Збіжність послідовності
{
(
1
+
1
n
)
n
}
,
n
≥
1
{\displaystyle \left\{\left(1+{\frac {1}{n}}\right)^{n}\right\},n\geq 1}
. Число e.
ред.
Нехай
∀
n
≥
1
:
a
n
=
(
1
+
1
n
)
n
,
b
n
=
(
1
+
1
n
)
n
+
1
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ a_{n}=\left(1+{\frac {1}{n}}\right)^{n},b_{n}=\left(1+{\frac {1}{n}}\right)^{n+1}}
.
Теорема .
Виконуються такі твердження:
∀
n
≥
1
:
a
n
<
b
n
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ a_{n}<b_{n}}
;
послідовність
a
n
{\displaystyle a_{n}}
строго зростає;
послідовність
b
n
{\displaystyle b_{n}}
строго спадає;
a
n
{\displaystyle a_{n}}
збіжна.
Доведемо останнє твердження.
Із перших трьох тверджень слідує:
∀
n
≥
1
:
a
1
<
a
n
<
b
n
<
b
1
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ a_{1}<a_{n}<b_{n}<b_{1}}
,
отже
∀
n
≥
1
:
a
n
∈
(
a
1
,
b
1
)
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ a_{n}\in (a_{1},b_{1})}
,
тобто
a
n
{\displaystyle a_{n}}
- обмежена, також вона монотонна, отже, за теоремою Веєрштраса про збіжність монотонної послідовності,
a
n
{\displaystyle a_{n}}
збігається.
Границя послідовності
∀
n
≥
1
:
a
n
=
(
1
+
1
n
)
n
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ a_{n}=\left(1+{\frac {1}{n}}\right)^{n}}
позначається символом е .
e
≈
2.71
{\displaystyle e\approx 2.71}
TODO: написати доведення перших 3 пунктів!!!
Теореми Ферма, Ролля, Лагранжа
ред.
Теорема Ферма.
Нехай
f
:
(
a
,
b
)
→
R
,
x
0
∈
(
a
,
b
)
,
f
(
x
0
)
=
max
x
∈
[
a
;
b
]
f
(
x
)
{\displaystyle f:\ (a,b)\to R,\ x_{0}\in (a,b),\ f(x_{0})=\max _{x\in [a;b]}f(x)}
abo
f
(
x
0
)
=
min
x
∈
[
a
;
b
]
f
(
x
)
{\displaystyle f(x_{0})=\min _{x\in [a;b]}f(x)}
i
∃
f
′
(
x
0
)
{\displaystyle \exists f'(x_{0})}
.
Тоді обов'язково
f
′
(
x
0
)
=
0
{\displaystyle f'(x0)=0}
.
Доведення
Доведення для випадку, коли
f
(
x
0
)
=
max
f
(
x
)
{\displaystyle f(x_{0})=\max f(x)}
.
При
x
∈
(
a
,
b
)
,
x
<
x
0
:
f
(
x
)
≤
f
(
x
0
)
{\displaystyle x\in (a,b),\ x<x_{0}:\ f(x)\leq f(x_{0})}
, тому
f
(
x
)
−
f
(
x
0
)
≤
0
,
x
−
x
0
<
0
⇒
{\displaystyle f(x)-f(x_{0})\leq 0,\ x-x_{0}<0\ \Rightarrow }
за означенням похідної і теоремою про зв'язок звичайної і односторонньої границі:
f
′
(
x
0
)
=
lim
x
→
x
0
−
0
f
(
x
)
−
f
(
x
0
)
x
−
x
0
≥
0
{\displaystyle f'(x_{0})=\lim _{x\to x_{0}-0}{\frac {f(x)-f(x_{0})}{x-x_{0}}}\geq 0}
При
x
∈
(
a
,
b
)
,
x
>
x
0
:
f
(
x
)
≥
f
(
x
0
)
{\displaystyle x\in (a,b),\ x>x_{0}:\ f(x)\geq f(x_{0})}
, тому
f
(
x
)
−
f
(
x
0
)
≥
0
,
x
−
x
0
>
0
⇒
{\displaystyle f(x)-f(x_{0})\geq 0,\ x-x_{0}>0\ \Rightarrow }
за означенням похідної і теоремою про зв'язок звичайної і односторонньої границі:
f
′
(
x
0
)
=
lim
x
→
x
0
+
0
f
(
x
)
−
f
(
x
0
)
x
−
x
0
≤
0
{\displaystyle f'(x_{0})=\lim _{x\to x_{0}+0}{\frac {f(x)-f(x_{0})}{x-x_{0}}}\leq 0}
Тому:
{
f
′
(
x
0
)
≥
0
f
′
(
x
0
)
≤
0
⇒
f
′
(
x
0
)
=
0
{\displaystyle {\begin{cases}f'(x_{0})\geq 0\\f'(x_{0})\leq 0\end{cases}}\Rightarrow f'(x_{0})=0}
Теорема Ролля.
Нехай
f
:
(
a
,
b
)
→
R
{\displaystyle f:\ (a,b)\to R}
і задовольняє:
1.
f
∈
C
(
[
a
,
b
]
)
{\displaystyle f\in C([a,b])}
2.
∀
x
∈
(
a
,
b
)
∃
f
′
(
x
)
{\displaystyle \forall x\in (a,b)\ \ \exists f'(x)}
3. f(a) = f(b)
Тоді
∃
c
∈
(
a
,
b
)
:
f
′
(
c
)
=
0
{\displaystyle \exists c\in (a,b):\ f'(c)=0}
.
