Користувач:Perohanych/Інтерв'ю

На наші запитання відповідає Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, співзасновник громадських організацій «Вікімедіа Україна» і «Творча еліта України», член глобальної мережі Creative Commons, член національних спілок краєзнавців і журналістів. Юрій редагує Вікіпедію з 2006 року, відтоді започаткував у ній майже чотири тисячі статей, редагував понад 30 тис.статей, внісши понад 130 тис. правок. У 2014 році започаткував і редагує щомісячний електронний бюлетень «ВікіВісник» зі статистичними даними української Вікіпедії.

1. Найпопулярніші статті україномовного розділу «Вікіпедії» в 2022 році?

Ви цілком вірно вжили термін "україномовний розділ «Вікіпедії»", адже вікіпедії поділяються саме за мовами, а не за країнами. Проте значно коротшим і частіше вживаним є термін "українська «Вікіпедія»", який теж можна вважати коректним, адже ця вікіпедія не лише містить статті саме українською мовою, але й наповнюється і переглядається переважно з території України.

Статей української Вікіпедії, які за рік набрали понад 200 тисяч переглядів, виявилося майже двісті (див. нижче в Додатку). Сумарно ці дві сотні (із 1,2 млн) статей набрали за рік понад 80 млн переглядів, або 7,5% від загального числа, яке у 2022 році склало рекордні 1060 млн переглядів.

На першому місці виявилася стаття Російське вторгнення в Україну (2022), яку переглянули майже 4 млн разів. Загалом у перших двох сотнях найпопулярніших статей майже кожна третя стосується воєнної тематики. Ось перша десятка найпопулярніших:

Російське вторгнення в Україну (2022), 3 715 590 переглядів за рік
Збройні сили України, 984 729
Привид Києва, 730 552
Іскандер (ОТРК), 701 736
НАТО, 686 506
Калібр (крилаті ракети), 647 801
Російсько-українська війна (з 2014), 645 290
С-300, 611 747
Bayraktar TB2, 583 705
Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов», 577 299

16-е і 17-місця серед "воєнних" статей зайняли статті Москва (ракетний крейсер) і HIMARS.

Кожна п'ята стаття серед найпопулярніших — це статті про людей. Друге місце у загальному списку і перше серед статей про людей зайняла стаття про Олексія Арестовича із понад 2 млн переглядів за рік. Піку популярності ця стаття досягла в березні, коли її переглянули 1,36 млн разів, що значно більше, ніж за всі інші 11 місяців разом узятих. Варто зазначити, що популярність статті про людину не є еквівалентна популярності цієї людини. Перша десятка найпопулярніших статей про людей виглядає так:

Арестович Олексій Миколайович, 2 202 733
Бандера Степан Андрійович, 1 104 130
Путін Володимир Володимирович, 843 719
Залужний Валерій Федорович, 803 172
Шевченко Тарас Григорович, 659 782
Зеленський Володимир Олександрович, 651 997
Єлизавета II, 581 827
Жириновський Володимир Вольфович, 549777
Поворознюк Олександр Григорович, 480721
Леся Українка, 380903

З повним списком статей, які переглянули понад 200 тис. разів можна ознайомитися за посиланням https://wikiukraine.wordpress.com/2023/01/08/most-popular-in-2022/

2. Українська «Вікіпедія» вперше подолала річний рубіж в 1 млрд переглядів. На скільки це більше в порівнянні з попередніми періодами?

-->

За 2022 в українській Вікіпедії здійснено 1060 млн переглядів сторінок проти 891 млн в 2021 (+19 %). Абсолютне річне зростання становить 169 млн переглядів. Вперше подолано річний рубіж в один млрд переглядів! За шість років популярність української Вікіпедії зросла на 100%, тобто удвічі!

3. Чи вплинули відключення світла на відвідуваність?

Перебої з електроенергією, особливо у дні терористичних ракетних впливали на можливості доступу до інтернету, відтак і на відвідуваність «Вікіпедії». Однак досить стійка робота операторів стільникового зв'язку, а також заходи з резервного енергозабезпечення (генератори, акумулятори) забезпечили то, що спад відвідуваності був некритичним.

Так за підсумками грудня 2022, українська «Вікіпедія», як і в грудні 2021, залишалася на 16-у місці серед усіх мовних розділів «Вікіпедії». Груднева відвідуваність навіть виросла на 5% рік до року і досягла 94 млн переглядів, тобто, в середньому понад 3 млн щодоби. В перерахунку на годину це 126 тис., на хвилину 2 тис., або 35 переглядів щосекунди! Разючі показники.

