Користувач:Darkendiver/Чернетка

Назва гри: Хвалі, на місцевому суржику "Фалі"

Походження: Бориспіль, Київська область, Україна - так діди казали.

Кількість гравців: 4, які грають у парах. Партнери сидять один навпроти одного.

Колода: Використовується 36 карт (від 6 до туза у кожній масті).

Мета гри: Набрати якнайменше штрафних очок. Команда, яка набирає 24 або більше очок, програє.

Роздача карт:

Перша роздача: всі карти роздаються рівномірно між гравцями.
Наступні роздачі: карти роздаються по три, починаючи від команди з найбільшою кількістю штрафних очок.

Визначення козиря та перший хід:

У першій роздачі козир замовляє гравець, який отримує сімку бубнову, і він робить перший хід.
У наступних роздачах гравці можуть хвалитися (вибрати козир) на основі перших трьох отриманих карт.
Якщо гравець не хоче хвалитися за першими трема картами або не може визначити козир, він чекає дев'яту карту, яка визначає козир. Ця карта відкривається, щоб усі бачили.

Хід гри:

Гравці викидають карту по черзі, намагаючись відповісти мастю, яка була зіграна.
Якщо у гравця немає карти цієї масті, він може зіграти козир або скинути будь-яку іншу карту.
Якщо першим викидається козир, всі інші гравці також повинні викинути козир, якщо мають. Вальти вважаються козирями завжди, незалежно від замовленого козиря.

Взятки та ведення гри:

Старшість карт:

Найвищою є козирна шістка (мамка), за нею йдуть чотири вальти у зменшенні мастей: піки, хрести, черви, бубни, а потім інші козирі від старших до молодших.

Штрафні очки:

Хвальковій команді потрібно взяти принаймні 5 взяток, щоб уникнути штрафних очок.
Штрафи для хвалькової команди: 4 взятки - 6 очок, 1 взятка - 12 очок, 0 взяток - 24 очки.
Штрафи для нехвалькової команди: 2-4 взятки - 1 очко, 1 взятка - 6 очок, 0 взяток - 12 очок.

Кінець гри:

Гра триває, поки одна з команд не набере 24 або більше очок, в такому випадку ця команда програє.

Культурне значення:

Гра "Хвалі" відображає культурні особливості та традиційні розваги міста Бориспіль. Вона сприяє зміцненню громадських зв'язків та передається з покоління в покоління як важливий елемент місцевої культурної спадщини.