Доведення
Можливі 2 випадки:
Якщо f - стала на [a,b], тобто
∀
x
∈
[
a
,
b
]
:
f
(
x
)
=
f
(
a
)
{\displaystyle \forall x\in [a,b]:\ f(x)=f(a)}
, то
∀
x
∈
(
a
,
b
)
:
f
′
(
x
)
=
0
⇒
{\displaystyle \forall x\in (a,b):\ f'(x)=0\Rightarrow }
за c можна взяти будь-яку точку з (a;b).
Якщо f - не стала на [a,b]. За умовою 1,
f
∈
C
(
[
a
,
b
]
)
⇒
{\displaystyle f\in C([a,b])\Rightarrow }
за другою теоремою Веєрштраса:
-
∃
x
∗
∈
[
a
,
b
]
:
f
(
x
∗
)
=
min
x
∈
[
a
;
b
]
f
(
x
)
{\displaystyle \exists x_{*}\in [a,b]:\ f(x_{*})=\min _{x\in [a;b]}f(x)}
-
∃
x
∗
∈
[
a
,
b
]
:
f
(
x
∗
)
=
max
x
∈
[
a
;
b
]
f
(
x
)
{\displaystyle \exists x^{*}\in [a,b]:\ f(x^{*})=\max _{x\in [a;b]}f(x)}
Одне із значень
f
(
x
∗
)
,
f
(
x
∗
)
{\displaystyle f(x^{*}),f(x_{*})}
не дорівнює f(a), бо f не стала.
Нехай
f
(
x
∗
)
≠
f
(
a
)
{\displaystyle f(x^{*})\neq f(a)}
, тоді
x
∗
∈
(
a
,
b
)
{\displaystyle x^{*}\in (a,b)}
за умовою 3.
За умовою 2
∃
f
′
(
x
∗
)
{\displaystyle \exists f'(x^{*})}
. Тоді за теоремою Ферма
f
′
(
x
∗
)
=
0
{\displaystyle f'(x^{*})=0}
, отже
c
=
x
∗
{\displaystyle c=x^{*}}
.
Теорема Лагранжа про скінченний приріст.
f
:
(
a
,
b
)
→
R
{\displaystyle f:\ (a,b)\to R}
і задовольняє:
f
∈
C
(
[
a
,
b
]
)
{\displaystyle f\in C([a,b])}
∀
x
∈
[
a
,
b
)
∃
f
′
(
x
)
{\displaystyle \forall x\in [a,b)\ \exists f'(x)}
Тоді
∃
c
∈
(
a
,
b
)
:
f
(
b
)
−
f
(
a
)
=
f
′
(
c
)
⋅
(
b
−
a
)
{\displaystyle \exists c\in (a,b):\ f(b)-f(a)=f'(c)\cdot (b-a)}
.
Доведення
Розглянемо
g
(
x
)
=
f
(
x
)
−
f
(
b
)
−
f
(
a
)
b
−
a
(
x
−
a
)
{\displaystyle g(x)=f(x)-{\frac {f(b)-f(a)}{b-a}}(x-a)}
Порахуємо
g
(
a
)
=
f
(
a
)
;
g
(
b
)
=
f
(
b
)
−
(
f
(
b
)
−
f
(
a
)
)
=
f
(
a
)
{\displaystyle g(a)=f(a);\ g(b)=f(b)-(f(b)-f(a))=f(a)}
Тобто g(b) = g(a) – значення на кінцях функції співпадають.
Також
∀
x
∈
(
a
;
b
)
∃
g
′
(
x
)
=
f
′
(
x
)
−
f
(
b
)
−
f
(
a
)
b
−
a
(
1
)
{\displaystyle \forall x\in (a;b)\ \exists g'(x)=f'(x)-{\frac {f(b)-f(a)}{b-a}}\qquad \qquad \qquad \qquad (1)}
Отже, виконуються умови теореми Ролля для g. За теоремою Ролля,
∃
c
∈
(
a
;
b
)
{\displaystyle \exists c\in (a;b)}
, таке що g'(c) = 0, тобто внаслідок (1):
f
′
(
c
)
−
f
(
b
)
−
f
(
a
)
b
−
a
=
0
⇔
f
′
(
c
)
⋅
(
b
−
a
)
=
f
(
b
)
−
f
(
a
)
{\displaystyle f'(c)-{\frac {f(b)-f(a)}{b-a}}=0\Leftrightarrow f'(c)\cdot (b-a)=f(b)-f(a)}
Визначений інтеграл. Теорема Ньютона-Лейбніца. Застосування визначеного інтегралу до обчислення довжин, площ, об’ємів.
ред.
Визначений інтеграл. Теорема Ньютона-Лейбніца.
ред.
Нехай функція
y
=
f
(
x
)
{\displaystyle y=f(x)}
визначена на відрізку [a;b]. Розіб'ємо цей відрізок на
n
{\displaystyle n}
довільних частин точками:
a
=
x
0
<
x
1
<
x
2
<
.
.
.
<
x
n
=
b
{\displaystyle a=x_{0}<x_{1}<x_{2}<...<x_{n}=b}
.
На кожному частинному відрізку
[
x
i
−
1
;
x
i
]
{\displaystyle [x_{i-1};x_{i}]}
,
i
=
1
,
2
,
.
.
.
,
n
{\displaystyle i=1,2,...,n}
, візьмемо довільну точку
ξ
i
∈
[
x
i
−
1
;
x
i
]
{\displaystyle \xi _{i}\in [x_{i-1};x_{i}]}
і побудуємо суму
∑
i
=
1
n
f
(
ξ
i
)
Δ
x
i
{\displaystyle \sum \limits _{i=1}^{n}f(\xi _{i})\Delta x_{i}}
(1)
Ця сума називається інтегральною сумою функції
f
(
x
)
{\displaystyle f(x)}
.
