Користувач:Andrii Moisei/Чернетка
Інфляційні очікування ред.
Інфляційні очікування — це припущення населення і підприємців про те, що інфляція зросте в майбутньому на підставі пролонгація вже існуючої тенденції, що приводить до зростання заробітної плати і зростання витрат, руху кривої сукупної пропозиції вгору за межі природного рівня національного продукту, що говорить про подальше зростання інфляції. Вся діяльність економічних агентів на ринках товарів і послуг, ринках факторів виробництва, а також фінансовому ринку здійснюється інфляційними очікуваннями, коли учасник ринку при здійсненні операцій виходить з припущень про можливий рівень інфляції в майбутньому.
Інфляційні очікування — це фактор дестабілізації макроекономіки ред.
Інфляційні очікування - негативний соціально-психологічний фактор ринкової поведінки основних суб'єктів макроекономіки. Інфляційними очікуваннями називаються побоювання споживачів і виробників через можливі прискорення чи зростання темпів інфляції в найближчий період. Люди, стикаючись з підвищенням цін на товари і послуги протягом тривалого періоду часу, втрачають надію на їх зниження, починають купувати товари понад свої поточні потреби. Одночасно вони вимагають підвищення номінальної заробітної плати і тим самим підштовхують поточний споживчий попит до зростання. Виробники встановлюють все більш високі ціни на свою продукцію, очікуючи, що незабаром сировина, матеріали та комплектуючі вироби ще більше подорожчають. Очевидно, що збільшення поточного попиту стимулює подальше зростання цін. Одночасно скорочуються заощадження та зменшуються кредитні ресурси, що стримує зростання виробничих інвестицій та, отже, пропозиції товарів і послуг. Економічна ситуація в цьому випадку характеризується повільним збільшенням сукупної пропозиції та швидким зростанням сукупного попиту. Результат - загальне підвищення цін.
Рівні інфляційних очікувань ред.
Якщо інфляційні очікування на досить високому рівні, то учасники ринку будуть прагнути до розміщення своїх коштів у: 1.Товарні запаси.
2. Нерухомість.
3. Стабільну конвертовану валюту.
4. Цінності, вартість яких не залежить від рівня інфляції в країні.
Якщо інфляційні очікування на досить низькому рівні, то учасники ринку будуть прагнути вкладати свої кошти в:
1.Виробництво.
2.Інвестиційні проекти.
3.Фінансові операції.
Інфляційні очікування в Україні ред.
Оскільки інфляційні очікування не є спостережуваною величиною, їх необхідно виміряти, застосувавши при цьому певну методологію. Широко використовують два метод: через опитування (прямий метод) або за допомогою прив’язаних до інфляції облігацій (непрямий метод). Непрямий метод не може бути використаний сьогодні, оскільки в Україні не існує прив’язаних до інфляції облігацій. Тому Національний банк має зосередити увагу на прямих методах. Щодо прямих методів, в даний час в Україні проводиться декілька опитувань для вимірювання інфляційних очікувань. На наш погляд, методологія існуючих опитувань потребує вдосконалення, оскільки кожне з них має свої особливості. Міжнародний досвід пропонує декілька важливих зауважень для такого вдосконалення. Поряд з розширенням секторального зрізу (з наголосом на домогосподарствах) має бути збільшено часовий горизонт очікувань. В той час як короткострокові очікування, які наразі збирають, є важливим інформативним показником, довгострокові очікування також можна збирати. Очікування на більш довгострокову перспективу є важливою складовою більшості міжнародних опитувань, оскільки вони відображають довіру до центрального банку. Також мають бути вдосконалені шляхи збору, відстеження та презентації інформації. НБУ може взяти лідерство в проведенні порівняльного аналізу всіх опитувань та в представленні результатів громадськості.