Користувач:Taromsky/Археологічні мапи

Давньокам'янська добаРедагувати

33000-218000 років до Христа: мустьєрська

20500 років до Христа: липська, молодовська, анетівська, межиріцька, бринзенська, стрілецька, спіцинська, мізинська, деснянська

9250 років до Христа: вишенська, осокорівська, шан-кобинська, анетівська, свідерська, красносільська

Середньокам'янська добаРедагувати

8500 років до Христа: вишенська, молодовська, зимовниківська, шан-кобинська, анетівська, свідерська, красносільська, білоліська, царинсько-рогалицька КС, сюрень

7800 років до Христа. Царинсько-рогалинська, Мін'ївськоярська, Василівський й Волоський могильники, Кукрекська, Шпанська, Шан-кобинська, Зимовниківська, Пісочнорівська, Кудлаївська, Свідерська, Врубливцівська, Молодовська, Кливська

6800 років до Христа. Кукрекська, Донецька, Василівський могильник, Гірнокримська, Гребениківська, Райгородок-Рубці, Кудлаївська, Рудоострівська, Пісочнорівська, Молодовська, Вороців-Старунівська, Кам'яниця-Баранн'ївська

Новокам'янська добаРедагувати

5500 років до Христа. Сурська, Донецька, Кукрецька, Зимовницька, Буго-Дністровська, Гребиниківська, Яниславецька, Хаманджійська, Старчево-Криш-Каранівська, Лінійно-стрічкової кераміки

4500 років до Христа. Дніпро-донецька (Тубинська, Донецька, Верьовкинська, Києво-черкаська, Струміль-Студеноцька, Лисогубівська), Середньостогівська, Сурська, Горнокриська, Буго-дністровська, Хаманджійська, Лінійно-стрічкової кераміки, Неманська, Старчево-Криш-Карманівська

3750 років до Христа. Дніпро-донецька (Донецька, Києво-черкаська, Струмільська, Лисогубівська, Яніславецька), Ракушечно-Ярська, Сурська, Нижньодінської, Озово-Дніпровська, Кримська новокам'яна, Буго-дністровська, Хаманджійська, Боянська, Трипільська, Накільчатої кераміки, Зимно-Злотська, Тиська

Мідна добаРедагувати

3500 років до Христа. Трипільська, Озово-Дніпровська, Скелянська, Середньостогівська, Ямково-гребінцевої кераміки, Дніпро-донецька, Лендельська, Полгарська, Гумельницька, Буго-Дністровська, Боянська, Хаманджійська

3250 років до Христа. Новоданилівська, середньостогівська, Ямково-гребінцева, Рання Трипільська, Дніпро-донецька, Гумельницька, Чорнаводська, Тисаполгаро-Бодрогкерештурська

2900 років до Христа. Середньостогівська (Квітянська, Дереївська), Ямково-гребінцевої кераміки, Трипільська, Дніпро-донецька, Чорнаводська, Лендельська, Тисаполгаро-Бодрогкерештурська

2800 років до Христа. Середньостогівська (Квітянська, Деріївська), Ямково-гребінцевої кераміки, Трипільська, Дніпро-донецька, Чорнаводська, Лендельська, Тисаполгаро-Бодрогкерештурська

Бронзова добаРедагувати

2500 рік до Христа. Давньоямна, Усатівська, Пізньотрипільська, Лійчастого посуду

2250 рік до Христа. Кемі-Обинська, Ямна, Кулястин амфор, Баденська, Фолтешти-Коцофенська, Глина-Шнекенберзька

1950 рік до Христа. Дніпро-озівська, Донецька, Харківсько-воронізька (Середньодінська), Катакомбна (Інгульська тощо), Фолтешти, Шнурової кераміки (Середньодніпровська, Передкарпатська, Городоцько-Здовбицька, Ньїршег-Затинська

1550 рік до Христа. Кам'янсько-лівенцівська, Багатопружкової кераміки, Катакомбна, Зрубна, Середньодніпровська, Сосницька, Мар'янівськаМонтеору, Костиша, Передкарпатська, Отомань, Стрижівська, Комарівська, Тшинецька, Хлопицько-Веселька

1350 рік до Христа. Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Малобудківська, Ноуа, Сосницька, Комарівська, Тшинецька, Станівська

1050 рік до Христа. Пізня бронза. Білоозерська, Бондарихінська, Лебедівська, Гава-Голіградська, Висоцька, Лужицька

Залізна добаРедагувати

Залізна доба 900 рік до Христа. Кизил-Кобинська, Кіммерійці, Чорноліська, фракійський гальштадт (Гава-Голигад, Молдовська), Висоцька, Лужицька

450 рік до Христа. Скіфія, Кизил-Кобинська, Куштановицька, Милоградівська, Юхнівська, Пізньовисоцька

500 рік до Христа. Грецькі колоніальні міста

100 рік до Христа. Сармати, Пізньоскіфсьа, Зарубинецька, Поянешто-Лукашівська, Пшеворська, Липицька

150 рік після Христа. Сарматська доба. Сармати, Черняхівська, Зарубинецька, Пшеворська, Вельбарська, Липицька

300 рік після Христа. Черняхівська доба України. Черняхівська Київська, Вельбарська, Зубрицька, Карпатських курганів

Раннє середньовіччяРедагувати

375 рік. Черняхівська культура (готи), алани, гуни, анти, Київська, Вельбарська, Карпатських курганів, Пряшівська

500 рік. Авари, Тюркський каганат, Пеньківська (анти), Іпотешти-Киндештська, Колочинська, Празько-корчацька, Гепіди

650 рік. Велика Болгарія, Пеньківська (анти), Іпотешти-Киндештська, Колочинська, Празько-корчацька, Аварський каганат

750 рік. Салтівська, Боршевська, Роменська, Волинцівська, Лука-Райковецька