Позначимо через
λ
{\displaystyle \lambda }
довжину найбільшого частинного відрізка розбиття і назвемо його діаметром цього розбиття:
λ
=
max
1
⩽
i
⩽
n
Δ
x
i
{\displaystyle \lambda =\max \limits _{1\leqslant i\leqslant n}\Delta x_{i}}
Якщо існує скінченна границя інтегральної суми (1) при
λ
→
0
{\displaystyle \lambda \rightarrow 0}
, яка не залежить ні від розбиття, ні від вибору точок
ξ
i
{\displaystyle \xi _{i}}
, то ця границя називається інтегралом Рімана (або визначеним інтегралом ) функції
f
(
x
)
{\displaystyle f(x)}
на відрізку
[
a
;
b
]
{\displaystyle [a;b]}
і позначається символом
∫
a
b
f
(
x
)
d
x
{\displaystyle \int \limits _{a}^{b}f(x)dx}
. Отже, згідно з означенням,
∫
a
b
f
(
x
)
d
x
=
lim
λ
→
0
∑
i
=
1
n
f
(
ξ
i
)
Δ
x
i
{\displaystyle \int \limits _{a}^{b}f(x)dx=\lim \limits _{\lambda \rightarrow 0}\sum \limits _{i=1}^{n}f(\xi _{i})\Delta x_{i}}
Позначення:
f
∈
R
(
[
a
;
b
]
)
{\displaystyle f\in R([a;b])}
означає, що
f
{\displaystyle f}
інтегрована за Ріманом по відрізку [a;b].
Теорема Ньютона-Лейбніца
Нехай
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
є якою-небудь первісною від неперервної функції
f
(
x
)
,
x
∈
[
a
;
b
]
{\displaystyle f(x),x\in [a;b]}
, тоді:
∫
a
b
f
(
x
)
d
x
=
F
(
b
)
−
F
(
a
)
{\displaystyle \int \limits _{a}^{b}f(x)\,dx=F(b)-F(a)}
.
Ця формула називається формулою Ньютона-Лейбніца, або основною формулою інтегрального числення .
Доведення
1. Зафіксуємо розбиття [a,b] λ = {x0 , x1 , ..., xn }. За умовою 2 для всіх 0 ≥ k ≥ n-1 до F(x) на відрізку [xk ; xk+1 ] застосувати теорему Лагранжа:
∃
ξ
k
∈
(
x
k
,
x
k
+
1
)
:
,
F
(
x
k
+
1
)
−
F
(
x
k
)
=
F
′
(
ξ
k
)
(
x
k
+
1
−
x
k
)
=
f
(
ξ
k
)
△
x
k
{\displaystyle \exists \xi _{k}\in (x_{k},x_{k+1}):,\ F(x_{k+1})-F(x_{k})=F'(\xi _{k})(x_{k+1}-x_{k})=f(\xi _{k})\triangle x_{k}}
. Тепер інтегральна сума:
S
(
f
,
λ
,
ξ
k
)
=
∑
k
=
0
n
−
1
f
(
ξ
k
)
△
x
k
=
∑
k
=
0
n
−
1
(
F
(
x
k
+
1
)
−
F
(
x
k
)
)
=
F
(
x
1
)
−
F
(
x
0
)
+
F
(
x
2
)
−
F
(
x
1
)
+
⋯
+
F
(
x
n
)
−
F
(
x
n
−
1
)
=
−
F
(
x
0
)
+
F
(
x
n
)
=
F
(
x
n
)
−
F
(
x
0
)
=
F
(
b
)
−
F
(
a
)
{\displaystyle S(f,\lambda ,{\xi _{k}})=\sum _{k=0}^{n-1}f(\xi _{k})\triangle x_{k}=\sum _{k=0}^{n-1}(F(x_{k+1})-F(x_{k}))=F(x_{1})-F(x_{0})+F(x_{2})-F(x_{1})+\dots +F(x_{n})-F(x_{n-1})=-F(x_{0})+F(x_{n})=F(x_{n})-F(x_{0})=F(b)-F(a)}
2. Внаслідок умови 1 зафіксуємо послідовність розбиттів
λ
n
:
n
≥
1
{\displaystyle \lambda _{n}:\,n\geq 1}
таку, що |λ| → 0, n → ∞. Для всіх n≥1 виберемо набір точок {ξk (n)} способом, вказаним в п.1. За теоремою про послідовність інтегральних сум:
lim
n
→
∞
S
(
f
,
λ
,
ξ
k
(
n
)
)
=
∫
a
b
f
(
x
)
d
x
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }S(f,\lambda ,{\xi _{k}(n)})=\int \limits _{a}^{b}f(x)\,dx}
, але внаслідок п.1
∀
n
≥
1
,
S
(
f
,
λ
,
ξ
k
(
n
)
)
=
F
(
b
)
−
F
(
a
)
{\displaystyle \forall n\geq 1,\ S(f,\lambda ,{\xi _{k}(n)})=F(b)-F(a)}
, тому
∫
a
b
f
(
x
)
d
x
=
F
(
b
)
−
F
(
a
)
{\displaystyle \int \limits _{a}^{b}f(x)\,dx=F(b)-F(a)}
.
Застосування визначеного інтегралу до обчислення довжин, площ, об’ємів.
ред.
1. Площа криволінійної трапеції. Якщо
f
:
[
a
;
b
]
→
R
{\displaystyle f:[a;b]\rightarrow R}
- невід'ємна і неперервна на [a;b] функція, то площа криволінійної трапеції
M
=
{
(
x
,
y
)
|
a
⩽
x
⩽
b
,
0
⩽
y
⩽
f
(
x
)
}
{\displaystyle M=\{(x,y)|a\leqslant x\leqslant b,0\leqslant y\leqslant f(x)\}}
обчислюється за формулою
S
(
M
)
=
∫
a
b
f
(
x
)
d
x
{\displaystyle S(M)=\int \limits _{a}^{b}f(x)dx}
.
