Користувач:Pandijezek/Чернетка
Безсполучниковим називається складне речення, частини якого пов'язуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише за змістом та інтонаційно.
| Схеми БСР |
| [ ], [ ]. |
| [ ] — [ ]. |
| [ ]:[ ]. |
| [ ]; [ ]. |
Приклад:
Вітер віє на долину, колише билину, рід до роду листи пише та на Україну (Нар.тв.).
У БСР немає головної та залежної частин, і все ж між ними можуть бути різні смислові зв'язки.
За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяють на дві основні групи:
1) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній (рівноправні); такі БСР співвідносні зі складносурядними реченнями.
Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л.Костенко).
2) з неоднорідними частинами, одне з яких пояснює інше; такі БСР близькі до складнопідрядних речень.
У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою (Г.Тютюнник).
Виразити смислові відношення допомагають в усному мовленні інтонація, а в писемному — розділові знаки.
Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складнопідрядні й складносурядні. Тому вони частіше вживаються в розмовному та художньому стилях, ніж у науковому й діловому.
Безсполучникові складні речення за характером синтаксичних і смислових зв'язків між частинами, що входять до їх складу, поділяються на дві основні групи:
1 — з однорідними частинами
2 — з неоднорідними частинами
Часто (але не завжди) БСР можна перетворити на складносурядні чи складнопідрядні речення.
БСР з однорідними частинами можуть виражати такі смислові відношення:
1) одночасність дій, явищ
Два голуби гуде, голубка туркоче (Нар.тв).
2) послідовність дій, явищ
Заходило сонце, вузенькі вулички спорожніли, люди ховалися по домівках.
3) зіставлення або протиставлення дій, явищ
Сіроманець уже не котився — його котив вітер (М.Вінграновський).
БСР з неоднорідними частинами можуть виражати такі смислові відношення:
1) причинові
Хат не було видно: вони потонули в снігу. — (можна поставити підрядний сполучник бо: Хат не було видно (чому?), бо вони потонули в снігу).
2) наслідкові
Добре навесні й улітку попрацювали — от і маєте що їсти взимку. — (можна поставити сполучник підрядності так що)
3) умовні
Своїх батьків поважатимеш — шану від власних дітей матимеш (Нар.тв.). — (можна поставити підрядний умовний сполучник якщо)
4) часові
Зійде сонце — утру сльози... (Т.Шевченко). — (утру сльози (коли?), коли зійде сонце)
5) з'ясувальні (доповнювальні, пояснювальні)
Поступово давні медики усвідомили: потрібно постійно вивчати будову живих організмів (З дит. енцикл.). — (Усвідомили (що?), що потрібно вивчати...)
Джерела:
1. Вороніна В.І. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітн. навч. закл./ За ред. проф. Чабаненка В.А. — Запоріжжя: Прем'єр, 2004. — 144с.
2. Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 8-9 кл. середньої школи. — К.: «Альфа», 1997. — 432с.
3. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Заболотний В.В., Заболотний О.В. – К.: Генеза, 2017. – 269 с.
У безсполучникових складних реченнях вживаються такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
Який знак треба ставити між частинами БСР, залежить від смислових відношень між його частинами.
- Кома — при одночасності, послідовності подій, явищ (можна поставити сполучник і):
Рефрижератор швидко наближався, втиснутися перед ним не було жодної змоги (М.Кідрук).
- Крапка з комою — якщо частини БСР більш поширені (мають свої розділові знаки) і далекі за змістом:
Уже горіли мохнатими і червоними, як жар, шапками будяки, дихаючи солодким медвяним душком; цілими озерами поміж трав біліли соромливі невісточки в жовтих шапочках і білих віночках з пелюсточок навколо голівок (Г.Тютюнник).
- Двокрапка
— при з'ясуванні, доповненні: Бачу здалеку: хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Леся Українка).
— при поясненні: Іноді повітря здригалося: громом сповіщав про себе травень.
— якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій: Сулима веселився: на чайках прибули козаки з визволеними побратимами (За А.Кащенком).
- Тире
— зміст частин протиставляється або зіставляється (можна вставити сполучники а, але): Упав тиран — прокинувся народ (П.Тичина).
— при порівнянні (можна вставити сполучники як, наче): Подивилась ясно — заспівали скрипки (П.Тичина).
— якщо перша частина вказує на час або умову того, про що йдеться в другій (можна вставити сполучники коли, якщо, хоч):
Посієш вчасно — вродить рясно (Нар.тв.). Прийдеш увечері до мене — поговоримо.
— якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій (частини можна з'єднати сполучником так що): Сніги спровадила весна — зазеленіло поле.
— раптову зміну подій: Випалило враз кілька сот мушкетів — велика турецька галера поринула у воду (А.Кащенко).
Джерела:
1. Вороніна В.І. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітн. навч. закл./ За ред. проф. Чабаненка В.А. — Запоріжжя: Прем'єр, 2004. — 144с.
2. Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 8-9 кл. середньої школи. — К.: «Альфа», 1997. — 432с.
3. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В. – К.: Педагогічна думка, 2017. – 308 с.
4. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Заболотний В.В., Заболотний О.В. – К.: Генеза, 2017. – 269 с.