Користувач:Юлія Путікова/Чернетка

Любов Олексіївна Косак-Баб’юк (23. 08.1922, Коломия –) – музикознавець, кандидат філософських наук, професор,завідувач кафедри історії музики ЛНМА ім. М.Лисенка (1972 - 1986 р.), педагог. Народилася у Коломиї в сім’ї адвоката Олекси Косака та Олени Курп’як – вчительки, однієї з перших випускниць Вищого Музичного Інституту у Львові (по класу фортепіано). Дитинство було теплим та веселим. Батьки активно займались вихованням доньок (найстаршоїЛюби, Марти та Ліди). Батько прищепив любов до книг та читання, сестри по черзі ходили до татової канцелярії друкувати на машинці. Мама доручала готувати обіди, а вечорами читала казки німецькою мовою, що допомогло надалі краще опанувати мову. В 6 років Люба починає ходити до школи ім.Кн.Ольги, а після її закінчення, вступила до коломийської гімназії Українського Педагогічного товариства (УПТ) «Рідна школа». Одночасно з 1932 року навчалася у філії Вищого Музичного Інституту ім.М.Лисенка у класі Галини Лагодинської (фортепіано). За спогадами Любов Олексіївни, пані Галя зі своїми учнями вивчала музику починаючи від Баха, класиків, романтиків до сучасних композиторів, зокрема українських – М.Лисенка, С.Людкевича, В.Косенка. Демонструючи прекрасні результати навчання на щорічних іспитах в 1937-38рр. а на той час Інспектор Вищого Музичного Інституту у Львові професор, композитор С. Людкевич виділив старанну студентку на пописи до Львова. Це була дуже добра практика обміну артистичним і професійним досвідом. Закінчила школу в червні 1941 року, а вже за кілька днів почалася німецька окупація. 10 лютого 1942 року арештовують її батька і тримають у тюрмі 10 місяців як закладника разом з багатьма інтелігентами та молоддю, а 27 листопада 1942 р. його розстріляли. Мати з трьома доньками починають працювати машиністками-секретарками. На весні 1944 р., після приходу радянської армії, Любов продовжує працювати в Головпостачлісі, а також у музичній школі як викладач загального фортепіано і концертмейстер. 1945 році вступає до Львівської консерваторії на фортепіанний факультет, стає ученицею професора Тараса Шухевича. Після першого курсу розпочинає паралельне навчання на історико-теоретичному факультеті. Серед вчителів були такі видатні спеціалісти як Станіслав Людкевич (гармонія, народна творчість), Роман Сімович(інструментовка), Адам Солтис (аналіз музичних творів), Віра Волкова (історія світової музики). Після третього курсу Любов Олексіївна розпочинає свою педагогічну діяльність в Музичному училищі (тепер – ім.С.Людкевича). Вела на всіх курсах виконавських відділів музичну літературу - світову, українську, російську. Серед учнів були Михайло Лемішко, Степан Стельмащук, Роман Лисиця та багато інших здібних музикантів. Після закінчення історико-теоретичного факультету їде вступати до аспірантури в Київ. В ЦК Компартії України готувало з випускників мистецьких вищих шкіл викладачів естетики, таким чином Любов Олексіївна розпочинає вивчати нову спеціальність – естетику, як аспірант філософського факультету Київського університету ім.Т.Шевченка. Від 1954 року стає педагогом Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка, спочатку як старший викладач, пізніше доцент і професор, викладає естетику та історію музики. Від жовтня 1968 року була деканом фортепіанного факультету, а з жовтня 1971 року завідувала кафедрою історії музики. В центрі її наукових зацікавлень були проблеми національних особливостей української музики, розвиток музикознавства в Галичині, а також творчість західноукраїнських композиторів і виконавців ХІХ – ХХ ст. – Дениса Січинського, Станіслав Людкевича, Романа Сімовича, Євгена Козака, ДезидеріяЗадора, Анатоля Кос-Анатольського, Соломії Крушельницької, Марії Байко, Марії Крих, Лідії Шутко, Олега Криштальського, Володимира Ігнатенка та ін. Активно рецензувала музичне життя Львова на сторінках місцевої і київської преси. Список праць 1948 Львів – місто вузів. Куди піти вчитися. Консерваторія ім..Лисенка. розповідає студентка Любов Косак //Вільна Україна, 1948, 16 червня.

1960 Деякі питання національних особливостей музики // Питання історії і теорії музики. Збірник статей, вип.. 2. Львів, 1960.с.3-20. Адам Мечиславович Солтис // Українська радянська музика. Збірник статей, вип.. 2. Київ, 1962. С. 93-100.