2. Довжина дуги кривої. Якщо
f
∈
C
(
[
a
;
b
]
)
{\displaystyle f\in C([a;b])}
, то довжина кривої
Γ
=
{
(
x
,
f
(
x
)
)
|
a
⩽
x
⩽
b
)
}
{\displaystyle \Gamma =\{(x,f(x))|a\leqslant x\leqslant b)\}}
обчислюється за формулою
l
(
Γ
)
=
∫
a
b
1
+
(
f
′
(
x
)
)
2
d
x
{\displaystyle l(\Gamma )=\int \limits _{a}^{b}{\sqrt {1+(f'(x))^{2}}}dx}
5. Об'єм тіла обертання. Нехай
f
:
[
a
;
b
]
→
R
{\displaystyle f:[a;b]\rightarrow R}
- невід'ємна і неперервна на [a;b] функція. Тоді об'єм тіла Т, утвореного обертанням навколо осі
O
x
{\displaystyle Ox}
криволінійної трапеції
{
(
x
,
y
)
|
a
⩽
x
⩽
b
,
0
⩽
y
⩽
f
(
x
)
)
}
{\displaystyle \{(x,y)|a\leqslant x\leqslant b,0\leqslant y\leqslant f(x))\}}
, обчислюється за формулою
V
(
T
)
=
π
∫
a
b
f
2
(
x
)
d
x
{\displaystyle V(T)=\pi \int \limits _{a}^{b}f^{2}(x)dx}
6. Площа поверхні обертання. Площа поверхні Р, утвореної обертанням навколо осі
O
x
{\displaystyle Ox}
кривої
{
(
x
,
f
(
x
)
)
|
a
⩽
x
⩽
b
)
}
{\displaystyle \{(x,f(x))|a\leqslant x\leqslant b)\}}
обчислюється за формулою
S
(
P
)
=
2
π
∫
a
b
f
(
x
)
1
+
(
f
′
(
x
)
)
2
d
x
{\displaystyle S(P)=2\pi \int \limits _{a}^{b}f(x){\sqrt {1+(f'(x))^{2}}}dx}
Числові ряди. Необхідна умова збіжності числового ряду. Гармонійний ряд. Ознаки порівняння збіжності додатних числових рядів. Ознаки Коші і Д’Аламбера збіжності додатних числових рядів.
ред.
Числові ряди. Необхідна умова збіжності числового ряду. Гармонійний ряд (α = 1).
ред.
Нехай
{
a
n
:
n
≥
1
}
{\displaystyle \{a_{n}:n\geq 1\}}
- фіксована числова послідовність.
Числовим рядом називається формальна сума
∑
n
=
1
∞
a
n
=
a
1
+
a
2
+
⋯
+
a
n
+
…
(
1
)
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }a_{n}=a_{1}+a_{2}+\dots +a_{n}+\dots \qquad \qquad \qquad \qquad (1)}
При цьому число
a
n
{\displaystyle a_{n}}
називається n-тим членом ряду (1).
S
n
=
∑
k
=
1
n
a
k
=
a
1
+
a
2
+
⋯
+
a
n
{\displaystyle S_{n}=\sum _{k=1}^{n}a_{k}=a_{1}+a_{2}+\dots +a_{n}}
називається n-тою частковою сумою ряду (1).
Якщо існує скінченна
lim
n
→
∞
S
n
=
S
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }S_{n}=S}
, то ряд (1) називається збіжним до числа S, а S називається сумою ряду .
Якщо
lim
n
→
∞
S
n
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }S_{n}}
не існує або нескінченна, то ряд називається розбіжним .
Необхідна умова збіжності числового ряду.
Перша необхідна умова:
якщо
∑
n
=
1
∞
a
n
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }a_{n}}
збігається, то
a
n
→
0
,
n
→
∞
{\displaystyle a_{n}\to 0,n\to \infty }
.
Доведення. Нехай ряд збігається до S, тобто існує
lim
n
→
∞
S
n
=
S
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }S_{n}=S}
.
∀
n
≥
2
:
a
n
=
S
n
−
S
n
−
1
→
S
−
S
=
0
,
n
→
∞
{\displaystyle \forall n\geq 2:\ a_{n}=S_{n}-S_{n-1}\to S-S=0,n\to \infty }
.
Зауваження. З першої необхідної умови випливає, що якщо
a
n
↛
0
{\displaystyle a_{n}\not \to 0}
, то ряд
∑
n
=
1
∞
a
n
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }a_{n}}
розбігається.
Якщо
a
n
→
0
{\displaystyle a_{n}\to 0}
, то треба досліджувати далі.
Друга необхідна умова:
Якщо
∑
n
=
1
∞
a
n
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }a_{n}}
збігається, то
S
2
n
−
S
n
→
0
,
n
→
∞
{\displaystyle S_{2n}-S_{n}\to 0,n\to \infty }
.
Доведення. Нехай ряд збігається до S, тобто існує
lim
n
→
∞
S
n
=
S
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }S_{n}=S}
, тоді
S
2
n
−
S
n
→
S
−
S
→
0
,
n
→
∞
{\displaystyle S_{2n}-Sn\to S-S\to 0,n\to \infty }
Гармонійний ряд
∑
n
=
1
∞
1
n
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }{\frac {1}{n}}}
.
Доведемо, що він розбігається.
