Користувач:Khrystyna Houston/Чернетка

Законопроєкт №5488

ред.

Законопроєкт №5488 ( Повна назва — Проєкт Закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації”[1] за реєстраційним номером №5488) — законопроєкт, спрямований на запобігання та протидію дискримінації та злочинам з мотивів нетерпимості.

Мета законопроєкту — посилити законодавчий механізм захисту вразливих груп населення, оскільки чинне законодавство містить прогалини, зокрема не враховують сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як мотиви для вчинення правопорушень на ґрунті нетерпимості[2].

Основні положення законопроєкту

ред.

Вказаним Законопроєктом пропонується внести зміни до:

  • Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • Кримінального кодексу України;
  • Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Основні положення Проєкту закону №5488 викладені у Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації»[1].

Зміни до КУпАП

ред.

КУпАП пропонують доповнити новою статтею — 188-56 “Порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації”.

Її текст звучить так: “Пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, місця проживання, мовними або іншими ознаками —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Крім того, у статті 35, яка стосується обтяжувальних обставин за адміністративне правопорушення, пропонують додати пункт “учинення правопорушень з мотивів нетерпимості”. У цьому пункті міститься і визначення поняття нетерпимість. На відміну від чинних нормативних актів, воно охоплює аспекти СОГІ (сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності). Дослівно:

“Під нетерпимістю слід розуміти відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний і майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, або іншими ознаками”[1].

Зміни до ККУ

ред.

У Кримінальному кодексі України пропонується уніфікувати термінологію, пов’язану з терміном “нетерпимість” та внести пов’язані з цим зміни у статті 67, 115, 121, 122, 126, 127, 129, 300 КК України.

Статтю 161 ККУ пропонують викласти у новій редакції, в якій передбачатиметься відповідальність за “за публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості, а також інші умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості, а також за ті самі дії, учинені службовою особою з використанням службового становища”.

Інші зміни

ред.

Серед іншого законопроєкт №5488 пропонує наділити новими повноваженнями уповноважених осіб Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У разі ухвалення проєкту Закону, вони отримають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-56 КУпАП.

Історія законопроєкту

ред.

Ініціатором законопроєкту виступив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 13 травня 2021 року він подав проєкт Закону №5488 на розгляд Верховної Ради України. Наступного дня його передали на розгляд Комітету.

15 червня 2021 року законопроєкт було внесено до порядку денного Верховної Ради України. Протягом червня свої висновки стосовно проєкту Закону надали Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом та Комітет з питань бюджету. Крім того, повністю або з зауваженнями законопроєкт було підтримано Міністерством фінансів, Міністерством юстиції та Державною прикордонною службою України[3].

Тільки за 2 роки — у травні 2023 — головний комітет, Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт №5488 за основу[4].

На цьому процес розгляду законопроєкту призупинився. Станом на липень 2024 року його не було винесено на розгляд у залі ВРУ.

Адвокація та підтримка

ред.

З моменту рекомендації Комітетом законопроєкту для ухвалення в Україні активізувалась адвокаційна робота щодо прийняття #5488 на національному та міжнародному рівнях. Поруч з публічними акціями представники організацій громадянського суспільства ведуть активну діяльність у напрямку просування законопроєкту, у тому числі через залучення дипломатичного корпусу та міжнародних організацій.

На початку 2024 року ГО Gender Stream спільно з ILGA-Europe та ГО “Точка Опори” розробили та надіслали звернення до Інтергрупи з прав ЛГБТІ Європейського Парламенту із закликом підтримати прийняття законопроєктів №5488 про злочини на ґрунті нетерпимості та №9103 про цивільні партнерства. Результатом цього звернення стали надіслані від представників Інтергрупи Європарламенту листи на ім’я Президента України, спікера Верховної Ради України та головам фракцій ВРУ з підкресленням важливості прийняття законопроєкту №5488[5].

Крім того, згідно до стратегії, розробленої виконавчою директоркою Gender Stream Ольгою Поляковою, було написано та відправлено лист до Президентки Європейської комісії пані Урсули фон дер Ляєн, в якому виразили стурбованість щодо затримки прийняття законодавства, яке стосується прав ЛГБТКІ+ в Україні в контексті її євроінтеграційного шляху. Лист підписали близько 30 українських правозахисних організацій.

У травні 2024 року до річниці реєстрації законопроєкту №5488 громадськими організаціями України було проведено стратегічну зустріч з залученням представників Національної поліції України. На ній було окреслено коло союзників та союзниць у процесі адвокації та розроблено покрокову стратегію просування законопроєкту у 2024 році[6].