1970 Музика і естетичне виховання // Міжвідомчий науковий збірник «Етика і естетика», вип..2. Київ, 1970. с. 123-126.

1972 Розвиток самодіяльного музичного мистецтва в західних областях України за роки Радянської влади // Українська музика. Збірник статей. Київ, 1972.с. 71-77. Гармонія розвитку. Художня самодіяльність як засіб естетичного виховання студентської молоді // Вільна Україна, 1972, 22 вересня. (у співавторстві з З.Козачук та В.Лапенко).

1973 Милану співають студенти // Культура і життя, 1973, 22 лютого. Новий концертний зал // Вільна Україна, 1975, 3 квітня.

1975 Виступають Марія Бойко в Тетяна Лагола // Вільна Україна, 1975, 3 квітня.

1976 Художня самодіяльність як фактор естетичного виховання на прикладі вузів Львова // Естетичне виховання у вищих учбових закладах. Київ, 1976.с. 118-130 (у співавторстві з В.Лапенко і З.Козачук). Комплексний підхід до виховання творчої молоді // Радянський спосіб життя і завдання підготовки та виховання кадрів для установ культури та мистецтва. Тези доповідей. Рівне, 1976.с. 94-95.

1977 Вітаємо ювілярів. Щедрість пісенної душі. До 70-річчя з дня народження та 50-річчя творчої діяльності засл. діяча мистецтв УРСР композитора Євгена Теодоровича Козака // Культура і життя, 1977, 12 травня. Творецпесни // Львовская правда, 1977, 26 квітня. (Про Євгена Козака).

1978 І педагогів, і критиків // Культура і життя, 1978, 9 квітня. Методична розробка до семінарських занять з курсу історії зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету (Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім.М.Лисенка, кафедра історія музики) (у співавторстві з С.Павлишин). Львів, 1978. 34 с.

1979 Творческий подвиг ( к 100-летию Станислава Людкевича) // Львовская правда, 1979, 24 січня. Музично-педагогічна діяльність С.Людкевича // Творчість С.Людкевича. Збірник статей. Київ, 1979. с. 184-195. Щоденник мистецтв. Вечір камерної музики // Вільна Україна, 1979, 4 листопада . (Про концерт Лідії Шутко і Марини Крих). Певецродногокрая. К 70-летию со дня рождения А.И.Кос-Анатольского // Львовская правда, 1979, 1 грудня.

1980 Ставимо питання. Продиктовано часом // Культура і життя, 1980, 21 серпня. (У співавторстві з Л.Яросевич) По концертних залах. За роялем – Олег Криштальський // Вільна Україна, 1980, 23 лютого. Ювілей митця (50 років з дня народження О.Криштальського) // Музика, 1980. № 6, с.30.

1981 Жизнь в музыке. Творческие портреты (до 80-річчя Р.Сімовича) //Львовская правда, 1981, 1 березня. Про рідний край (звітний концерт М.Байко) // Ленінська молодь, 1981, 23 червня. Музика двох світів // Вільна Україна, 1981, 7 вересня. (Рецензія на книгу С.Павлишин «Зарубежнаямузыка ХХ века. Путиразвития. Тенденции»). У річищі сучасних течій // Культура і життя, 1981, 13 вересня. (Рецензія на книгу С.Павлишин «Зарубежнаямузыка ХХ века. Путиразвития. Тенденции»). У розвиток естетичної думки // музика, 1981, №1. (Рецензія на книгу І.Ляшенка «Естетика ленінізму і питання музичної культури».) Средства массовой коммуникации и музыкально-естетическое воспитание молодежи. Тезисы докладов респ. научно-теоретич. конф. «Актуальные вопросы деятельности учреждений культуры и искусства в современных условиях». Київ , 1981. с.33-35. Задачихудожественнойсамодеятельности в условаияхразвитогосоциалистическогообщества. Тезисыдокладовресп. научно-теоретич.конф.преподавателей и аспирантоввузовкультуры и искусства в свате решений ХХVІ сьезда КПСС. Харьків, 1981. С.38-39.

