Користувач:CesarNS1980/Криворучко Ігор Олегович
| Криворучко Ігор Олегович | |
|---|---|
| Народився |
25 жовтня 1986 (37 років) Ялта |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Відомий завдяки | громадський діяч, політичний діяч |
| Військове звання |
 Солдат |
| Нагороди |
 |
Криворучко Ігор Олегович (нар. 25 жовтня 1980, м. Ялта, Крим) — український військовий[1], громадський та політичний діяч, активний учасник Євромайдану, та Російсько-української війни. Голова Соціал-Національної Асамблеї та громадського руху Українська військова організація[2][3].
Біографія ред.
Народився 25 жовтня 1986 року в місті Ялта у Криму[4].
В 2003-му році переїхав на навчання до Харкова поступивши до Харківської державної академії культури на факультет "Театрального та кіно/телемистецтва". В 2006-му вступив до лав організації "Патріот України".
В 2007-му закінчив ХДАК з кваліфікаційним рівнем спеціаліст за фахом "актор драматичного театру та кіно". Переїхав до міста Біла Церква де працював у Київському обласному музично-драматичному театрі ім.П.К.Саксаганського та створив місцевий осередок Патріоту України. За рік діяльності організація займалася переважно просвітницькою діяльністю та провела смолоскипну ходу з нагоди Дня соборності.
В 2008-му році переїхав до Києва. Працював у Театрі української традиції "Дзеркало", Київському академічному театрі "Колесо" та очолював спортивно-вишкільну референтуру місцевого осередку "Патріот України". Приймав участь у ході на честь Дня УПА 18-го жовтня і був серед затриманих правоохоронцями під час сутички між Беркутом та протестувальниками. Під час затримання опинився в одному автозаку разом з майбутніми народними депутатами Андрієм Білецьким та Дмитром Ліньком. Наприкінці року приймав активну участь у формуванні політичного крила Патріоту України - Соціал-національної асамблеї, громадській компанії "Геть усіх!" та штабних навчаннях з протидії окупації Криму.
Після початку репресій проти організації ПУ-СНА в 2011-му році та арештів організаційного керівництва займався правозахисною діяльністю, зокрема в складі Комітету визволення політв'язнів.
6-го грудня 2012 року рештками керівного складу Патріота України/Соціал-національної асамблеї з тих, хто залишався на волі і за погодженням з Провідником організацій Андрієм Білецьким було прийнято рішення про відновлення організаційної діяльності, а Ігора Криворучка призначено керівником всіх організаційних структур ПУ/СНА.
За 2013-й рік структури запустили спортивний проект "Сталевий піт", відновили вишколи, проводили громадські кампанії проти продажу контрафактного алкоголю та знищували підпільні казино.
Також організація брала активну участь у Врадіївській ході, 12-го липня 2013 року активісти СНА штурмували будівлю Святошинського РВВС за побиття міліціонером активістки організації КУПР, а 18-го липня захищали учасників Врадіївської ходи під час силового розгону наметового містечка Беркутом.
На початку Революції гідності як керівник СНА - однієї з творців Правого сектору увійшов до політради ПС. 30-го листопада 2013 року активісти СНА/ПС приймали участь в захисті мітингувальників під час їхнього побиття Беркутом, а 1-го грудня штурмували Адміністрацію президента януковича вимагаючи звільнити політв'язнів та покарати винних у побитті людей. Через використання нарукавних пов'язок жовтого кольору активістів СНА часто називали жовтопов'язочниками.
Під час боїв на Грушевського отримав кілька контузій, але лишився в строю і після перемоги Революції 24-го лютого 2014-го року штурмував Верховну раду України з вимогою проголосувати законопроект про звільнення політв'язнів. Зрештою закон був проголосований і всі політв'язні зі списку Комітету визволення політв'язнів були звільнені - зокрема майбутній командир 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький, командири батальйону "АЗОВ" - Володимир Шпара та Ігор Михайленко, доктор історичних наук та заступник командира батальйону "АЗОВ" Олег Однороженко, народний депутат Ігор Мосійчук, родина Павліченків та інші політв'язні.