Перевіримо другу необхідну умову:
S
2
n
−
S
n
=
(
1
+
1
2
+
1
3
+
⋯
+
1
n
+
1
n
+
1
+
⋯
+
1
2
n
)
−
(
1
+
1
2
+
1
3
+
⋯
+
1
n
)
=
1
n
+
1
+
1
n
+
2
+
⋯
+
1
2
n
≥
n
⋅
1
2
n
=
1
2
{\displaystyle S_{2n}-S_{n}=(1+{\frac {1}{2}}+{\frac {1}{3}}+\dots +{\frac {1}{n}}+{\frac {1}{n+1}}+\dots +{\frac {1}{2n}})-(1+{\frac {1}{2}}+{\frac {1}{3}}+\dots +{\frac {1}{n}})={\frac {1}{n+1}}+{\frac {1}{n+2}}+\dots +{\frac {1}{2n}}\geq n\cdot {\frac {1}{2n}}={\frac {1}{2}}}
.
Тобто
∀
n
≥
1
:
S
2
n
−
S
n
≥
1
2
⇒
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ S_{2n}-S_{n}\geq {\frac {1}{2}}\Rightarrow }
за теоремою про нерівності для границь
lim
n
→
∞
(
S
2
n
−
S
n
)
≠
0
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }(S_{2n}-S_{n})\neq 0}
, друга необхідна умова не виконується, отже, гармонійний ряд розбіжний.
Ознаки порівняння збіжності знакододатних числових рядів.
ред.
Нехай для всіх n>=1: 0<=an<=bn. Тоді:
1. Якщо Сума(n=1..нескінченність)(bn) збігається, то і Сума(n=1..нескінченність)(аn) теж збігається.
2. Якщо Сума(n=1..нескінченність)(аn) розбігається, то Сума(n=1..нескінченність)(bn) теж розбігається.
Доведення
Доведення випливає з критерія збіжності, бо для всіх n>=1: (S_n)^a = a1+a2+...+an... i (S_n)^b = b1+b2+...+bn... Для цих сум виконується:
(S_n)^a <= (S_n)^b (обмеженість). ДОВЕДЕНО.
ДРУГА ОЗНАКА ЗБІЖНОСТІ.
Нехай для всіх n>=1: an>0 і bn>0. Існує lim(n->нескінченність)(an/bn)=L є (0;нескінченність).
Тоді поведінка рядів Сума(n=1..нескінченність)(аn) і Сума(n=1..нескінченність)(bn) однакова.
Для доведення використовуємо ЛЕМУ :
Нехай для всіх n>=1: cn>0, ряд Сума(n=1..нескінченність)(сn) - збіжний, d_n (n>=1) - послідовність, така що існує alpha>0: 0<=d_n<=alpha. Тоді ряд Сума(n=1..нескінченність)(dn*cn) - збігається.
ДОВЕДЕННЯ ЛЕМИ.
Для всіх n>=1: Сума(k=1..n)(dk*ck) <= Сума(k=1..n)(L*ck) = L*Сума(k=1..n)(ck) (1).
Оскільки Сума(k=1..n)(ck) збігається, то за критерієм збіжності: {Сума(k=1..n)(ck): n>=1} - обмежений. Тоді з (1)
{Сума(k=1..n)(dk*ck): n>=1} - обмежений. За критерієм збіжності, Сума(n=1..нескінченність)(dn*cn) збігається. ДОВЕДЕНО.
ДОВЕДЕННЯ ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ.
1. Нехай Сума(n=1..нескінченність)(bn) збігається. Доведемо, що і Сума(n=1..нескінченність)(аn) теж збігається.
Оскількі існує lim(n->нескінченність)(an/bn)=L, то послідовність an/bn обмежена. Тобто існує с>0, таке що для будь-якого n>=1: 0<=an/bn<=c.
ak/bk, k>=1 - задовольняє умову леми: ряд Сума(n=1..нескінченність)(bn) - збіжний. Отже:
Сума(n=1..нескінченність)(an)=Сума(n=1..нескінченність)(an/bn)*bn - збіжний (за лемою).
2. Нехай Сума(n=1..нескінченність)(bn) розбігається. Доведемо, що і Сума(n=1..нескінченність)(аn) теж розбігається.
Від супротивного . Припустимо, що Сума(n=1..нескінченність)(аn) збіжний. lim(n->нескінченність)(an/bn)=L - з умови.
L є (0;нескінченність) => існує lim(n->нескінченність)(bn/an)=1/L => {bn/an: n>=1} - обмежений, а отже, задовольняє умову леми. Тому ряд Сума(n=1..нескінченність)(bn)=Сума(n=1..нескінченність)(bn/аn)*an - теж збіжний за лемою. Протиріччя. ДОВЕДЕНО.
Ознаки Коші і Д’Аламбера збіжності знакододатніх числових рядів.
ред.
Теорема. Ознака Коші
Якщо для ряду з додатними членами
u
1
+
u
2
+
⋯
+
u
n
+
⋯
{\displaystyle u_{1}+u_{2}+\cdots +u_{n}+\cdots }
існує границя
lim
n
→
∞
u
n
n
=
l
{\displaystyle \lim \limits _{n\rightarrow \infty }{\sqrt[{n}]{u_{n}}}=l}
, то:
ряд збіжний при
l
<
1
{\displaystyle l<1}
ряд розбіжний при
l
>
1
{\displaystyle l>1}
Доведення
1).p<1, зафіксуємо r, таке що p<r<1. Оскільки lim_(n->oo) sqrt^n(an) = p, то існує номер n0 для всіх n>=n0 : sqrt^n(an)<r, тобто an < r^n , n>=n0. Ряд sum_(n=n0...oo)r^n - збіжний як геометричний ряд |r|<1. звідси за 1 ознакою порівняння: sum_(n=n0...oo)an - збіжний, а отже і ряд sum_(n=1...oo)an - збіжний, оскільки хвіст ряду збігається.
