Користувач:Нуарко/пісочниця

Джордж Меллорі
George Herbert Leigh Mallory
Джордж Меллорі, 1915
Народився	18 червня 1886(1886-06-18) Мобберлі, Великобританія
Помер	8 червня 1924(1924-06-08) (37 років) Еверест
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	альпініст
У шлюбі з	Тернер, Рут

Джордж Герберт Лі Меллорі (англ. George Herbert Leigh Mallory) (18 червня 1886 - 8 або 9 червня 1924) - британський альпініст, що брав участь у перших трьох британських експедиціях на гору Еверест на початку 1920-х. Він і його напарник Ендрю Ірвін - перші альпіністи, що здійснили спробу піднятися на вершину Евересту, але чи змогли вони це зробити - досі невідомо.

Біографія до Евересту

Народився у селі Мобберлі (графство Чешир). Батько - священослужитель Герберт Лі-Меллорі (1856-1943), мати - Анні Берідж (вроджена Джебб) (1863-1946). Мав двох сестер (Марію та Еві) і молодшого брата, Траффорда (1892-1944), який у часи Другої cвітової війни очолив Британські ВПС.

В 1886 році вступив до школи-інтернатіу Гленгорс в Істборні, потім навчався у школі у Вест-Кірбі. У 13 років вступив до Вінчестерського коледжа, вигравши математичний грант. На останньому курсі приєднався до секції скелелазіння й альпінізму Грехама Ірвінга, яка щорічно набирала учнів для сходжень у французьких Альпах. У 1904 році брав участь у спробі піднятися на альпійську вершину Мон Велан, але експедиція на чолі з Ірвінгом була змушена повернутися через висотну хворобу Меллорі.

У жовтні 1905 року Джордж Меллорі вступив до Кембриджського університету на історичний факультет. Тут він познайомився з майбутніми членами Групи Блумзбері, включаючи Джеймса Стрейчі, Літтона Стрейчі, Руперта Брука, Джона Мейнарда Кейнса і Дункана Гранта, який намалював декілька портретів Меллорі. Крім того, у коледжі Меллорі захоплювався веслуванням.

З 1910 року працював викладачем у школі Чартерхаус (Годалмінг, графство Суррей), де одним з його найкращих учнів був Роберт Грейвз, що став згодом відомим поетом і романістом.

У 1911 році зійшов на Монблан, а також здійснив третє проходження переднього гребеня Мон-Маді в експедиції, яку знов очолив Ірвінг. У 1913 році самотужки піднявся на гору Піллар (Озерний край, Англія), під час цього пройшовши шляхом, що зараз відомий як "Шлях Меллорі" - можливо, це був найважчий маршрут у Великобританії протягом багатьох років. Існує легенда про те, що Меллорі повернувся на вершину, тому що забув там люльку, а цей маршрут був просто найближчим.

У 1914 році Джордж одружився на Рут Тернер, у них народилися дві доньки: Клер (1915-2001) і Берідж (1917-1953), та син Джон (1920).

Під час Першої cвітової війни Меллорі брав участь у бойових діях у складі Королівської артилерії. Після війни, яку закнічив у ранці другого лейтенанта, повернувся на роботу в Чартерхаус, а 1921 звільнився заради участі в першій британської експедиції на Еверест.

Експедиції на Еверест

Меллорі брав участь у першій британській експедиції на Еверест у 1921, Основною метою цієї експедиції, організованої Комітетом Евересту, була топографічна зйомка околиць Евересту, а також пошук можливого шляху підйому на його вершину з півночного боку. Меллорі займався дослідженням проходів до вершини, разом з Гаєм Баллоком та Е. Уілером та близько десяти шерпів. Під час цієї експедиції було складено можливого маршрута на вершину уздовж льодовика Східний Ронгбук через перевал Північне сідло і далі по північному гребеню з виходом на передвершинну ділянку північно-східного гребеня; група піднялася тоді на висоту 7020 м.

У 1922 році Меллорі повернувся у Гімалаї в складі другої британської експедиції на Еверест на чолі з генералом Чарльзом Брюсом та Едвардом Страттом, з метою спроби підкорення вершини. Меллорі, разом з Говардом Сомервеллом і Едвардом Нортоном спромiгся піднятися розвіданим минулого разу маршрутом на висоту 8225 м, без використання кисню, але вони були змушені відступити через негоду. Експедицію довелося згорнути у зв'язку з катастрофою на Північному сідлі, де під час третьої спроби Меллорі дістатися вершини у лавині загинули семеро шерпів. За участь в експедиції Джордж Меллорі та 12 інших її учасників на Зимових Олімпійських іграх 1924 року в Шамоні був нагороджений золотою медаллю вперше введеної номінації - альпінізму (Prix olympique d'alpinisme). Відома історія про те, що на питання репортерів: "Чому ви хочете піднятися на Еверест?" Меллорі хвацько відповів: "Тому що він є" ("Because it's there"), але достеменно не відомо, чи не є це вигадкою журналістів.

