Користувач:Mr.Rosewater/Латинські назви

Латинські назви: резолюція

З метою покращення сприйняття статей на біологічну тематику пропонується в назвах статей латинською мовою запровадити транскрипцію українською мовою. Транскрибування назв має проводитися згідно з правилами читання лат. мови, які викладені нижче:

• Голосні а, е, о, u пишуться і читаються як і гол. в укр. мові;
• голосна –і- читається як –й- перед голосними;
• буква –у- читається як -і- (hyper, hypo)
• -u- вимовляється як укр. -у-
• в латині є голосні дифтонги (сполучення 2 голосних, які читаються як один звук) ае = е, ое = е, еу = ев, ау = (ау) ав;
  • У словах, які закінчуються на -e-us-, -e-um- сполучення -eu- не є дифтонгом; звуки, що його складають, належать до різних складів і вимовляються роздільно: lu-te-us – жовтий, hor-de-um – ячмінь.
    • Якщо буквосполучення ae, oe не утворюють дифтонгів, то над буквою е ставлять дві крапки або горизонтальну риску, і тоді кожний голосний вимовляється окремо: aё – [аe]: áёr / áēr [áер] – повітря;
• -l- в латині м'яка, тому має бути відповідне пом'якшення (citrúllus - цітрýллюс)
• -t- читається як -ц- лише перед голосною -і- у більшості випадків (operatio - операціо);
  • вимовляється як [ті], якщо це буквосполучення стоїть після s, t, x: béstia [бéстія] – тварина.
    • Перед приголосними буквосполучення ti завжди вимовляється як [ті]: vítis [вíтіс] – винорад, tríticum [трíтікум] – пшениця.
• -s- читається, як українське -з- між 1) голосними; 2) між голосною і приголосною m або n (mensis (мензис), basis (базис), pensioner (пензіонер);
• -z- перед -í- читається як ц (zíncum - цинкум)
• -h- читається як -г-
• -g- вимовляється як укр. -ґ-
• -х- читається як -кс-
  • між голосними -кз- (exémplar - екземпляр)
• -ch- завжди читається як -x-;
• -ph- завжди читається як -ф-;
• -rh– завжди читається як -p-;
• -th- завжди читається як -т-;
• -sch- вимовляється як укр. -cх- (schizándra - схізáндра)
  • Якщо воно використовується при транслітерації власних назв та назв, що від них походять, для передачі звуків, не властивих латинській мові: Rumex marschallianus – Щавель Маршаллів; Stipa syreistschikovii – Ковила Сирейщикова; Scilla mischtschenkoana – Проліска Міщенко
    • Латинізовані власні назви читаються за нормами мови-оригіналу.
• -qu- завжди читається як –кв-;
• -su- завжди читається як -св-;
  • вимовляється як [су], якщо не утворює з наступним голосним одного складу: suíllus [суíллюс] – маслюк.
• -с- читається як укр. -ц- перед е, і, у, ае, ое;
• -с- читається як укр. -к- перед а, о, u, в кінці слова, перед всіма приголосними.