Парцелярне господарство (від франц. parcelle-частка , невеликий наділ )-це багатогалузеве , здебільшого натуральне сільськогосподарське виробництво , яке здійснювалось на невеликих ділянках ( парцелах) власної або орендованої землі за рахунок праці селянина і всієї його родини. Короткий опис: Дане господарство виникло в процесі розпаду первіснообщинного устрою , появи приватної власності , під час переходу від парної до моногамної сім'ї . Селяни використовували відсталі методи господарювання і застарілі знаряддя праці . В I – II ст. парцелярне господарство виникло також унаслідок дроблення рабовласницьких латифундій на парцели, що здавалися в оренду колонам (ратаям). Колонами були раби, вільновідпущеники та вільні селянські паупери. Г. п. було основною формою ведення сільського господарства в докапіталістичних формаціях (за винятком первіснообщинного ладу). Парцелярне господарство мало натуральний характер, було основним об’єктом експлуатації з боку земельної аристократії, феодалів, держави, церкви. З розпадом феодального способу виробництва парцелярне господарство перетворювалися на вільні земельні володіння, які за умов капіталізму поступово потрапляли в залежність від великих ферм і монополій