Третя британська експедиція на Еверест відбулася в 1924 році, керував нею все той же генерал Брюс. В ході експедиції було здійснено три спроби сходження на вершину Евересту. В ході першої спроби, яка була здійснена Меллорі і Джеффі Брюсом 1 червня (без використання кисню), вдалося досягти висоти 7700 метрів. Під час другої спроби (також без кисню), яка буда здійснена 2 червня Едвардом Феліксом Нортоном і Говардом Сомервеллом, 4 червня вдалося досягти рекордної на той момент висоти 8570 метрів. Останню спробу досягти вершини здійснили Джордж Меллорі і Ендрю Ірвін, вийшовши з табору VI на висоті 8168 м. 8 червня 1924 учасник експедиції Ноель Оделл побачив їх, коли вони підіймалися у напрямку вершини. Потім їх сховали хмари, і з того часу живими їх ніхто не бачив. Рішенням керівника експедиції Едварда Нортона, пошуки Меллорі і Ірвіна були визнані недоцільними і 10 червня експедицію було згорнуто.

17 жовтня у лондонському соборі Святого Павла відбулася паніхида, під час якої були присутні король Георг_V, члени королівської сім'ї, прем'єр-міністр Джеймс Рамсей Макдональд і весь британський Кабінет міністрів.

Пошуки тіла. Чи був Меллорі на вершині

Після зникнення Меллорі й Ірвіна було здійснено декілька експедицій з метою знайти їх рештки і, можливо, визначити, чи досягли вони вершини. Френк Сміт у експедиції 1936 року побачив у телескоп об'єкт, схожий на людське тіло, нижче того місця, де трьома роками раніше британською експедицією під керівництвом Він-Харріса був знайдений льодоруб Ірвіна. Сміт писав про це у листі до Едварда Нортона, але тримав у таємниці своє відкриття від суспільства, побоюючись сенсаціі у пресі. Тому про знахідку Сміта стало відомо лише о 2013 році, коли лист знайшов його син, підготовлюючи матеріали з біографіі батька.

Можливо, тіло Мелорі бачив китайський носильник Ванг Хонг-Бао. Під час час експедиції 1979 року він розповідав, що бачив о 1975 тіла "двох мертвих англійців". Щодо одного з них, на той час вже було відомо, що це рештки Моріса Вілсона, який загинув о 1934, а другим, як виявилося пізніше, міг бути Меллорі. Також Ванг розповів, що забрав з собою льодоруб, який знайшов біля тіла Меллорі. Наступного дня після розмови Ванг Хонг-Бао загинув внаслідок лавини, тому точне місцезнаходження неопізнаного тіла лишилося невідомим. О 1986, керуючись цими даними, Том Хозел здійснив пошукову експедицію, але через негоду вона була невдалою.

1 травня 1999 (через 75 років після сходження) тіло Меллорі було знайдене Конрадом Анкером, членом американської пошукової експедиції під керівництвом Еріка Сімсонона. Тіло знаходилося на висоті 8155 м під північно-східним гребенем, в 300-х метрах нижче і у 100 м далі по горизонталі від місця, де в 1933 році був знайдений льодоруб Ірвіна. Через це члени групи спочатку вирішили, що це і є Ірвін, та сподівилася знайти його фотоапарат (який міг би містити докази щодо факту подолання вершини), але побачили на одязі мітку з ім'ям. Тіло було заморожене, висушене сонцем та мумифіковане.

Судячи з обмотаного навколо тіла обірваного альпіністського тросу, Меллорі та Ірвін зірвалися у зв'язці. Відносно незначні травми (зламані велика і мала гомілкові кістки правої ноги), наводить на думку, що Меллорі зірвався не з хребта, а набагато нижче.

На лобі Меллорі було виявлено глибоку рану розміром з м'яч для гольфу, що, ймовірно, і стала причиною його смерті. Подібне пошкодження може бути нанесене ударом льодоруба, внаслідок чого було зроблене припущення, що Меллорі після падіння продовжив котитися вниз по схилу і намагався зупинитися, встромляючи льодоруб у сніг; можливо, льодоруб відскочив від каменя і вдарив Меллорі у голову.

Знайдені у кишені Меллорі сонцезахисні окуляри дозволяють допустити, що альпіністи спускалися до табору вже в темний час доби після того, як побували на вершині; хоча існує припущення, що це були запасні окуляри, а ті, що були надягнуті на Меллорі, зірвалися під час падіння. Також важливо, що на тілі не були знайдені фотографія його дружини Рут та прапор Британії, які Меллорі мав намір залишити на вершині Евересту. З іншого боку, фотографію з метою ідентифікації рештків міг забрати Ванг, як він забрав льодоруб Меллорі.

Перш ніж покинути місце смерті Меллорі, експедиція провела над тілом англіканську месу та засипала його камінням. Тіло Ендрю Ірвіна так і не було знайдено.