Користувач:Янчук Олесь Борисович/Чернетка

Янчук Борис Васильович

Янчук Борис Васильович (1935-2009)

Короткий життєпис

Борис Васильович Янчук виховувався у родині сільського вчителя. Ще із шкільних років захоплювався гуманітарними науками, проте доля його тісно пов’язала з медициною. Атестат про середню освіту отримав у 1953 році в Козятинській школі №1. Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова та літературний інститут ім. О.М. Горького в Москві. Після завершення вишу працював асистентом кафедри біохімії, а потім сільським дільничним лікарем на рідному Поділлі. Проте, не давала спокою тяга до літератури, яка проявилася ще у дитинстві.

Спочатку друкувався в обласній пресі, перші оповідання та новели молодого літератора почали з’являтися у 60-роках у "Вінницькій правді". Це вирішило його подальшу долю і він вступив до літературного інституту ім. М. Горького в Москві.

У період з 1961 по 1971 роки у періодиці було надруковано 17 оповідань, 21 новела, значна кількість художніх етюдів, акварельних робіт, малюнків з нашого життя за авторством Бориса Янчука. Член Спілки письменників України з 1967 року.

У літературному доробку Бориса Янчука збірки повістей та оповідань "В твоїх руках життя", "Біла земля", "Сьоме небо", "Свято серед буднів", "Голубий стапель", романи "Незакінчена опера", "Лебеді з далекого берега", "Клятва Гіппократа", "Таємниця Галена", "День чорного янгола", "Пароль "Вервольф".

Наприкінці 1970-х років Борис Янчук переїхав до Миколаєва, де тривалий час служив начальником медчастини. На початку 1980-х років перебрався до Одеси. Борис Янчук жив в Одесі, у 1989-1992 роках був активним учасником боротьби за незалежність України і керівником товариства української мови і культури "Південна громада", належав до когорти “шістдесятників”.

У 1993-2000 роках був головним лікарем Калантаївської сільської лікарської дільниці Роздільнянського району на Одещині.

5 листопада 2008 року Указом Президента України нагороджений почесним званням Заслужений діяч культури України.

Про життєвий і творчий шлях письменника

ТИШКИНА, С. Писатель в белом халате: [творч. Портр. Одес. Пис. Б.В.Янчука (1935-2009)] // Одес. вестн. – 2010. – 12 янв. – С. 7.

ЯНЧУК, С. Письменник у білому халаті: [творчість одес. письм. Б.Янчука] // Чорномор. новини. – 2010. – 9 січ. – С. 7: фото.

ПАМ'ЯТІ Бориса Янчука: [Некролог: Б.В.Янчук, одес. письм. (8 січ.1935-25 трав. 2009)] // Чорномор. новини. – 2009. – 28 трав. – С. 3.

ПИСАТЕЛЮ присвоено почетное звание: [рук. Одес. обл. орг. о-ва укр. яз. и лит. «Південна громада» Б.Янчуку присвоено звание «Засл. работник культуры Украины»] // Веч. Одесса. – 2008. – 8 нояб. – С. 1.

ПРЕОБРАЖЕНСКИЙ, Д. Президент наградил нашего земляка: [звание «Засл. работник культуры Украины» присвоено писателю Б.Янчуку] // Одес. вестн. – 2008. – 11 нояб. – С. 2.

ГОРСТ, Г. З моєї люблячої душі: [Борису Янчуку – 70 років] // Чорномор. новини. – 2005. – 6 січ. – С. 7: фото.

ПРІСОВСЬКИЙ, Є. Живи, лікарю й письменнику!...: [Борису Янчуку - 70] // Дум площа. – 2005. – 14 січ. – С. 3: фото; Літ. Одеса. – 2005. - №4(19). – С. 11-14.

ГОРСТ, Г. «Ще буде неба чистої блакиті»: [до 65-річчя Бориса Янчука - письменника] // Веч. Одесса. – 2000. – 27 янв. – С. 4.

СУХОВЕЦЬКИЙ, М. Стезя інтелігента: Борисові Янчуку – 65 // Дум. площа. – 2000. – 6 січ. – С. 2: фото.