Вікіпедія

Користувач:Echelon 1/СП-1/СП-2

< Користувач:Echelon 1

Амур

ред.

Спецпоїзд Амур був сформований у Моздоку для участі в другий чеченській війні к 2002 року, разом з поїздами Байкал і Терек. Для формування цих поїздів, як і для зроблених близько 2000 року поїздів Казбек і Дон, були використані окремі складові бронепоїзду БП-1, перекинутого з Далекого сходу. Усі п'ять спецпоїздів використовувались для супроводження поїздів і військових ешелонів на небезпечній ділянці Моздок-Гудермес-Ханкала, проведення інженерної розвідки, розмінування колій та місцевості навколо, ліквідування наслідків диверсій на залізниці. Спецпоїзди дислокувались на базі в Ханкалі, два чи три з них постійно знаходились на завданні, інші займалися підготовкою особового складу та матчастини, введенням у склад екіпажів особового складу що прибув на ротацию[1].

У червні 2004 Амур був підірваний на перегоні Алпатово-Іщерська, була пошкоджена зенітна платформа, загинув сержант. На допомогу йому був направлений Байкал, після ремонту колії обидва поїзда прибули в Моздок[1].

У січні 2009 року, після закінчення активної фази другої чеченської війни, поїзда Амур, Байкал і Терек були відведені з території Чеченської республики та законсервовані на Північній баз ПММ у Георгієвську Ставропольського краю. Згодом було прийнято рішення зняти спецпоїзди з озброєння к 2015 року. Однак новий (з 2012 року) міністр оборони РФ С. Шойгу відмінив рішення свого попередника Сердюкова. Станом на 2016 рік Амур і Байкал знаходились на озброєнні окремих відновлювальних залізничних батальйонів Південного військового округу. Амур, приблизно з 2013 року, дислокувався у Невинномиську Ставропольського краю, Байкал, станом на 2016 рік - у Волгограді Волгоградської області. За іншими даними на 2019 рік Амур дислокувався у Волгоградській області[2].

У серпні 2016 року Амур і Байкал вперше за майже 15 років[3] прийняли участь у навчаннях Південного військового округу, в яких вони забезпечували охорону і оборону наплавного мосту наведеного через Волгу[1].

Станом на весну 2022 року поїзда Амур і Байкал берут участь у так званій «спеціальній військовій операції ЗС РФ в Україні»[4].

Склад поїзду

ред.

Склад поїзду Амур (за джерелом 2018 року): вантажна платформа, зенітна платформа, локомотив, кухня-їдальня, спальний вагон для особового складу, спальний вагон для особового складу (другий), платформа з радіостанцією, платформа з глушилкою радіокерованих вибухових пристроїв, штабний вагон, вантажна платформа (друга), вантажна платформа (третя), платформа з краном, платформа прикриття - усього 13 одиниць рухомого складу[1].

Байкал

ред.

Спецпоїзд Байкал був сформований у Моздоку для участі в другий чеченській війні к 2002 року, разом з поїздами Амур і Терек. Для формування цих поїздів, як і для зроблених близько 2000 року поїздів Казбек і Дон, були використані окремі складові бронепоїзду БП-1, перекинутого з Далекого сходу. Усі п'ять спецпоїздів використовувались для супроводження поїздів і військових ешелонів на небезпечній ділянці Моздок-Гудермес-Ханкала, проведення інженерної розвідки, розмінування колій та місцевості навколо, ліквідування наслідків диверсій на залізниці. Спецпоїзди дислокувались на базі в Ханкалі, два чи три з них постійно знаходились на завданні, інші займалися підготовкою особового складу та матчастини, введенням у склад екіпажів особового складу що прибув на ротацию[1].

У березні 2002 року Байкал був підірваний на перегоні Солкушино-Червленна, було знищено два вагони. У вересні 2002 року Байкал був обстріляний з великокаліберного кулемету та підствольних гранатометів - було пошкоджено зенітну платформу, платформи з БМП-2 і радіостанцією, без втрат особового складу. У червні 2004 року Байкал був направлений на допомогу спецпоїзду Амур, якій був підірваний на перегоні Алпатово-Іщерська - була пошкоджена зенітна платформа, загинув сержант. Після ремонту колії обидва поїзда прибули в Моздок[1].