4. Скільки статей з’явилося в розділі Російсько-українська війна (який існував з 2014) в 2022 році?

У Вікіпедії статті групуються за категоріями. В українській «Вікіпедії» категорія «Російсько-українська війна (з 2014)» містить 201 статтю і 37 підкатегорій, майже кожна з цих підкатегорій також вміщує як статті, так і свої підкатегорії. Тобто є певне розгалужене дерево категорій. Якщо рахувати три рівні підкатегорій, то поточної Російсько-української війни стосується 14 005 статей, з яких 12 281 хоча б раз редагувалася після 1 січня 2022 року. З них 3145 новостворених.

5. Була новина, що Україна не подаватиме фото на конкурс «Вікі любить пам’ятки» –2022, бо у ньому братиме участь Росія. Чи були подібні прецеденти? А про цей можна детальніше

Організаційний комітет конкурсу «Вікі любить пам’ятки» в Україні вирішив не подавати українські фото на міжнародний етап. Причиною є рішення міжнародних організаторів конкурсу, всупереч запиту української команди, допустити до міжнародного етапу світлини пам’яток культурної спадщини з Росії.

Український оргкомітет заявив, що вважає неприйнятним участь у міжнародному конкурсі світлин країни, яка веде проти України війну і вбиває тисячі українців, а також систематично руйнує та викрадає українські пам’ятки культури, архітектури, археології. Окрім того, російська війна позбавила українські фото рівних умов у змаганні — українські учасники конкурсу працювали з багатьма обмеженнями, накладеними війною (безпекові ризики, перебої зі зв’язком і транспортом). З цих причин оргкомітет не хоче допустити, щоб українські фото пам’яток культури опинилися чи змагалися зараз поруч із російськими у момент, коли наші пам’ятки руйнуються внаслідок російської збройної агресії.

6. Чи зберегла російська «Вікіпедія» популярність в Україні?

Одним із найбільших стимулів для українських редакторів-волонтерів наповнювати українську «Вікіпедію» якраз і є намагання зменшити популярність російської Вікіпедії в Україні. Шість років тому, у грудні 2016 на 100 сторінок, переглянутих з території України з української «Вікіпедії», припадало 266 сторінок, переглянутих з «Вікіпедії» російської. У грудні 2022 на 100 переглянутих українських сторінок було лише 116 російських. Як видно, на цьому шляху вже досягнуті величезні успіхи. Маємо надію, що в поточному році станеться перелом на українську користь і в змаганні української і російської вікіпедій на українській території, а з часом і у світовому вимірі.

7. Про таке поняття як «війни правок», чула цікаву історію стосовно сторінки про приспівку «Путін - *уйло!», коли росія довго намагалася противитися цій сторінці, але вона таки з’явилася.

Така стаття з'явилася попри величезний спротив великої частини редакторів російської «Вікіпедії». Поточна війна називається саме війною, а не спецоперацією і в російській «Вікіпедії», попри погрози Роскомнагляду закрити доступ до Вікіпедії в Росії. І якщо російська влада це зробить, то популярність української «Вікіпедії» виросте в рази. До речі, російська спільнота редакторів вирішила приховувати авторство всіх правок у статтях російської «Вікіпедії» про теперішню російсько-українську війну.

8. Ще чула про цікавий момент – правило «100 років», коли редактори Вікіпедії перед написанням статті мають поставити питання, чи цікавою буде вона через століття, і якщо так, створювати її. Чи актуальне це правило зараз? Начебто, американська Вікі вже відмовилася від цього, а в українській йде обговорення. (І взагалі, чи правда, що Вікіпедія - дуже бюрократична за своїми підходами у прийнятті рішень - голосування, тривалі обговорення?)

Цей критерій значущості в українській «Вікіпедії» дійсно є, але стосується лише людей. Чи буде він надалі, залежатиме від того, чи поставить це питання хтось із учасників спільноти редакторів на обговорення і чи буде досягнутий консенсус. Бюрократії у Вікіпедії дійсно вистачає, існують десятки, якщо не сотні правил. Однак редагувати статті справді просто, а правила можна вивчити по ходу редагування. Основне - це дотримуватися сухого академічного стилю, не порушувати авторських прав, зазначати джерела тверджень.