2).p>1. lam_(n->oo) sqrt^n(an) = p > 1. Отже існує n0 для всіх n>=n0: sqrt^n(an)>=1 , тобто an>=1,n>=n0, тоді an !->0, n->oo, а отже ряд sum_(n=1...oo)an - розбіжний.
3).p=1. Наведемо приклад ряду що розбігається: sum_(n=1...oo) 1 - розбіжний, бо 1!->0, n->oo:
lim_(n->oo)sqrt^n(an) = lim_(n->oo)sqrt^n(1) = 1 = p.
Наведемо приклад збіжного ряду: sum_(n=1...oo) (1/n^2) - збіжний, як узагальнений гармонійний ряд з alpha > 1, але lim_(n->oo)sqrt^n(an) = lim_(n->oo)sqrt^n((1/n^2)) = lim_(n->oo)1/(sqrt^n(n))^2 = 1 = p.
Теорема. Ознака Д'Аламбера
Якщо для ряду з додатними членами
u
1
+
u
2
+
⋯
+
u
n
+
⋯
{\displaystyle u_{1}+u_{2}+\cdots +u_{n}+\cdots }
існує границя
lim
n
→
∞
u
n
+
1
u
n
=
l
{\displaystyle \lim \limits _{n\rightarrow \infty }{\frac {u_{n+1}}{u_{n}}}=l}
, то:
ряд збіжний при
l
<
1
{\displaystyle l<1}
ряд розбіжний при
l
>
1
{\displaystyle l>1}
Зауваження 1. Якщо l=1, то ряд може бути як збіжним, так і розбіжним. У цьому випадку ряд треба дослідити за допомогою інших ознак.
Розклад функцій в ряд Тейлора, основні розклади.
ред.
Ряд Тейлора
f
:
(
x
0
−
r
;
x
0
+
r
)
→
R
{\displaystyle f:\ (x_{0}-r;\ x_{0}+r)\to R}
, f - нескінченно диференційовна на
(
x
0
−
r
;
x
0
+
r
)
{\displaystyle (x_{0}-r;\ x_{0}+r)}
.
Степеневий ряд
f
(
x
0
)
+
f
′
(
x
0
)
1
!
(
x
−
x
0
)
+
f
″
(
x
0
)
2
!
(
x
−
x
0
)
2
+
⋯
+
f
(
n
)
(
x
0
)
n
!
(
x
−
x
0
)
n
+
⋯
=
∑
n
=
0
∞
f
(
n
)
(
x
0
)
n
!
(
x
−
x
0
)
n
{\displaystyle f(x_{0})+{\frac {f'(x_{0})}{1!}}(x-x_{0})+{\frac {f''(x_{0})}{2!}}(x-x_{0})^{2}+\dots +{\frac {f^{(n)}(x_{0})}{n!}}(x-x_{0})^{n}+\dots =\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {f^{(n)}(x_{0})}{n!}}(x-x_{0})^{n}}
(1)
називається рядом Тейлора для функції f в околі точки
x
0
{\displaystyle x_{0}}
.
Теорема 1. Нехай
∃
c
>
0
,
∀
n
≥
0
,
∀
x
∈
(
x
0
−
R
;
x
0
+
R
)
{\displaystyle \exists c>0,\ \forall n\geq 0,\ \forall x\in (x_{0}-R;\ x_{0}+R)}
справджується
|
f
(
n
)
(
x
)
|
≤
c
n
{\displaystyle |f^{(n)}(x)|\leq c^{n}}
.
Тоді
∀
x
∈
(
x
0
−
R
;
x
0
+
R
)
:
f
(
x
)
=
∑
n
=
0
∞
f
(
n
)
(
x
0
)
n
!
(
x
−
x
0
)
n
{\displaystyle \forall x\in (x_{0}-R;\ x_{0}+R):\ f(x)=\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {f^{(n)}(x_{0})}{n!}}(x-x_{0})^{n}}
Теорема 2 . Степеневий ряд з R > 0 завжди є рядом Тейлора для своєї суми.
Наслідок. Для того, щоб розкласти функцію в ряд Тейлора, досить отримати розклад в будь-який степеневий ряд.
Таблиця розкладів у ряд Тейлора для деяких функцій в околі 0.
1.
e
x
=
1
+
x
+
x
2
2
!
+
x
3
3
!
+
⋯
+
x
n
n
!
+
⋯
=
∑
n
=
0
∞
x
n
n
!
,
x
∈
R
{\displaystyle e^{x}=1+x+{\frac {x^{2}}{2!}}+{\frac {x^{3}}{3!}}+\dots +{\frac {x^{n}}{n!}}+\dots =\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {x^{n}}{n!}},\ x\in R}
2.
sin
x
=
x
−
x
3
3
!
+
x
5
5
!
−
⋯
+
(
−
1
)
n
x
2
n
+
1
(
2
n
+
1
)
!
+
⋯
=
∑
n
=
0
∞
(
−
1
)
n
x
2
n
+
1
(
2
n
+
1
)
!
,
x
∈
R
{\displaystyle \sin x=x-{\frac {x^{3}}{3!}}+{\frac {x^{5}}{5!}}-\dots +(-1)^{n}{\frac {x^{2n+1}}{(2n+1)!}}+\dots =\sum _{n=0}^{\infty }(-1)^{n}{\frac {x^{2n+1}}{(2n+1)!}},\ x\in R}
3.
cos
x
=
1
−
x
2
2
!
+
x
4
4
!
−
⋯
+
(
−
1
)
n
x
2
n
(
2
n
)
!
+
⋯
=
∑
n
=
0
∞
(
−
1
)
n
x
2
n
(
2
n
)
!
,
x
∈
R
{\displaystyle \cos x=1-{\frac {x^{2}}{2!}}+{\frac {x^{4}}{4!}}-\dots +(-1)^{n}{\frac {x^{2n}}{(2n)!}}+\dots =\sum _{n=0}^{\infty }(-1)^{n}{\frac {x^{2n}}{(2n)!}},\ x\in R}
4.
