Користувач:Storozhev/Чернетка

Вулик Лангстрота

У сучасному бджільництві, вулик Лангстрота це усякий вертикальний модульний бджолиний вулик, який сумісний із рамками, які прийнято називати рамками "Лангстрота". Фактичні розміри так званих рамок Лангстрота розрізняються по регіонах і виробниках. Сучасні вулики Лангстрота мають мало спільного з бджолиним вуликом пастора Лангстрота, який був уперше запатентований у 1852 році і який виготовляли приблизно до 1920 року.

Історично, «вуликом Лангстрота» є вулик, який був розроблений Лоренцо Лангстротом у 1852 році. Історичний вулик Лангстрота мав вхідний портик, поєднаний із підлогою й не знімний розплідний корпус, один знімний медовий корпус (використовувалися рамки такого ж розміру, як у розплідному корпусі), який містився всередині зовнішнього корпусу, який починався від розплідного корпусу і відкидався разом із дахом. Знаменита книга Л.Л.Лангстрота з бджільництва мала кілька видань до 1900 року, але у всіх них вулик зображено таким, як у оригінальному дизайні. Оригінальні розміри рамки Лангстрота більше не використовуються.

Подібні конструкції є стандартним вуликом, який використовується пасічниками в багатьох частинах світу. Перевагою цього вулика є те, що бджоли будують стільники в рамках, які можуть бути з легкістю переміщені. Рамки призначені для запобігання скріпленню бджолами стільників, яки вони з’єднують із сусідніми рамками, або з’єднують рамки зі стінками вулика. Рухливі рамки дозволяють бджоляру управляти бджолами такими способами, яки раніше були неможливі.

Інші винахідники, зокрема, Франсуа Губер в 1789 році, розробив вулик із рамками (так звані Leafe або вулик-книга), [1], але вулик Лангстрота мав зручні рухомі рамки, завдяки чому подолав тенденцію бджіл до заповнення порожнього простору між стільниками й закладення менших щілин прополісом. На відміну від вулика Августа фон Берлепша з рухомими рамками і який відкривався збоку (в травні 1852 року, Німеччина), вулик Лангстрота відкривався зверху, як це було у вулику Бевана з верхніми планками замість рамок (1848 рік, Великобританія). Комбінація й переробка цих пристроїв призвела до конструкції вулика Лангстрота, якому бджолярі надали перевагу над усіма іншими, і завдяки чому його вулик використовується у всьому світі.