Основним є правило п'яти основ, чи п'яти стовпів, на яких "тримається" Вікіпедія. Воно однакове у всіх мовних версіях, і варте того, щоб його процитувати:

«1. Вікіпедія — це енциклопедія. Вона що включає елементи загальних і спеціалізованих енциклопедій, довідників. Вікіпедія — не паперова енциклопедія, не словник, не трибуна, не колекція посилань, зображень чи мультимедійних файлів, не блог, не каталог, не путівник, не безладне зібрання інформації, не поле битви, не експеримент з анархії, демократії або законотворчості. Це не місце для викладу вашої особистої думки, особистого досвіду або особистих переконань, тому всі редактори Вікіпедії повинні дотримуватись правила про заборону оригінальних досліджень і прагнути бути точними.

2. Вікіпедія дотримується нейтральної точки зору. Вона прагне до того, щоб у статтях не переважала окрема точка зору. Іноді це вимагає представлення кількох точок зору, що слід робити якомога точніше, супроводжуючи кожну необхідним контекстом, щоб можна було чітко розуміти, чиї точки зору представлені. Не слід представляти жодну версію як «найкращу» або «істину в останній інстанції». Це передбачає скрізь, де це можливо — особливо при роботі над спірними темами, — проставлення посилань на авторитетні джерела, які можуть бути перевірені. При виникненні конфлікту щодо того, який варіант статті є найнейтральнішим, слід припинити правку тексту статті, позначити її як суперечливу і спробувати виробити рішення на сторінці обговорення (друга закладка), згідно з порадами щодо розв'язання конфліктів.

3. Матеріали Вікіпедії є вільними для використання. При цьому будь-хто може вносити до них зміни. Ваш текст доступний під ліцензією GNU Free Documentation License (GFDL), а також Creative Commons Attribution-ShareAlike License 3.0 і може розповсюджуватися або компонуватися відповідно до неї. Статті може редагувати будь-хто, проте при цьому жоден учасник не має права на одноосібний контроль за тією чи іншою статтею. Відповідно, усі внесені вами правки, у свою чергу, можуть бути безжально відредаговані і реструктуровані співтовариством. Не розміщуйте матеріали, які порушують авторське право або роботи, ліцензовані під несумісними з GFDL ліцензіями.

4. Етикет. У Вікіпедії існують зведені правила поведінки: виявляйте повагу до ваших колег, навіть якщо в чомусь не згодні з ними. Будьте ввічливими. Уникайте образ, погроз, агресії та широких узагальнень. Зберігайте холоднокровність при роботі над «гарячими» темами, уникайте війн правок; пам'ятайте, що ми працюємо над 1 225 543 статтями. Дійте сумлінно, не випробовуйте правила Вікіпедії на міцність, припускайте добрі наміри з боку інших. Будьте відкритими, доброзичливими й привітними.

5. Ігноруйте всі правила. Вікіпедія не має незмінних правил — за винятком поданих п'яти загальних принципів. Принципи та дух значать більше, ніж буквальне формулювання, а іноді покращення Вікіпедії вимагає винятків. Сміливо правте, перейменовуйте, змінюйте статті — у цьому полягає задоволення від редагування, оскільки від вас не вимагають створення ідеальних текстів, хоча до цього слід прагнути. Не бійтеся щось зіпсувати, адже всі попередні версії статей зберігаються: ви ніяк не зможете випадково нашкодити Вікіпедії або безповоротно видалити текст. Але пам'ятайте: усе, що ви робите тут, збережеться для нащадків.»

Від себе зазначу, що є десятки тисяч статей, в яких ці правила досі є більшою чи меншою мірою порушені. Часто запитують «Хто відповідає за помилки у Вікіпедії». Відповідь проста, хоч і жартівлива: той хто помітив помилку і її не виправив.

9. Яка кількість активних редакторів в українській Вікі?

За минулий грудень хоч одне редагування зробили 3359 зареєстрованих користувачів. Це на 1,8 % більше ніж у грудні 2021 року. 795 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань (+0,5 % до минулого року), в тому числі 220 користувачів — 100 і більше редагувань (+18 користувачів до минулого року), а 32 користувачі — 1000 і більше редагувань (+5 користувачів до минулого року).

Тобто число редакторів і зростає, хоча повільно. У Вікіпедії дійсно є проблема утримання редакторів. Хоча ті, що подолали певний бар'єр, зазвичай залишаються в ній надовго. Загалом редагування Вікіпедії це заняття для середнього класу — людей, які мають вільний час і реалізовують через Вікіпедію свою потребу у самовираженні, творчості, впливі на суспільну свідомість. Співвідношення між тими хто редагує Вікіпедію, і тими хто нею лише користується приблизно 1:4000. Це відповідає рівню Вікіпедійної пасіонарності мовців українською. Хоча в українськомовців рівень вікіпасіонарності удвічі вищий, ніж у мовців російською. Найвищий він у басків і каталонців.