1982 Художнє зростання (про оркестр народних інструментів Льівької консерваторії ім..М.Лисенка) // Вільна Україна, 1982, 21 березня. Вшанування Кирила Стеценка // Музика, 1982, №4.с.11. Патриотическое и интернациональное воспитание студентов в курсе марксистско-ленинской эстетики //Тезисыдокладовресп. научно-теоретич.конф.преподавателей и аспирантоввузовкультуры «Актуальныевопросыпатриотического и интернациональноговоспитания». 30.ІІІ-1.ІV 1982. Одеса, 1982.с.33-34. Майстер хорової пісні. До 75-річчя з дня народження Є.Т.Козака // Вільна Україна, 1982, 25 квітня. Майстер хорової пісні. До 75-річчя з дня народження Є.Т.Козака // Культура і життя, 1982, 25 квітня. Різносторонній талант. До 70-років Д.Е.Задора // Культура і життя, 1982, 24 жовтня. Методична розробка до семінарських занять з курсу марксистсько-ленінської естетики для студентів Львівської консерваторії. Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім..М.Лисенка, Львів, 1982. 35с.

1983 На авторських вечорах. Авторський концерт Б.Фільц // Музика, 1983. №2. с.13-14. 1984 Пам’яті славетної співачки (до 110-ї річниці з дня народження Соломії Крушельницької) // Вільна Україна, 1984, 7 січня. Дебют студента // Культура і життя, 1984, 1 квітня. Звучать романси Рахманінова ( у виконанні В.Ігнатенка і Л.Дашич) // Вільна Україна, 1984, 15 квітня. Методична розробка до семінарських занять з курсу історії зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету (Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім..М.Лисенка, Кафедра історії музики) (у співавторстві з С.Павлишин). 2-е вид. доповн. і перероб. Львів, 1984. 51 с.

1985 Пам’яті Дениса Січинського // Культура і життя, 1985, 24 листопада. Романси Січинського (у виконанні Марії Байко) // Вільна Україна, 1985, 28 грудня. Присвячується Д.Січинському. Концерт до ювілею композитора у Львівській філармонії // Музика, 1986, №1. с. 29.

1987 Людина і її справа. Розповіді про митців ( про диригента І.Паїна) // Вільна Україна, 1987, 1 березня. Грай скрипко, грай (про концерт Л.Шутко) // Вільна Україна, 1987, 25 грудня.

1988 Її поради цінував Станіслав Людкевич (до ювілею М.Л. Білинської) // Жовтень, 1988. №3. с. 134. Дует сестер музикантів (сестер І. та Н.Цайтц) // Вільна Україна, 1988, 22 травня.

1989 Співець рідного краю. До 80-річчя з дня народження А.Кос-Анатольського // Вільна Україна, 1989, 2 грудня. Музикознавство Львова за 50 років // 50 років воз’єднання Західної України з Українською Радянською Республікою у складі Союзу РСР. Тези доповідей респ. наукової конф., Львів, 27-29 вересня 1989. Ч.ІІ.Львів, 1989. с. 393-394. Музика і захист природи // Моральні та естетичні питання охорони природи. Тези доповідей науково-практ.конф., Львів, жовтень 1989. Львів, 1989. с. 20-22.

1991 Декада української опери // Музика, 1991. №4.с. 8. Чи буде українська оперета у Львові? // Вільна Україна, 1991, 13 січня. Час пробудитись до праці. Роздуми після декади української опери і балету у Львові // За вільну Україну, 1991, 22 травня ( у співавторстві з В.Козловим).

1995 Естетичні погляди С.Людкевича // Творчість Станіслава Людкевича. Збірник статей. Львів, 1995.с. 4-23.

1996 Німецькі колонії в Коломиї (Спогади) // Німецькі колонії в Галичині. Історія. Архітектура. Культура. Львів, 1996.с. 154-157 ( у співавторстві з Мартою Волошинською-Косак та Іваном Волошинським).

1998 Ще не вмерла…Львівська опера…Інтерв’ю Ірини Бондаренко // Арт-Поступ,1998, 30 січня. Велич літургійного співу // Вільний голос (Коломия), 1998, 29 серпня.

1999 З історії музичного життя Коломиї // Музика Галичини. Т. ІІ. Львів, 1999.с. 149-183. Його добре знали в Коломиї (до 20-річчя смерті С.Людкевича) // Вільний голос (Коломия), 1999, 25 вересня.

2000 Мої роздумування про Стефанію Павлишин // Syntagmation. Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства професора Стефанії Павлишин. Ред.упорядник Л.Кияновська. Львів, 2000.с.153-159. 2001 Станіслав Людкевич і музична культура Коломиї // Музика Галичини. Т.VІ. Львів, 2001.с.109-114.

Джерела Любов Коссак-Баб’юк – педагог і музикознавець. До 80-ліття з дня народження / ред.. і упоряд. С.Павлишин, Ю.Ясіновський. Львів: БаК, 2002. – 40с. http://conservatory.lviv.ua/kafedry/kafedra-istoriji-muzyky/