Наступного дня вдома у Білецького була проведена нарада з Мосійчуком та Криворучком, де було прийнято рішення про штурм бази сепаратистської організації "Оплот" в Харкові, яка була головним силовим крилом так званого "антимайдану".
28-го лютого "Оплот" був зайнятий активістами Соціал-національної асамблеї, яка тепер діяла як "Правий сектор - схід". Криворучко залишився керувати обороною Оплоту, а Білецький - Харківської обласної державної адміністрації. В ніч з 14 на 15 березня озброєні вогнепальною зброєю члени "Оплоту" спробували захопити офіс "Правий сектор - схід" у Харкові, але за підсумками бою змушені були відступити отримавши 2 вбитих та 5 поранених. Після нападу було прийнято рішення перенести офіс до Києва звідки організовували виїзди для націозахисних дій. Через носіння одягу переважно чорного кольору та на противагу так званим "зеленим чоловічкам" які тоді з'явилися в Криму, бійців "Правий сектор - схід" стали називати "Чорними чоловічками".
Після знищення сепаратистської загрози в Харкові, 30-го квітня Чорні чоловічки мали їхати до Бердянську, щоб забезпечити охорону місцевого мітингу "майданівців", а потім об'єднавшись з бердянським автомайданом вирушити в околиці Мангуша під Маріуполем. 5-го травня 2014 року на ділянці дороги між Мангушем та Маріуполем колона з трьох автомобілів Чорних чоловічків, в одному з яких старшим групи був Криворучко, потрапила в засідку. За підсумками засідки Чорні чоловічки вбили одного з нападників і ще двох взяли в полон. Одним з полонених виявився екс-міністр оборони днр Ігор Хакімзянов. В той же день наказом міністра внутрішніх справ Чорні чоловічки стали батальйоном "АЗОВ". 7-го травня керував обороною Приморського відділу міліції в Маріуполі під час спроби його захоплення сепаратистами. З середини травня був залучений до оборони Маріупольського аеропорту, у серпні/вересні взяв участь в боях поблизу Широкиного, обороні східної частини Маріуполя, а згодом Сартани. З жовтня 2014 року входив до політичної ради РПЛ. В 2017 здобув другу вищу освіту з кваліфікаційним рівнем магістр за фахом "Державне управління".
В грудні 2017 року отримав сертифікат тренера Національного демократичного інституту міжнародних відносин з підготовки проведення виборчих кампаній, в травні 2018 сертифікат тренера тренерів.
Наприкінці 2021-го року ініціював кілька заходів з вимогою не згортати розробки вакцини та ліків проти коронавірусу українського виробництва[5]. З початком повномасштабної війни мобілізувався до Збройних сил, брав участь в бойових діях під Новодонецьким та під Авдіївкою, виконує військовий обов'язок у розвідувальному взводі 26-го окремого стрілецького батальйону 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура".
Нагороди ред.
- 2015 нагородний годинник від Голови Верховної Ради України за внесок у формування добровольчих батальйонів
- 2-го березня 2020 року орден "Єдність та Воля" від ВО "Країна"
- 11 червня 2021 - Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого 3-го ступеня Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Примітки ред.
- ↑ Зустріч через п'ять місяців: чутливе відео військового із сином облетіло мережу. Главком | Glavcom (укр.). 15 травня 2023. Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ Криворучко Ігор Олегович — структура досьє про керівника.
- ↑ Васильківський вояж. Як праві громили салони гральних автоматів. Репортаж. texty.org.ua (укр.). 2013. Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ Кріворучко Ігор Олегович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Провальна кадрова та інформаційна політика МОЗ призвела до розвитку у людей параної та антивакс-рухів – Ігор Криворучко (укр.). Процитовано 2 березня 2024.