Користувач:Onlyobjective1/Дискусії щодо доцільності ядерного бомбардування Хіросіми і Наґасакі

Дискусії щодо ядерного бомбардування Хіросіми і Наґасакі стосуються етичних, правових та військових аспектів, що оточують ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі (6 та 9 серпня 1945 р. відповідно), оголошення війни Радянським Союзом (8 серпня 1945 р.) та вторгнення СРСР до Маньчжурії (9 серпня 1945 р.), а також капітуляцію Японії (15 серпня 1945р.)

26 липня 1945 р. президент США Трумен, прем’єр-міністр Великобританії Черчілль та голова Національного уряду Китайської республіки Чан Кайші випустили Потсдамську декларацію, що намічала в загальних рисах умови капітуляції Японської імперії, узгоджені на Потсдамській конференції. Цей ультиматум заявляв, що, якщо Японія не здасться, вона зазнає "швидкого і повного розгрому"[ [1]]. Деякі з дискутуючих зосередилися на процесі прийняття рішення президентом Труменом, а інші, чи було це бомбардування безпосередньою причиною капітуляції Японії.

Аргументи в підтримку бомбардування ред.

1) Запобігти численним військовим втратам США та Японії ред.

Ті, хто висловлюються на користь рішення кинути атомні бомби на ворожі цілі, вважають, що масові втрати з обох сторін відбулися б в результаті операції «Даунфол» - запланованого вторгнення в Японію. [6] Основна частина сил вторгнення в Японію мала складатися з американців, хоча Британська Співдружность планувала надати три дивізії військ (по одному із Англії, Канади та Австралії). США очікували втратити багато бійців у «Даунфол», хоча число прогнозованих загиблих і поранених є предметом дебатів. Президент США Гаррі С. Трумен заявив в 1953 році, що за даними його радників жертви США можуть скласти від 250 тисяч до одного мільйона бійців.[7][8]

References ред.

Notes ред.

[[Категорія:Атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі]]