У січні 2009 року, після закінчення активної фази другої чеченської війни, поїзда Амур, Байкал і Терек були відведені з території Чеченської республики та законсервовані на Північній баз ПММ у Георгієвську Ставропольського краю. Згодом було прийнято рішення зняти спецпоїзди з озброєння к 2015 року. Однак новий (з 2012 року) міністр оборони РФ С. Шойгу відмінив рішення свого попередника Сердюкова. Станом на 2016 рік Амур і Байкал знаходились на озброєнні окремих відновлювальних залізничних батальйонів Південного військового округу. Амур, приблизно з 2013 року, дислокувався у Невинномиську Ставропольського краю, Байкал, станом на 2016 рік - у Волгограді Волгоградської області. У серпні 2016 року Амур і Байкал прийняли участь у навчаннях Південного військового округу, в яких вони забезпечували охорону і оборону наплавного мосту наведеного через Волгу[1]. У серпні 2020 року Байкал знов прийняв участь у навчаннях Південного військового округу, з наведенням наплавного мосту через Волгу[5].

Станом на весну 2022 року поїзда Амур і Байкал берут участь у так званій «спеціальній військовій операції ЗС РФ в Україні»[6].


Україна

ред.
  Зовнішні медіафайли
Зображення
  Зовнішній вигляд (Мелітополь, 7 березня)
Відеофайли
  В'їзд бронепоїзда в Мелітополь 7 березня
  Мешканець Мелітополя намагається знайти місце підриву бронепоїзда 18 травня
  В'їзд бронепоїзда в Мелітополь (опубликовано 3 квітня)

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року, військами РФ був застосований зокрема бронепоїзд (спецпоїзд, за прийнятою у ЗС РФ термінологією). Поява бронепоїзду фіксувалася ЗМІ 7 березня та 18 травня, обидва рази у районі Мелітополя. Відомо, що у так званій «спеціальній військовій операції» приймають участь спецпоїзди «Амур» і «Байкал»[7], але (станом на кінець травня 2022) невідомо який саме з них був помічений в Україні в згаданих двох випадках.

Історія

ред.

Повідомлення про появу бронепоїзду ЗС РФ вперше з'явились 7 березня - в цей день в соцмережі Facebook з'явилось відео, в якому бронепоїзд був зафільмований місцевою жителькою поблизу Мелітополю. Поїзд рухався з боку Криму, мав позначення у вигляді літер «Z»[8]. Жінка що фільмувала його та присутній у кадрі чоловік зустріли потяг вигуками «Слава Україні!» та образами на адресу російських військових (було використано жаргонне слово для позначення чоловіків нетрадиційної сексуальної орієнтації)[9]. Також 8 березня російський телеканал Звезда розмістив в мережі відео з бронепоїздом ЗС РФ[10].

Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, потяг був задіяний в операції по забезпеченню евакуації іноземних громадян з зони бойових дій, яка відбувалась за допомогою звичайного потягу, бронепоїзд забезпечував прикриття. Усього з району Мелітополя було евакуйовано 248 осіб (у тому числі 38 дітей) - 166 громадян Туреччини, громадян Азербайджана, Швеції, Італії, Египту, Марокко, Пакистану, Індії, Бразилії, а також громадян України. Усі евакуйовані були доправлені до міста Армянськ[11].

Станом на 15 квітня Укрзалізниця повідомила, що війська РФ відвели свої бронепоїзди з території України[12].