1
1
−
x
=
1
+
x
+
x
2
+
⋯
+
x
n
+
⋯
=
∑
n
=
0
∞
x
n
,
x
∈
(
−
1
;
1
)
{\displaystyle {\frac {1}{1-x}}=1+x+x^{2}+\dots +x^{n}+\dots =\sum _{n=0}^{\infty }x^{n},\ x\in (-1;1)}
5. Біноміальний розклад
∀
α
∈
R
,
α
{\displaystyle \forall \alpha \in R,\alpha }
- фіксоване:
(
1
+
x
)
α
=
1
+
∑
n
=
0
∞
α
(
α
−
1
)
⋅
⋯
⋅
(
α
−
n
+
1
)
n
!
x
n
,
x
∈
(
−
1
;
1
)
{\displaystyle (1+x)^{\alpha }=1+\sum _{n=0}^{\infty }{\frac {\alpha (\alpha -1)\cdot \dots \cdot (\alpha -n+1)}{n!}}x^{n},\ x\in (-1;1)}
6.
ln
(
1
+
x
)
=
x
−
x
2
2
+
x
3
3
−
⋯
+
(
−
1
)
n
+
1
x
n
n
+
⋯
=
∑
n
=
0
∞
(
−
1
)
n
+
1
x
n
n
,
x
∈
(
−
1
;
1
]
{\displaystyle \ln(1+x)=x-{\frac {x^{2}}{2}}+{\frac {x^{3}}{3}}-\dots +(-1)^{n+1}{\frac {x^{n}}{n}}+\dots =\sum _{n=0}^{\infty }(-1)^{n+1}{\frac {x^{n}}{n}},\ x\in (-1;1]}
Алгоритм розкладу в ряд Тейлора
ред.
Для розкладу функціїї
f
(
x
)
{\displaystyle f(x)}
в ряд Тейлора (Маклорена) (1) потрібно:
знайти похідні
f
′
(
x
)
,
f
″
(
x
)
,
.
.
.
,
f
(
n
)
(
x
)
,
{\displaystyle f'(x),f''(x),...,f^{(n)}(x),}
обчислити значення похідних в точці
x
0
=
0
{\displaystyle x_{0}=0}
записати ряд (1) для заданої функції і знайти його інтервал збіжності
знайти інтервал (-R; R), в якому залишковий член ряду Маклорена Rn (x)->0 при n->
∞
{\displaystyle \infty }
. Якщо такого інтервалу не існує, то в ньому функція
f
(
x
)
{\displaystyle f(x)}
і сума ряду Маклорена збігаються.
Поняття тригонометричного ряду, розклад функцій в ряд Фур’є.Диференціювання та інтегрування рядів Фур'є.
ред.
Поняття тригонометричного ряду, розклад функцій в ряд Фур’є.
ред.
l > 0 – фіксоване.
Послідовність функцій
1
,
cos
(
π
x
l
)
,
sin
(
π
x
l
)
,
cos
(
2
π
x
l
)
,
sin
(
2
π
x
l
)
,
…
,
cos
(
π
n
x
l
)
,
sin
(
π
n
x
l
)
{\displaystyle 1,\ \cos({\frac {\pi x}{l}}),\ \sin({\frac {\pi x}{l}}),\ \cos({\frac {2\pi x}{l}}),\ \sin({\frac {2\pi x}{l}}),\ \dots ,\ \cos({\frac {\pi nx}{l}}),\ \sin({\frac {\pi nx}{l}})}
називається основною тригонометричною системою на [–l; l].
Нехай
f
:
R
→
R
,
2
l
{\displaystyle f:\ R\to R,2l}
– періодична інтегрована за Ріманом функція по відрізку [–l; l].
Числа
a
0
=
1
l
∫
−
l
l
f
(
x
)
d
x
,
a
n
=
1
l
∫
−
l
l
f
(
x
)
cos
(
π
n
x
l
)
d
x
,
b
n
=
1
l
∫
−
l
l
f
(
x
)
sin
(
π
n
x
l
)
d
x
,
n
≥
1
{\displaystyle a_{0}={\frac {1}{l}}\int _{-l}^{l}f(x)dx,\ a_{n}={\frac {1}{l}}\int _{-l}^{l}f(x)\cos({\frac {\pi nx}{l}})dx,\ b_{n}={\frac {1}{l}}\int _{-l}^{l}f(x)\sin({\frac {\pi nx}{l}})dx,\ n\geq 1}
називаються коефіцієнтами Фур'є для функції f, а ряд
a
0
2
+
∑
n
=
1
∞
(
a
n
cos
(
π
n
x
l
)
+
b
n
sin
(
π
n
x
l
)
)
{\displaystyle {\frac {a_{0}}{2}}+\sum _{n=1}^{\infty }(a_{n}\cos({\frac {\pi nx}{l}})+b_{n}\sin({\frac {\pi nx}{l}}))}
– рядом Фур'є для функції f.
Існують неперевні функції, такі, що відповідний їм ряд Фур'є не збігається до значення функції в жодній точці.