10. Скільки сторінок з’являється щоденно? У порівняно з минулим роком? Середня кількість правок в день (чи рік)?

У 2022 започатковано 88 809 нових статей проти 65 057 у 2021 (+36,5 %). Щодоби в середньому створювалося 243 статті. Загальне число статей перевищило 1218 тис. Це 16-й показник у світі.

У 2022 році зроблено 3 668 тис. редагувань. Щодоби у 2022-му було в середньому 10049 редагувань, щогодини 418, або 1 редагування що 8,5 секунд.

11. Є, так звані, змагання мовних Вікіпедій. На якому місці українська Вікіпедія?

За показником розміру бази даних українська Вікіпедія 12-а серед усіх мовних версій. Це свого роду мірило спроможності мовців українською мовою творити інтелектуальний продукт. І це дійсно дуже високий показник.

За показником числа статей наша Вікіпедія 16-а з 1 225 547 статей станом на 25 січня.

За підсумками грудня українська Вікіпедія також на 16 місці у світі за відвідуваністю.

12. Українська «Вікіпедія» запускає марафон статей до свого 18-річчя. Розкажіть подробиці

Вікіфлешмоби (згодом — Вікімарафони) проводяться щорічно з 2014 року. Ідею проведення Вікіфлешмобів в українській Вікіпедії одним з перших висловив Ігор Костенко, дописувач Вікіпедії з Небесної сотні. Вікімарафон — це можливість подарувати українському суспільству власну статтю в українській Вікіпедії та отримати сувеніри з символікою Вікіпедії від організаторів кампанії — громадської організації «Вікімедіа Україна».

До Вікімарафону можна долучитися з будь-якої точки світу із 26 січня по 1 лютого включно. Узяти участь у марафоні можуть усі охочі; потрібно лише бути зареєстрованими у Вікіпедії. Участь можна брати як очно у визначених місцях, так і в онлайні. З подробицями можна ознайомится на сторінці https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікімарафон_2023

13. Ніби колись був день, коли Вікі сама себе заблокували, щоб показати, наскільки світ залежить від цього ресурсу. Якщо таке було, то можете розказати?

Мені відомі чотири такі випадки. 4-го і 5-го жовтня 2011 веб-сайт італійської Вікіпедії був добровільно закритий на знак протесту проти DDL intercettazioni, законопроекту про заборону прослуховування телефонних розмов, запропонованого в парламенті Італії.

18 січня 2012 року за згодою редакторів доступ до англійської Вікіпедії був закритий на одну добу на знак протесту проти Закону про зупинення онлайн-піратства (SOPA), законопроекту, який розглядавться Палатою представників Сполучених Штатів.

В німецькій Вікіпедії доступ до вільних знань був заблокованим також на 24 години 21 березня 2019 року. Цією сенсаційною акцією волонтери Вікіпедії протестували проти реформи закону про авторське право, ухваленої Європарламентом 26 березня.

Найцікавішим з точки зору України був страйк російської Вікіпедії 10 липня 2012, викликаний поправками до закону «Про інформацію…», що на думку учасників проекту може призвести до створення в Росії аналога «великого китайського фаєрволу». Згідно з даними статистичного серверу того дня відвідуваність статей української Вікіпедії значно перевищила середньостатистичні показники. Так, головну сторінку в цей день було відвідано 103 886 разів, тоді як зазвичай відвідують 20 – 25 тисяч. Такі статті, наприклад, як Українська мова, Київ, Ялта, Шопен, Шекспір відвідували в 2-3 рази частіше, а Україна і Джастін Бібер – в 7 разів частіше, ніж в попередні дні липня. Таким чином страйк російськомовної вікіпедії тоді дав змогу побачити, що українська Вікіпедія має значний потенціал, що не розкривається через те, що багато українців віддавали перевагу російській.

14. В світі вже існує «Друкована Вікіпедія» - паперове видання англійської Вікіпедії. Це, звісно, артпроєкт. Але якщо пофантазувати і уявити, що українську Вікіпедію надрукують, про які обсяги паперу може йтися?

На виставці “Aaaaa! to ZZZap!”, яка проходила з 18 червня по 2 липня в Нью-Йорку, була представлена видрукована версія англомовної Вікіпедії. Вона вмістилася у 5 244 011 сторінок, які зайняли 7 471 том по 700 сторінок кожен.

Розмір бази даних основного простору англійської Вікіпедії на кінець травня 2015 становив 11,7 Гб, а української — 0,919 Гб.

Слід врахувати і те, що текст латинськими літерами у базі Вікіпедії займає менше місця, ніж видимий (друкований) текст кирилицею. Коефіцієнт становить приблизно 0,6.