18 травня у ЗМІ, з посиланням на Штаб оборони Запорізького краю, з'явились повідомлення про підрив російського бронепоїзда в Мелітополі. Напад на бронепоїзд відбувся ранком 18 травня в районі місцевого м'ясокомбінату. За попередніми повідомленнями українські партизани встановили вибухівку на рейках, яка здетонувала під вагоном з особовим складом, після чого відбулася перестрілка. У результаті вибуху бронепоїзд та дві колії отримали пошкодження, пошкоджений бронепоїзд заблокував состав у складі 10 цистерн з паливно-мастильними матеріалами , якій слідував за ним[13][14]. Пізніше з'явились суперечливі уточнення: з одного боку радник глави Офісу президента Олексій Арестович повідомив, що партизани підірвали рейки перед бронепоїздом, який не був пошкоджений, після чого вступили у бій з командою потяга, внаслідок чого загинуло два російських військових високого рангу[15] (пізніше він же уточнив, що загиблих з боку військових РФ все ж таки не було[16]), з іншого боку, Запорізька ОВА повідомила, що бронепоїзд військ РФ зійшов з рейок за рахунок зношування колії та дій руху опору без застосування вибухівки, внаслідок чого потяг перекинувся та відбувся вибух боєприпасів[17].

Склад, озброєння

ред.

Склад бронепоїзда: бронеплатформа (ймовірно від бронелітучки БТЛ-1[ru]), локомотив ТЕМ-18ДМ, зенітна бронеплатформа з двома ЗУ-23-2, критий вагон, пасажирський вагон, платформа з броньованим бульдозером, зенітна платформа (друга), штабний броневагон та другий локомотив ТЕМ-18ДМ - усього 9 одиниць рухомого складу[11].

Озброєння складається з чотирьох спарених 23-мм зенітних установок ЗУ-23-2, розміщених на двох платформах, по дві установки на платформі, та особистої зброї команди поїзда[11].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж Второе рождение российских бронепоездов. Наука и техника. Процитовано 20 травня 2022.
  2. ↑ Наш бронепоезд. Доброе утро. Фрагмент выпуска от 06.08.2019. Первый канал. Процитовано 21 травня 2022.
  3. ↑ https://tass.ru/armiya-i-opk/3542368?utm_source=google.com&utm_medium=organic&utm_campaign=google.com&utm_referrer=google.com. ТАСС. Процитовано 21 травня 2022.
  4. ↑ Об использовании невинномысского бронепоезда во время Чеченской кампании рассказал мэр Михаил Миненков. Процитовано 20 травня 2022.
  5. ↑ Бронепоезд «Байкал» пересек Волгу в ходе тыловых спецучений Минобороны. Аргументы недели. Процитовано 21 травня 2022.
  6. ↑ Об использовании невинномысского бронепоезда во время Чеченской кампании рассказал мэр Михаил Миненков. Процитовано 20 травня 2022.
  7. ↑ Об использовании невинномысского бронепоезда во время Чеченской кампании рассказал мэр Михаил Миненков. Процитовано 20 травня 2022.
  8. ↑ Российский бронепоезд в Специальной военной операции. Военное обозрение. Процитовано 20 травня 2022.
  9. ↑ Рашисти перейшли на бронепотяги та "Мосінки" зразка 1891 року (відео та фото). Defence Express. Процитовано 20 травня 2022.
  10. ↑ Video of the Russian armored train in Melitopol. Twitter. Процитовано 20 травня 2022.
  11. ↑ а б в Российские войска применили бронепоезд. ANNA NEWS. Процитовано 20 травня 2022.
  12. ↑ УЗ говорить, що росіяни забрали геть свої бронепоїзди з України. Defence Express. Процитовано 20 травня 2022.
  13. ↑ Партизаны в Мелитополе подорвали российский бронепоезд - СМИ. Укринформ. Процитовано 20 травня 2022.
  14. ↑ У захопленому Мелітополі партизани підірвали бронепоїзд окупантів – ЗМІ. Українська правда. Процитовано 20 травня 2022.
  15. ↑ Арестович спростував інформацію про підрив бронепоїзда окупантів у Мелітополі: підірвали колії. Ліга. Новини. Процитовано 20 травня 2022.
  16. ↑ Арестович розповів деталі підриву бронепоїзда в окупованому Мелітополі. Уніан. Процитовано 20 травня 2022.
  17. ↑ У Мелітополі завдяки партизанам зійшов із рейок російський бронепотяг, від чого здетонував боєкомплект. Громадське. Процитовано 20 травня 2022.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Echelon_1/СП-1/СП-2&oldid=40003066