17 травня 2024 у День протидії гомофобії та трансфобії організації громадянського суспільства за ініціативою ГО “Громадський рух Gender Stream” створили та підписали спільний Маніфест за ефективний захист від дискримінації та нетерпимості в Україні. Маніфест підписали понад 30 українських та міжнародних правозахисних організацій[7].

У Маніфесті зазначається, що “прийняття законопроєкту №5488 створить новий ефективний механізм для притягнення до відповідальності за дискримінацію. Він передбачає можливість адміністративної відповідальності за різні прояви дискримінації, що значно підвищить швидкість та ефективність реагування на цей вид правопорушень і створить відчуття захищеності для багатьох громадян_ок, які стикаються з дискримінацією”[7].

Українські громадські організації також привертають увагу до необхідності прийняття законопроєкту через публічні акції. Зокрема, вимога ухвалити Проєкт закону звучала на Марші рівності-2024[8], а у червні 2024 року у Києві відкрили “Укриття від нетерпимості”, аби привернути увагу до досі не прийнятого законопроєкту #5488[9].

Одним із найсуттєвіших результатів роботи ГО Gender Stream та інших громадських організацій станом на 2024 рік стало те, що обговорення законопроєкту №5488 активізувалось як всередині країні, так і на рівні міжнародних партнерів.

Про підтримку законопроєкту заявлять представники європейських держав, Ради Європи, Європарламенту, окремі народні депутати та представники Уряду. Чітку позицію щодо необхідності його прийняття висловлює Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець[10]. До адвокації законопроєкту долучаються українські та міжнародні правозахисні організації.

Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк зазначила, що законопроєкти №5488 та №9103 мають бути розглянуті у залі Парламенту до кінця 2024 року[11].

Робота у цьому напрямку триває, і доведеться зробити ще чимало кроків для того, щоб законопроєкт №5488 було не тільки прийнято у другому читанні, але й імплементовано в законодавство України.

Значення

ред.

Наразі законодавство України немає ефективного механізму протидії злочинам, вчиненим з мотивів нетерпимості, особливо за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. За останні два роки утім були спроби правоохоронних органів врахувати ці ознаки при розслідуванні правопорушень, скоєних на грунті гомофобії та трансфобії.

Один із таких прикладів — напад чоловіка на трансгендерну військову Хелен Марк у Львові. Завдяки юридичному супроводу, наданому потерпілій організацією Gender Stream, суд визнав нападника винним у скоєнні злочину на ґрунті ненависті за ознакою трансгендерності. Для цього вироку вперше була застосована стаття 161 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за дискримінацію за відкритим списком ознак[12].

Ще один випадок стосується побиття українського художника Даніеля Скрипника у центрі Києва через сексуальну орієнтацію. За результатами досудового розслідування по цій справі, до суду був надісланий обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення за статтею «хуліганство». Проте, як зазначають в Офісі омбудсмана, "суд врахував, що обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до статті 67 ККУ, є вчинення кримінального правопорушення на ґрунті статевої належності"[13].

Натомість законопроєкт № 5488 встановлює чітку та справедливу відповідальність за злочини на ґрунті ненависті за різними ознаками, в тому числі й сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Законопроєкт №5488, який вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації, є критично важливим для нашого суспільства. Він не лише захищає права ЛГБТКІ+ людей, які часто стикаються з насильством та дискримінацєю, а й створює правові механізми для захисту всіх вразливих груп населення: етнічних, релігійних груп тощо.

Прийняття цього законопроєкту наблизить українське законодавство до європейських стандартів та стане кроком до створення більш справедливого та безпечного суспільного простору[14].

Ольга Полякова, Gender Stream

Аналітичний центр ЮрФем також вказує, що #5488 має "гендерночутливий характер, сприяє захисту від дискримінаційного ставлення та притягненню до відповідальності тих, хто практикують дискримінаційну поведінку"[15]. Прийняття законопроєкту №5488 є важливою частиною виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом. У межах імплементації положень Рішення Ради ЄС 2008/913/JHA про боротьбу з певними формами та проявами расизму та ксенофобії за допомогою кримінального права ухвалення антидискримінаційного законопроєкту визначено пріоритетним завданням[16][17].