Розрахунки показують, що українська Вікіпедія станом на травень 2015 займала приблизно 247 200 сторінок, що становить 353 томів по 700 сторінок на один том. З урахуванням того, що станом на січень 2023 розмір бази даних основного простору української Вікіпедії становить 2,0 Гб, то ці показники слід перемножити на 2,176, отже в січні 2023 видрукована українська Вікіпедія займе 537 тис. сторінок, або 768 томів по 700 сторінок.

10 аркушів, або 20 сторінок паперу щільністю 80 г/кв.м мають товщину 1 мм. Тобто товщина друкованого тому обсягом 700 сторінок становить 35 мм без палітурок, або 40 мм з палітурками.

Отже, довжина полиці з видрукованою українською Вікіпедією становитиме 30,7 метра. І це лише текст, без ілюстрацій.

Пачка паперу 500 листків формату A4 важить 2,5 кг і має об'єм 0,00383 м3, таких пачок для друку потрібно 537, таким чином без палітурок вага видрукованої української Вікіпедії становитиме 1345 кг, а об'єм займатиме 2,06 кубічних метрів.

15. Чому в результатах пошуку Google на початку видається стаття з Вікіпедії?

Дійсно коли ти щось «гуглиш», то зазвичай першим є посилання на статтю з Вікіпедії (якщо вона існує про об’єкт пошуку). Це не тому, що є домовленість між Фондом Вікімедіа і офісом Google, а тому що статті Вікіпедії відповідають критеріям Google — сайт дуже часто оновлюється, окремі сторінки пов'язані між собою, і на Вікіпедію дуже багато посилань з інших ресурсів Інтернету. Google також використовує базу знань Вікідані, яка є в екосистемі Вікіпедії. Коли у Вікіпедії трапляються неточності, то може виникнути враження, що цей ресурс неправильний. Звідси – упередження, але все, що треба зробити, коли помітив неточність - зайти і виправити! Навіть без реєстрації. Ваша правка відразу з'явиться у Вікіпедії, хоча й не буде позначена як перевірена. В українській Вікіпедії є близько півтисячі редакторів зі статусом "патрульний", які мають права помічати статті і окремі правки як "перевірені". Правки, які вносять самі патрульні, вважаються перевіреними автоматично. Хоча Вікіпедія є свого роду "парканом", на якому будь-хто може начебто писати будь-що, на цей "паркан" дивляться мільйони очей, і кожен "шар фарби" зберігається окремо в історії редагувань. Тому хибні правки, особливо популярних статей, дуже швидко помічаються і виправляються, а вандали, якщо такі з'являються, ефективно блокуються редакторами із статусом адміністраторів (їх в українській Вікіпедії близько 50).

16. Чим може допомогти українській Вікіпедії наша держава?

Багато інформації особливо в державних адміністративних і наукових установах створюються коштом платників податків, проте авторські права часто присвоюють собі конкретні люди чи установи. Тому в цивілізованих країнах така інформація є вільною для будь-якого поширення, навіть комерційного. Так, наприклад, фотознімки Земної поверхні, створені Національним космічним агентством США (NASA), вільно використовує у своїх продуктах Google, так само вільними для поширення з будь-якою метою, навіть комерційню, і вільнами для створення похідних творів є сайти президента і урядових установ США.

До літа 2022 матеріали (тексти, відео і фотографії), що публікуються на сайті Офісу Президента України так само були вільними, тобто публікувалися на умовах СС BY 4.0 International (Creative Commons — із зазначенням авторства версії 4.0 міжнародна), і їх можна було переносити до Вікіпедії. На жаль, в цьому році невідомо з чиєї ініціативи і за чиєю командою, такий дозвіл був знятий і був встановлений несумісний з Вікіпедією дозвіл CC BY-NC-ND. Виглядає так, що чиновники Офісу Президента самі собі "вистрілили в коліно". Просив би розглядати цю публікацію як звернення до керівництва Офісу Президента втрутитися і виправити становище — повернути на сайт дозвіл СС BY 4.0 International.

Ще одне питання стосується свободи панорами — можливості вільно поширювати зображення будівель, споруд, скульптур, які знаходяться в загальнодоступних місцях. На жаль, в недавно прийнятому оновленому Законі про авторське і суміжні права дане положення прописано нечітко і допускає двояке тлумачення. Неможливість поширювати через Вікіпедію фотографії будівель, автори (архітектори) яких померли менше як 70 років тому, значно зменшує туристичний потенціал багатьох об'єктів.