Відкрити головне меню

Користувач:Mr.Rosewater/Латинські назви

Латинські назви: резолюціяРедагувати

З метою покращення сприйняття статей на біологічну тематику пропонується в назвах статей латинською мовою запровадити транскрипцію українською мовою. Транскрибування назв має проводитися згідно з правилами читання лат. мови, які викладені нижче:

  • Голосні а, е, о, u пишуться і читаються як і гол. в укр. мові;
  • голосна –і- читається як –й- перед голосними;
  • буква –у- читається як -і- (hyper, hypo)
  • -u- вимовляється як укр. -у-
  • в латині є голосні дифтонги (сполучення 2 голосних, які читаються як один звук) ае = е, ое = е, еу = ев, ау = (ау) ав;
    • У словах, які закінчуються на -e-us-, -e-um- сполучення -eu- не є дифтонгом; звуки, що його складають, належать до різних складів і вимовляються роздільно: lu-te-us – жовтий, hor-de-um – ячмінь.
      • Якщо буквосполучення ae, oe не утворюють дифтонгів, то над буквою е ставлять дві крапки або горизонтальну риску, і тоді кожний голосний вимовляється окремо: aё – [аe]: áёr / áēr [áер] – повітря;
  • -l- в латині м'яка, тому має бути відповідне пом'якшення (citrúllus - цітрýллюс)
  • -t- читається як -ц- лише перед голосною -і- у більшості випадків (operatio - операціо);
    • вимовляється як [ті], якщо це буквосполучення стоїть після s, t, x: béstia [бéстія] – тварина.
      • Перед приголосними буквосполучення ti завжди вимовляється як [ті]: vítis [вíтіс] – винорад, tríticum [трíтікум] – пшениця.
  • -s- читається, як українське -з- між 1) голосними; 2) між голосною і приголосною m або n (mensis (мензис), basis (базис), pensioner (пензіонер);
  • -z- перед -í- читається як ц (zíncum - цинкум)
  • -h- читається як -г-
  • -g- вимовляється як укр. -ґ-
  • -х- читається як -кс-
    • між голосними -кз- (exémplar - екземпляр)
  • -ch- завжди читається як -x-;
  • -ph- завжди читається як -ф-;
  • -rh– завжди читається як -p-;
  • -th- завжди читається як -т-;
  • -sch- вимовляється як укр. -cх- (schizándra - схізáндра)
    • Якщо воно використовується при транслітерації власних назв та назв, що від них походять, для передачі звуків, не властивих латинській мові: Rumex marschallianus – Щавель Маршаллів; Stipa syreistschikovii – Ковила Сирейщикова; Scilla mischtschenkoana – Проліска Міщенко
      • Латинізовані власні назви читаються за нормами мови-оригіналу.
  • -qu- завжди читається як –кв-;
  • -su- завжди читається як -св-;
    • вимовляється як [су], якщо не утворює з наступним голосним одного складу: suíllus [суíллюс] – маслюк.
  • -с- читається як укр. -ц- перед е, і, у, ае, ое;
  • -с- читається як укр. -к- перед а, о, u, в кінці слова, перед всіма приголосними.