Зауваження : якщо f – парна, то
∀
n
≥
1
:
b
n
=
0
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ b_{n}=0}
якщо f – непарна, то
∀
n
≥
1
:
a
n
=
0
{\displaystyle \forall n\geq 1:\ a_{n}=0}
Властивості ряду Фур'є:
1. Рівність Парсеваля:
a
0
2
2
+
∑
n
=
1
∞
(
a
n
2
+
b
n
2
)
=
1
l
∫
−
l
l
f
2
(
x
)
d
x
{\displaystyle {\frac {a_{0}^{2}}{2}}+\sum _{n=1}^{\infty }(a_{n}^{2}+b_{n}^{2})={\frac {1}{l}}\int _{-l}^{l}f^{2}(x)dx}
2. Ряд Фур'є збігається в середньому квадратичному, тобто якщо
S
n
(
x
)
=
a
0
2
2
∑
k
=
1
k
(
a
k
cos
(
π
k
x
l
)
+
b
k
sin
(
π
k
x
l
)
)
{\displaystyle S_{n}(x)={\frac {a_{0}^{2}}{2}}\sum _{k=1}^{k}(a_{k}\cos({\frac {\pi kx}{l}})+b_{k}\sin({\frac {\pi kx}{l}}))}
, то
lim
n
→
∞
∫
−
l
l
|
f
(
x
)
−
S
n
(
x
)
|
2
d
x
=
0
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }\int _{-l}^{l}|f(x)-S_{n}(x)|^{2}dx=0}
.
3. Поточкова збіжність:
Якщо
f
′
(
x
0
)
{\displaystyle f'(x_{0})}
, то ряд Фур'є в точці
x
0
{\displaystyle x_{0}}
збігається до
f
(
x
0
)
{\displaystyle f(x_{0})}
;
Нехай в точці
x
0
{\displaystyle x_{0}}
існують такі границі:
f
(
x
0
+
0
)
,
f
(
x
0
−
0
)
,
lim
u
→
0
+
0
f
(
x
0
+
u
)
−
f
(
x
0
−
0
)
u
,
lim
u
→
0
−
0
f
(
x
0
+
u
)
−
f
(
x
0
+
0
)
u
{\displaystyle f(x_{0}+0),\ f(x_{0}-0),\ \lim _{u\to 0+0}{\frac {f(x_{0}+u)-f(x_{0}-0)}{u}},\ \lim _{u\to 0-0}{\frac {f(x_{0}+u)-f(x_{0}+0)}{u}}}
. Тоді ряд Фур'є в точці
x
0
{\displaystyle x_{0}}
збігається до
f
(
x
0
+
0
)
+
f
(
x
0
−
0
)
2
{\displaystyle {\frac {f(x_{0}+0)+f(x_{0}-0)}{2}}}
.
4. Рівномірно збіжний на R тригонометричний ряд є рядом Фур'є для своєї суми.
5.
f
∼
a
0
2
+
∑
n
=
1
∞
(
a
n
cos
(
π
n
x
l
)
+
b
n
sin
(
π
n
x
l
)
)
{\displaystyle f\sim {\frac {a_{0}}{2}}+\sum _{n=1}^{\infty }(a_{n}\cos({\frac {\pi nx}{l}})+b_{n}\sin({\frac {\pi nx}{l}}))}
, тоді ряд, отриманий почленним інтегруванням ряду Фур'є, рівномірно збігається на R до такої функції:
∫
0
x
f
(
x
)
d
x
{\displaystyle \int _{0}^{x}f(x)dx}
Теореми про диференціювання та інтегрування рядів Фур'є.
ред.
l>0
Означення. Послідовність функцій 1, cos(Пx/l),sin(Пx/l), cos(2Пx/l),sin(2Пx/l),..., cos(nПx/l),sin(nПx/l)
називається основною тригонометричною с-мою на відрізку [-l,l].
Нехай f:R->R ??? Achtung (-2l)??? - періодична і інтегрована за Ріманом на [-l,l].
Числа:
a0=1/l integral^l_-l f(x)dx
....
an=1/l integral^l_-l f(x)cos(nПx/l)dx, n>=1
bn=1/l integral^l_-l f(x)sin(nПx/l)dx, n>=1
наз. коефіцієнтами Фур"є для f, a ряд a0/2+СУМА^inf_n=1(ancos(nПx/l)+bnsin(nПx/l)) - рядом Фур"є
Влястивості ряду Фур"є.
1. Рівність Парсеваля.
a0/2+СУМА^inf_n=1(an^2+bn^2)=1/l integral^l_-l f^2(x)dx
Пусть f:R -> R -- непрерывно дифференцируемая 2П-периодическая функция. Как мы уже знаем, она представима своим рядом Фурье, а значит для всех х є R можно записать
f(x)=a_0/2+sum_n=1^inf (a_n\cos nx +b_n\sin nx)
При этом ее производная f' непрерывна и 2П-периодична, а значит о сходимости ее ряда Фурье мы ничего сказать не можем, но формальный ряд Фурье построить можно:
f'(x) хвилька a_0'/2+sum_n=1^inf (a_n'\cosnx + b_n'\sinnx)
Теорема (о дифференцировании ряда Фурье) . При сделанных выше предположениях справедливы равенства a0'=0, an'=nbn, bn'=-nan, n>=1.
Доказательство. Интегрируя по частям, получим для любого n> 0
a_n'= 1/pi integral_-pi^pi f'(x)cosnx dx=1/pi [ f(x)cos nx |_-pi^pi+ integral_-pi^pi nf(x)sinnx dx]=((-1)^n[f(pi)-f(-pi)])/pi +nb_n=nb_n.
Остальные равенства доказываются аналогично.
Пусть теперь функция g непрерывна, 2\pi-периодична и integral_-pi^pi g(x)dx=0.
Рассмотрим, кроме того, непрерывно дифференцируемую 2\pi-периодическую функцию G(x)=integral_0^xg(t)dt разложим ее в (сходящийся к ней) ряд Фурье:
G(x)= A_0/2+sum_n=1^inf (A_n\cosnx + B_n\sinnx)
Теорема (об интегрировании ряда Фурье) . При сделанных выше предположениях справедливы равенства A_0/2=sum_n=1^inf b_n/n,
An=-bn/n, Bn=an/n n>=1.