Ухвалення цього законопроєкту — наш прямий обов’язок щодо руху до ЄС. У цьому законопроєкті вже дуже чітко визначається термінологія. А саме є перелік ознак, за якими люди можуть бути відмінними. Це і раса, і колір шкіри, і політичні вподобання, релігійні переконання, статева приналежність, інвалідність, соціальне походження, громадянство, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність тощо[18]. Олена Шуляк, голова партії "Слуга народу"

Крім того, Європейська комісія у звіті про розширення зазначила, що українське законодавство у сфері протидії злочинам на ґрунті нетерпимості не включає ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності[19]. Пункти про важливість прийняття антидискримінаційного законодавства також вказано у ILGA-Europe ERA enlargement report[20] та тіньовому звіті від ILGA-Europe на Report on the implementation of Committee of Ministers Recommendation CM/Rec(2010)5 on measures to combat discrimination on grounds of sexual orientation or gender identity by Council of Europe[21].

Критика

ред.

Одразу після реєстрації законопроєкт №5488 зустрів опір з боку релігійних та консервативних організацій. Основною претензією опонентів законопроєкту стала «неможливість критики ЛГБТ». Наприклад, сайті "Всеукраїнський собор" було опубліковано звернення про "підготовку державного тотального перешкоджання будь-якій просімейній діяльності, яка суперечить ЛГБТ-порядку денному", а також – про закладання основ "для суворого покарання християн та священнослужителів за критику або просто негативне ставлення до ЛГБТ"[22].

17 червня 2021 року на порталі електронних петицій зареєстрували петицію «Про заборону законопроєктів 5109 та 5488 як неконституційних»[23]. Вона набрала 787 підписів з необхідних 25 тисяч.

  1. а б в Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 17 липня 2024.
  2. П’ять чотири вісім вісім. Законопроєкт, який покликаний побороти нетерпимість. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 17 липня 2024.
  3. Урядовий портал, Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 17 липня 2024.
  4. Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому три та за основу два законопроекти. www.rada.gov.ua. Процитовано 17 липня 2024.
  5. Євросоюз не забуває нагадувати українській владі про ЛГБТК питання, що мають бути вирішені в рамках процесу євроінтеграції України. Gays ua (укр.). 2 травня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  6. Gender Stream та Zmina провели стратегічну зустріч на тему 5488 - GENDER STREAM (укр.). 7 травня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  7. а б Маніфест за ефективний захист від дискримінації та нетерпимості в Україні - GENDER STREAM (укр.). 13 травня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  8. У Києві відбувся Марш рівності.
  9. У Києві відкрили інсталяцію, що звертає увагу на законопроєкт щодо боротьби з проявами дискримінації. Wonderzine. 28 червня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  10. Міжнародний день протидії гомофобії, трансфобії та біфобії. ombudsman.gov.ua. Процитовано 17 липня 2024.
  11. Цього року ми точно побачимо законопроєкт про боротьбу з дискримінацією у сесійній залі – нардепка Олена Шуляк ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 17 травня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  12. Чоловіка, який напав на трансгендерну військову Хелен Марк, визнали винним у скоєнні злочину на ґрунті ненависті ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 1 листопада 2023. Процитовано 17 липня 2024.
  13. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Справа про напад на художника Даніеля Скрипника: при ухваленні вироку суд врахував мотив нетерпимості. ombudsman.gov.ua. Процитовано 17 липня 2024.
  14. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 17 липня 2024.
  15. Висновок ЮрФем про Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації (PDF).
  16. Council Framework Decision 2008/913/JHA of 28 November 2008 on combating certain forms and expressions of racism and xenophobia by means of criminal law (англ.), 28 листопада 2008, процитовано 17 липня 2024
  17. Framework Decision on combating certain forms and expressions of racism and xenophobia by means of criminal law | EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 17 липня 2024.
  18. Ухвалення законопроєкту № 5488 — наше пряме зобовʼязання перед ЄС — Олена Шуляк. Громадське радіо (укр.). 31 травня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  19. Ukraine’s path towards EU accession - European Commission. eu-solidarity-ukraine.ec.europa.eu (англ.). Процитовано 17 липня 2024.
  20. EU Enlargement Review 2024 | ILGA-Europe (брит.). 25 квітня 2024. Процитовано 17 липня 2024.
  21. Recommendation CM/Rec(2010)5 of the Committee of Ministers to member states on measures to combat discrimination on grounds of sexual orientation or gender identity - Sexual Orientation and Gender Identity - www.coe.int. Sexual Orientation and Gender Identity (брит.). Процитовано 17 липня 2024.
  22. Християни виступають проти законопроєкту №5488, що вводить штрафи та до 8 років тюрми за критику чи негативне ставлення до ЛrБТ. sobor.com.ua. Процитовано 17 липня 2024.
  23. Петиція про заборону законопроектів 5109 та 5488 як неконституційних.