (cı) | агач | дерево |
| ağca | агджа | див. akça |
| ağıl (ı) | агил | скотарня, кошара |
| ağız (ağzı) | агиз | рот, гирло |
| ak | ак | білий |
| akça | акча | білястий |
| ala | ала | строкатий |
| alan (ı) | алан | площа, майданчик |
| ali, Ali | алі | високий; Алі (ім'я) |
| altı | алти | шість |
| altın (ı) | алтин | золото, золотий |
| arpa (sı) | арпа | ячмінь |
| aşağı | ашаги | нижній |
| ata (sı) | ата | батько |
| atîk | атік | старий (те саме, що eski) |
| ay (ı) | ай | місяць |
| ауа | ая | святий, священний |
| aydın | айдин | світлий, ясний |
| baba (sı) | баба | батько |
| bağ (ı) | баг | сад |
| bahçe (si) | багче | сад |
| bakır (ı) | бакир | мідь, мідний |
| balık (ğı) | балик | риба |
| baş (ı) | баш | голова; головний |
| batak (ğı) | батак | трясовина, болото |
| batı | бати | захід; західний |
| bayır (ı) | байир | пагорб |
| beş | беш | п'ять |
| bey (i) | бей | бей, пан |
| beyaz | беяз | білий |
| bin | бін | тисяча |
| bir | бір | один |
| birinci | бірінджі | перший |
| boğaz (ı) | богаз | протока; прохід |
| boz | боз | сірий |
| bozca | бозджа | сіруватий |
| bölge (si) | бьольґе | район (див. nahiye) |
| bulak (ğı) | булак | джерело |
| burun (rnu) | бурун | мис |
| büyük | бююк | великий |
| cadde | джадде | проспект, вулиця |
| cedit | джедіт | новий |
| cenup (bu) | дженуп | південь |
| çalı (sı) | чали | чагарник, кущі |
| çamur (u) | чамур | грязь |
| çapa yatağı | чапа ятаги | якірна стоянка |
| çatal | чатал | роздвоєний, розгалужений |
| çay (ı) | чай | невелика річка |
| çayır (ı) | чайир | лука, пасовище |
| çeşme (si) | чешме | фонтан, водограй, джерело |
| çift | чіфт | парний |
| çiftlik (ği) | чіфтлік | ферма, маєток, господарство |
| çıkıntı (sı) | чикинти | коса; виступ |
| çukur (u) | чукур | западина; низовина |
| dağ (ı) | даг | гора |
| dağlar (ı) | даглар | гори, хребет |
| dalgakıran (ı) | далґакиран | мол, хвилеріз |
| demir (i) | демір | залізо; залізний |
| demir yatağı | демір ятаги | якірна стоянка |
| demir yol (u) | демір йол | залізниця |
| deniz (i) | деніз | море |
| deniz üssü | деніз уссю | військово-морська база |
| dere (si) | дере | долина; струмок, невелика річка |
| dil (i) | діль | коса |
| doğu | догу | схід; східний |
| dokuz | докуз | дев'ять |
| dört | дьорт | чотири |
| eğri | ейрі | кривий |
| elli | еллі | п'ятдесят |
| eski | ескі | старий |
| fener (i) | фенер | маяк |
| garp (bi) | ґарп | захід; західний |
| geçit (di) | ґечіт | прохід |
| gemilik (ği) | ґемілік | корабельня, док |
| gemi tamiri havuzu | ґемі тамірі гавузу | док |
| girinti (si) | ґірінті | западина |
| gök | ґьок | небо; синій, блакитний |
| gökçe | ґьокче | синявий, блакитнуватий |
| göl (ü) | ґьоль | озеро |
| gül (ü) | ґюль | квітка, троянда |
| gümüş | ґюмюш | срібло, срібний |
| güney | ґюней | південь; південний |
| haci (sı) | гаджі | прочанин до Мекки |
| haliç (ci) | галіч | невелика затока, бухта |
| han (ı) | ган | караван-сарай |
| harabe (si) | гарабе | руїни |
| harp limanı | гарп лімани | військовий порт |
| havuz (u) | гавуз | став |
| hisar (ı) | гісар | фортеця, укріплення |
| hısar (ı) | гисар | див. hisar |
| höyük (ğü) | гьоюк | див. hüyük |
| hüyük (ğü) | гююк | пагорб |
| iç (i) | іч | внутрішність; внутрішній |
| içeri | ічері | внутрішній |
| iki | ікі | два |
| ikinci | ікінджі | другий |
| il (i) | іль | іль (вілаєт, губернія) |
| ilçe (si) | ільче | ільче (каза, повіт) |
| ince | індже | тонкий |
| iskele (si) | іскеле | пристань |
| istasyon (u) | істасйон | станція |
| ılı | или | теплий |
| ırmak (ğı) | ирмак | річка |
| kale (si) | кале | фортеця |
| kapı (sı), kapu (su) | капи, капу | двері, брама |
| kaplıca (sı) | каплиджа | гаряче джерело |
| kar (ı) | кар | сніг |
| kara | кара | чорний |
| karaca | караджа | чорнуватий |
| kasaba (sı) | касаба | містечко |
