Хуун-Хуур-Ту
Основна інформація
Жанр хоомей, етно
Роки 1992 - наш час
Країна Російська Федерація
Місто Тува
Склад Кайгал-оол Ховалиг, Саян Бапа, Олексій Сариглар, Радік Тюлюш
huunhuurtu.com

Хуун-Хуур-Ту (тув. Хүн Хүртү) — музична група з Туви. Один з найвідоміших на світовій сцені колективів з Азії та колишнього СРСР, що виконують етнічну музику. Особливостями елементів їх музики є широкий набір стилів та професійне виконання тувинського горлового співу (хоомей). Для створення музики группа використовує традиційні тувинські інструменти ігіль, хомус, дошпулуур, дунгур (шаманський бубен) тощо., а також гітару та синтезатор. Основна аудиторія групи знаходиться на Заході, тому група дуже часто проводить турне по Америці та Канаді і навіть офіційний сайт доступний тільки на англійській мові.

Останнім випущеним альбомом є «Eternal», записаний сумісно з камерним оркестром у 2009 році. Продюсером виступив Кармен Ріццо.

Історія ред.

Хоомей-квартет з початковою назвою "Кунгуртук" заснували в 1992 році Кайгал-оол Ховалиг, брати Олександр та Саян Бапа і Альберт Кувезін. Через деякий час група змінила свою навзу на Хуун-Хуур-Ту (з тувинської «пропеллер з сонячних променів», «сонцеворот»). Напрямком їх творчості стало відродження тувинської пісні та музичного спадку Туви — народні пісні про Тувинський степ та коней. «Хуун-Хуур-Ту» спочатку були ревівалістичним колективом, а в подальшому експериментували з інструментами та мелодіями інших культур, проте категорично не використовували модернізовані форми тувинських інструментів.

Початок музичної діяльності ред.

В 1993 році частина учасників «Хуун-Хуур-Ту» та ансамблю «Тува» здійснили легендарну поїздку в США, яких сильно вразили своїю музикою. У цьому ж році вони випускають свій перший альбом «60 Horses In My Herd» («В моєму табуні 60 коней»). Альбом був записаний на студії в Лондоні і в Мілл-Валлі (США, Калфіонія). До того часу, як почався запис наступного альбому, Альберт Кувезін покинув групу для поєднання тувинського горлового співу та шаманської поезії разом з більш сучасним електронним звучанням (що і відобразилось у електронному проекті, а згодом рок-групі Yat-Kha). Кувезіна замінив Анатолій Куулар. Новий альбом був записаний як «The Orphan's Lament» («Сирітський плач») в Нью-Йорку, а також в Москві і випущений в 1994 році.

У 1995 Олександр Бапа, котрий продюсирував перші два альбоми, покинув гурт щоб продовжити займатись продюсеруванням на повну ставку. Його замінив Олексій Сариглар, бувший член російського державного ансамблю «Сибірський сувенір». Третій альбом, «If I’d Been Born An Eagle» («Якби я орлом народився»), записаний в Нідерландах, випущений у 1997 році. На цей раз в довершення до народної музики група виконує також тувинські пісні другої половини ХХ століття.

На початку 1999 група випускає свій четвертий альбом «Where Young Grass Grows»(«Де росте молода трава»). Вперше використовуються не тувинські інструменти (не рахуючи гітару), включаючи арфу, таблу, шотландську малу волинку (грав Мартін Беннет) і синтезатор. Альбом також включив два уривки, де Кайгал-оол і Анатолій мрійливо співають про їзду верхи по туванським степам.

2000-ні роки ред.

В 2000 році група взяла участь в BBC Live Music, відіграв вживу на початку та в кінці фестивалю. В наступному році випускають свій перший концертний альбом.

В 2003 Куулар покидає групу і на його місце приходить Андрій Монгуш, вчитель хоомея і гри на тувинських інструментах. Досить швидко, буквально через 2 роки у 2005 його заміняє Радік Тюлюш, бувший до того у складі Ят-ха.

В 2004 році група випустила альбом «Altai Sayan Tandy-Uula» сумісно з продюсером та звукорежисером Андрієм Самсоновим, відомим своїм оригінальним підходом до аранжирувань. Альбом відрізняється від попередніх робіт групи притишеним електронним оформленням традиційних тувинських мелодій. В подальшому електронний ембіент стає частиною музичного тембру групи.

В 2009 році група випустила свій новий альбом «Eternal» («Вічний», «Споконвічний») сумісно з американцем Кармен Ріццо. «Eternal» об'єднує народні інструменти Туви з потужною американською електронікою. В цьому ж році група сумісно з пермським хором «Млада» вперше виконала програму "Діти видри".