| kavak (ğı) | кавак | тополя |
| kaya (sı) | кая | скеля |
| kaynak (ğı) | кайнак | джерело |
| kaynarca (sı) | кайнарджа | гаряче джерело |
| kaza (sı) | каза | каза, повіт |
| kebir | кебір | великий |
| kenar (ı) | кенар | берег, край |
| kent (di) | кент | місто |
| kilise (si) | кілісе | церква |
| kır (ı) | кир | поле, степ; сірий |
| kırk | кирк | сорок |
| kırmızı | кирмизи | червоний |
| kısa | киса | короткий |
| kıyı (sı) | кийи | берег |
| kızıl | кизил | червоний |
| kızılca | кизилджа | червонястий |
| koca | коджа | величезний; старий |
| kol (u) | кол | рука; рукав |
| koru (su) | кору | лісок, гай |
| koy (u) | кой | бухта, невелика затока |
| köprü (sü) | кьопрю | міст |
| körfez (i) | кьорфез | затока |
| körkaya (sı) | кьоркая | риф |
| köy (ü) | кьой | село |
| kule (si) | куле | вежа, башта |
| kum (u) | кум | пісок |
| kurt (du) | курт | вовк |
| kuru | куру | сухий |
| kuyu (su) | кую | криниця; яма |
| kuzey | кузей | північ; північний |
| küçük | кючюк | маленький, малий |
| kürt (dü) | кюрт | курд |
| liman (ı) | ліман | порт, бухта |
| liman açıklığı | ліман ачиклийи | рейд |
| maden (i) | маден | копальня |
| mağara (sı) | магара | печера |
| mahalle (si) | магалле | квартал |
| maslak (ğı) | маслак | водойма, водопій |
| mavi | маві | синій, блакитний |
| mecra (sı) | меджра | канал; річище; фарватер |
| merkez (i) | меркез | центр |
| mesçit (di) | месчіт | мечеть |
| meydan (ı) | мейдан | площа, майдан |
| mezar (ı) | мезар | могила |
| nahiye (si) | нагіє | нагіє, волость |
| nehir (hri) | негір | річка |
| oba (sı) | оба | кибитка, шатро; родина кочовиків; село |
| ocak (ğı) | оджак | копальня, шахта |
| on | он | десять |
| orman (ı) | орман | ліс |
| orta | орта | середина; середній |
| ortuz | ортуз | тридцять |
| ova (sı) | ова | рівнина, долина |
| ören | орен | руїни |
| pazar (ı) | пазар | базар |
| pınar (ı) | пинар | джерело, ключ, водограй, фонтан |
| sağır | сагир | малий |
| sahil (i) | сагіль | берег |
| saray (ı) | сарай | палац |
| sarı | сари | жовтий |
| sazlık (ğı) | cазлик | очерети, болото |
| sekiz | cекіз | вісім |
| silsile (si) | сільсіле | ланцюг |
| (dağ silsilesi) | (даг сільсілесі) | (гірський ланцюг) |
| sivri | сіврі | гострий |
| sivri dağ (ı) | сіврі даг | пік |
| siyah | сіяг | чорний |
| sıcak | сиджак | гарячий |
| sığlık (ğı) | cийлик | мілина, обмілина, банка |
| sıra dağlar (ı) | сира даглар | хребет |
| sırt (ı) | сирт | гребінь, хребет |
| soğuk | согук | холодний |
| sokak (ğı) | сокак | вулиця |
| su (yu) | су | вода; річка |
| süflâ | сюфля | нижній |
| şark (ı) | шарк | схід; східний |
| şehir (hri) | шегір | місто |
| şimal (i) | шімаль | північ; північний |
| tahta (sı) | тагта | дошка; дерев'яний |
| takımadalar (ı) | такимадалар | архіпелаг |
| tarla (sı) | тарла | поле |
| tatlı | татли | солодкий; прісний (про воду) |
| telsiz istasyonu | тельсіз істасйону | радіостанція |
| tepe (si) | тепе | пагорб; вершина |
| tersane (si) | терсане | корабельня; док |
| toprak (ğı) | топрак | земля, ґрунт |
| tuz (u) | туз | сіль |
| tuzlu | тузлу | солоний |
| uçurum (u) | учурум | урвище, безодня |
| ufak | уфак | малий |
| ulu | улу | великий |
| uzun | узун | довгий |
| üç | уч | три |
| ülya | улья | верхній |
| üst (ü) | уст | верх, верхній |
| vadi (si) | ваді | долина |
| vilâyet (i) | вілаєт | вілаєт, область |
| viran | віран | зруйнований, спустошений |
| yar (ı) | яр | яр; урвище |
| yarımada (sı) | яримада | півострів |
| yedi | єді | сім |
| yeni | єні | новий |
| yer (i) | єр | земля; місце |
| yeşil | єшіль | зелений |
| yirmi | їрмі | двадцять |
| yıldız (ı) | йилдиз | зірка |
| yol (u) | йол | дорога, шлях |
| yukarı | юкари | верхній |
| yurt (du) | юрт | країна |
| yüksek | юксек | високий |
| yükseklik | юксеклік | височина |
| yüz | юз | сто |